Today I want to tell you about one very, very, very interesting tool. It so happened that I was restoring it for a very long time and put a lot of energy into it, and it has already become almost my family.

Сьогодні хочу розповісти про один дуже-дуже-дуже цікавий інструмент. Так сталося, що відновлював його я дуже довго, та вклав у нього доволі багато зусиль, і він вже став мені майже рідним.

Today I want to tell you about one very, very, very interesting tool. It so happened that I was restoring it for a very long time and put a lot of energy into it, and it has already become almost my family.

Jin Xing “Big Golden Star”  №562  28-sized (made in China). ~1955

Інструмент являє собою корпус циліндричної “непрямої” форми зі смужок целюлоїду зеленого кольору, з загальноприйнятою назвою “Green stripe”. Система заправки button filler, не класична, з гумовим резервуаром. Ковпачок на різьблені, різьба 4-ниткова, повне закриття за півтора оберти. Ковпачок прикрашає позолочений кліп з гравіюванням логотипу — “зірка в колі, розділена хвилею” і досить широке позолочене кільце. Навершя ковпачка прикрашене деяким “камінцем”.

The tool is a cylindrical slightly barrel shape made of green celluloid with very gorgeous stripes. Button-filler system with sac but with not typical pressure bar. Cap on thread, 4-start thread, full closure in one and a half turns. The cap is decorated with a gold-plated clip with an engraved logo – “a star in a circle divided by a wave” and a fairly wide gold-plated ring. The cap top is decorated with a gem stone.

Грип інструмента виконаний з ебоніту, як і фідер. Фідер має невеликий повітряний канал із двома капілярними каналами, але при цьому забезпечує невеликі потреби пера. Сам фідер досить масивний.
Інструмент потрапив до мене в поганому стані, оскільки кнопка заправного механізму була відсутня, сак всередині розклався і перетворився на жахливу липку масу, що склеїла всі елементи, а пружини покрилися іржею.

The grip of tool is made of ebonite, just like a feed. The feed had a small feed channel with two capillary channels, but still provides to ink requirement for nib. The feed is quite massive.
The tool came to me in an ugly state, because the button of the filling mechanism was missing, the sack inside decomposed and turned instead of dust into a terrible bubble gum and glued everything together, while the springs were covered with rust.

Після видалення всього зайвого та приведення корпусу до ладу, навіть вдалося частково відновити й з деякими труднощами прочитати напис на корпусі, яка буквально описує інструмент, а саме: Золота Зірка (Джин Сін) 星金. Гірський кришталь із різнокольоровим корпусом. Шанхай – 晶出庶華星金海上. Примітним, принаймні для мене, був той факт, що написи зроблені справа наліво в усіх значеннях цього слова. А виявив я це завдяки тому, що в китайській мові значення слів часто описуються кількома ієрогліфами (2-3), і, на щастя, деякі ієрогліфи просто не можуть стояти разом фізично :).

After removing all unnecessary and putting the body in order, I even managed to partially restore and with some difficulty read the inscription on the body, which literally describes the instrument, namely: Gold Star (Jin Xin) 星 金. Rock crystal with multi-colored body. Shanghai – 晶出庶華星金海上. Remarkable, at least for me, was the fact that the inscriptions were made from right to left in every sense of the word. And I found this out due to the fact that in Chinese the meanings of words are often described by several hieroglyphs (2-3), and, thank a God, some hieroglyphs simply cannot stand together physically :).

Перо: перо просто дивовижне (як на мене), саме через нього у мене виникло бажання попросити поступитися мені цим інструментом. Перо досить велике, розмірами трохи більше середнього, при цьому відносно вузьке та, можна сказати, довге, має довгі й тонкі “вуса”, при цьому володіє скромною гнучкістю через свою значну поперечну товщину. Спочатку, як мені здається, перо мало розмірність F, хоча це ніяк не вказано на ньому. На пері є імпринт у вигляді написів ієрогліфами, а саме назва “Золота зірка” та логотип компанії (зірка в колі, розсічена хвилею), дата виробництва травень 1946 р. або 1958 р. (припущення виходячи з консультацій і спілкування з Олександром letyanin, бо в китайських старих написах немає конкретного року, але при цьому використовувався китайський гороскоп), матеріал — золото (червоне?), ієрогліф складу (дослівно “всередині”), та завдяки Tefolium (який люб’язно залишив корисні коментарі), власне, дата виготовлення 55.1 (січень 1955 року).

The nib: the nib just amazing (as for me), it was because of it that I had the desire to ask to sell me this instrument. The nib is quite large, slightly larger than average, while relatively narrow and one might say long, has long and thin tines, while it has very modest flexibility due to its weighty transverse thickness. Initially, it seems to me, the pen had the dimension F, although this is not indicated on it. On the nib there is an imprint in the form of inscriptions with hieroglyphs, namely the name “Golden Star” and the company logo (a star in a circle cut by a wave), production date May 1946 or 1958 (an assumption based on consultations and communication with Alexander Letyanin, because in Chinese, there are no old inscriptions specific year, but the Chinese horoscope was used), the material is gold (red?), the hieroglyph of the composition (literally “inside”) and thanks to Tefolium (who kindly left useful comments bellow) the actual date of manufacture 55.1 (January 1955).

Інструмент був повністю відновлений і обслуговуваний, після чого протестований у роботі.

The tool was completely restored and serviced, after which it was fully tested.

Товщина звичайної лінії з пера прямою стороною становить 0.2 мм, невелика варіація при натисканні збільшує цю лінію до 0.8 мм. Зворотна сторона має досить скромну подачу, іноді при швидких кругових рухах можуть виникати пропуски, але звичайна лінія виходить близько 0.1–0.15 мм залежно від швидкості проведення й має більш прозорий вигляд.

The thickness of the normal line from the nib by right side is 0.2mm, but pressure increases this line to 0.8mm. The reverse side has a very dry flow, while sometimes fast circular movements can cause gaps, but the ordinary line turns out to be about 0.1-0.15 mm, but more transparent.

Загальні розміри інструмента: довжина у закритому стані 130 мм, зі знятим ковпачком — 120 мм, діаметр корпусу — 11 мм, грип у вузькій частині — 8.5 мм. Вага зібраного інструмента — 15 г, зі знятим ковпачком — 9 г.

The overall dimensions: length when closed 130mm, with the cap removed – 120mm, body diameter – 11mm, grip in the narrow part – 8.5mm. The full weight is 15g, and without cap – 9g.

У підсумку: як на мене, це просто чудовий інструмент. Здебільшого я трохи байдужий до зовнішнього вигляду, мене більше цікавлять можливості пера, але цей — корпус у зелено-смугастих відтінках — мені дуже подобається і нагадує про бамбук та панд. Так от, після додаткової модифікації (про яку пару рядків напишу нижче), цей інструмент став майже як мій Platinum Century 3776. Нещодавно я провів деяку модернізацію моїх “ручкових” інструментів і ризикнув випробувати її на цьому дивовижному зразку — в результаті я переточив його на UEF, чого, звісно, не ризикнув би зробити на чужому інструменті. А вирішив це зробити тому, що мене зовсім не влаштовувала робота пера після першого налаштування — лінія була тонка, але занадто волога та насичена, а при натиску здавалося, що фідер починав “захлинатися”, до тогож зворотна сторона трохи підцарапувала. Загалом, спочатку я хотів підкоригувати лише фідер і підцарапування, а в решті виправив усе. Зараз, незважаючи на розміри, перо прямою стороною пише тонко й без пропусків, при цьому дуже приємно ковзає з невеликим зворотнім зв’язком (на офісному папері).

Нижче на фотографії поруч обидва інструменти (на моїх улюблених зошитах “Поділля”). У верхній частині сторінки показано, як перо писало після першого варіанту налаштування, до фінальної модернізації.

At the end: as for me, it’s just an amazing tool. By and large, I’m a little cold to exterior design and I’m more interested by the possibilities of nibs, but this one is a striped green body, for some reason I really like it and reminds me of bamboo and pandas. So after an additional modification (about which I will write a couple of lines below), this tool I can compared with my Platinum Century 3776 UEF. I recently made some modernization of my fountain pen and risked trying them on this marvelous tool – as a result I grounded this nib to UEF. And I conceived this grind because I was not very satisfied with the work after the assembled pen – the line was thin, but too juicy, while with flex, it looked like the feed began to choke, and the reverse side was scratching a little. In general, initially, I only wanted to fix the flow and scratches, but as a result I fixed everything. Now, despite the size, the right side of the nib writes thinly and without gaps, while gliding very nicely with a little feedback (on office paper).

Below in the photo, next to both instruments (on my favorite notebooks “Podillia”). At the top of the page – how the nib wrote after the first adjust and below how the nib write after grind and final tuning.

Ну і наостанок, хвилинки історії: 金星 (“Золота зірка”, також відома як JinXing або KinSin — транскрипції звучання цих ієрогліфів англійською) була заснована в Шанхаї у 1932 році трьома братами корейського походження, які й розпочали виробництво письмових інструментів. Найвідомішими моделями, що цінуються як у Китаї, так і у всьому світі, стали “Little Golden Star” JinXing 26 і “Big Golden Star” JinXing 28. Вони відрізнялися незначною різницею в розмірах, а також матеріалом пера: у старшій моделі використовувалося золоте перо, а в молодшій — сталеве, покрите позолотою. Перші моделі мали резервуар-сак, але не мали заправного механізму, тому для заправки його потрібно було стискати пальцями. Пізніше з’явилася кнопкова система, хоча, вочевидь, через патентні особливості вона була модифікована, причому не в бік спрощення.

У 1952 році компанія відкрила філіал у Пекіні, де спочатку збирали ручки з комплектуючих, зберігаючи напис “ручки з Шанхаю”. Незабаром пекінське відділення почало займатися власними розробками й виробництвом письмових інструментів під назвою “Beijing King Gold Star Pen Industry Co” або сучасною “Golden Star Beijing”. Однак мій екземпляр був виготовлений на оригінальній шанхайській фабриці, оскільки в 1946 році ще не існувало пекінського відділення, а в 1958-му вони вже не могли маркувати свої інструменти як шанхайські.

Оригінальна шанхайська фабрика Golden Star виготовляла письмові інструменти до 1969 року, коли партія наказала переорієнтуватися на ринок електроніки, і компанія почала випускати телевізори. У 1978 році вона стала першим офіційним телевізійним заводом Китаю.

Пекінська компанія продовжувала виробництво цих моделей, за деякими даними, аж до 1980-х років, прославившись своїм ретроградним підходом і небажанням відмовлятися від класичних моделей. Старша модель досі комплектувалася 12-каратним пером “500”. Популярність цих моделей (26 і 28) в Китаї настільки велика, що недавно було вирішено відновити їх виробництво, можливо, в 1990-х або на початку 2000-х років. Старі пера моделей 28, за словами місцевих колекціонерів, дуже гнучкі. Сучасні моделі комплектуються сталевими, сріблястими, золотистими та двотоновими перами й мають заправну систему як у ранніх шанхайських моделей — резервуар-сак, що стискається вручну. За словами очевидців, деталі цих моделей повністю взаємозамінні, що робить їх чудовими донорами для відновлення вінтажних екземплярів (і за оцінками, пластик досить якісний, хоча й не ебоніт).

Окрема подяка Олександру (letyanin) за консультації та терпіння.

ps: Якщо у когось буде бажання чимось доповнити — ласкаво просимо.

And finally, a few minuts of history: 金星 (“Golden Star”, also known as JinXing or KinSin – transcriptions of the sound of these hieroglyphs in English) was founded in Shanghai in 1932 by three brothers of Korean origin, who started the production of writing instruments. The most famous models, appreciated both in China and around the world, were the “Little Golden Star” JinXing 26 and the “Big Golden Star” JinXing 28. They differed by a slight difference in size, as well as the nib material: the higher (bigger) model used a solid gold nib, but in the younger one – gold-plated steel. The first models had a reservoir-sac, but did not have a filling mechanism, so need to squeeze it by fingers to fill it. Later, a button system appeared, although, apparently, due to patent features, it was modified, and not in the direction of simplification.

In 1952, the company opened a branch in Beijing, where initially pens were assembled from components, keeping the inscription “pens from Shanghai”. Soon the Beijing branch began to engage in its own development and production of writing instruments under the name “Beijing King Gold Star Pen Industry Co” or modern “Golden Star Beijing”. However, my copy was made at the original Shanghai factory, as there was no Beijing branch in 1946, and in 1958 they could no longer label their instruments as Shanghai.

Golden Star’s original Shanghai factory made writing instruments until 1969, when the party ordered a refocus on the electronics market and the company began producing TV. In 1978, it became China’s first official television factory.

The Beijing company continued to produce these models, according to some sources, until the 1980s, becoming famous for its retrograde approach and unwillingness to abandon classic models. The older model was still equipped with 12-carat “500” nib. The popularity of these models (26 and 28) in China is so great that it was recently decided to resume production, possibly in the 1990s or early 2000s. Old model 28 nibs are, according to local collectors, very flexible. Modern models are equipped by stainless steel nib by silver, gold and two-tone colors and have the same filling system as the early Shanghai models – a finger-squeezable reservoir-sac. According to eyewitnesses, the parts of these models are completely interchangeable, which makes them excellent donors for restoring vintage fountain pens (and the plastic is estimated to be quite high quality, although not ebonite).

Special thanks to letyanin for his advice.

ps: If someone wants to add something, you are welcome.

Update 1:

Як виглядає текстура ручки на темному фоні.

How looks this pen texture on dark back.

Update 2:

На завершення тестовий скетч – «Надія завжди є, поки полотна порожні» — Густав Клімт.

At the end, the test sketch – “There is always hope, as long as the canvases are empty.” — Quote by Gustav Klimt.

Ґустав Клімт (нім. Gustav Klimt) — австрійський художник і графік, символіст. За провідним фахом — художник-декоратор, дизайнер малюнку тканин, одним із найвидатніших учасників руху Віденської сецесії. Клімт відомий своїми картинами, фресками, ескізами та іншими предметами мистецтва. Головною темою Клімта було жіноче тіло, його твори відзначаються відвертим еротизмом. Серед образотворчих робіт, до яких належать алегорії та портрети, він писав пейзажі. Серед художників Віденського сецесіону Клімт зазнав найбільшого впливу японського мистецтва та його методів.

На початку своєї кар’єри він був успішним художником архітектурних прикрас у традиційній манері. Коли він почав розвивати більш особистий стиль, його роботи стали предметом суперечок, які досягли кульмінації, коли картини, які він завершив близько 1900 року для стелі Великої зали Віденського університету, були розкритиковані як порнографічні. Згодом він більше не приймав публічних замовлень, але досяг нового успіху завдяки картинам свого «золотого періоду», багато з яких включають сусальне золото. Творчість Клімта справила важливий вплив на його молодшого ровесника Егона Шіле.

З 1990-х років він був одним із художників, чиї картини продавалися на аукціонах найвищими цінами.

Gustav Klimt was an Austrian symbolist painter and one of the most prominent members of the Vienna Secession movement. Klimt is noted for his paintings, murals, sketches, and other objets d’art. Klimt’s primary subject was the female body, and his works are marked by a frank eroticism. Amongst his figurative works, which include allegories and portraits, he painted landscapes. Among the artists of the Vienna Secession, Klimt was the most influenced by Japanese art and its methods.

Early in his career, he was a successful painter of architectural decorations in a conventional manner. As he began to develop a more personal style, his work was the subject of controversy that culminated when the paintings he completed around 1900 for the ceiling of the Great Hall of the University of Vienna were criticized as pornographic. He subsequently accepted no more public commissions, but achieved a new success with the paintings of his “golden phase”, many of which include gold leaf. Klimt’s work was an important influence on his younger peer Egon Schiele.

Since the 1990s, he has been one of the artists whose paintings fetch top prices at auctions.