Montblanc 146 Meisterstuck from 1977

Hello! Today I want to show you one not so much legendary, but let’s say, a very famous, very popular and very prestigious pen in the wide circles of lovers of fountain pen writing. This can be said to be the last modification before modern period :).

Добридень! Сьогодні хочу показати вам один не те щоб легендарний екземпляр, але скажемо так, дуже відомий, дуже популярний і дуже престижний екземпляр у широких колах любителів чорнильного письма. Це можна сказати остання модифікація до сучасного періоду:).

Montblanc 146 Meisterstück (made in Germany) from 1977-1980

This tool has a shape known to us as “cigar-like” shape named Streamlined at the time of its release. The body is made of black plastic, which traditionally glows red on backlight. There is an ink window on the body for monitoring with gray tone. Cap on thread, 4-start thread, full closure in 1 turn. The base of the piston collar made from metal (brass), but internal parts are plastic, including the rod.

Інструмент являє собою вже відому нам “сигароподібну” форму названу як Streamlined в момент своєї появи. Корпус виготовлений із пластику чорного кольору, що традиційно світиться на просвіт червоним. На корпусі є оглядове віконце для моніторингу чорнила сірого тону. Ковпачок на різьбленні, різьблення 4х-західне, повне закриття за 1 оборот. Основа втулки поршневого механізму виконана з металу (латунь), внутрішні частини пластикові, включаючи шток.

The main decoration elements of the tool are presented on the cap: this is the company logo – a snow peak on the caps top, and gold-plated massive clip and 3 gold-plated rings at the base of the cap. Also, a thin gold-plated ring is located between the barrel and piston knob. On the middle wide ring, there is an embossed – MONTBLANC – MEISTERSTüCK No. 146 with figured hatching inside the letters.

Основні прикраси інструменту представлені на ковпачку: це і зображення логотипу компанії – снігова вершина на наверші ковпачка, і позолочений масивний кліп та 3 позолочені кільця в основі ковпачка. Також тоненьке позолочене колечко знаходиться між корпусом і ручкою поршневого механізму прикриваючи собою частину втулки поршневого механізму, що виступає. На середньому, найширшому кільці, є тиснення у вигляді – MONTBLANC – MEISTERSTüCK № 146 з фігурним штрихуванням всередині букв.

Unlike modern models, which have a unique number engraved on the clip ring, this ring embossed GERMANY, the back surface of the clip, again unlike modern ones, has no inscriptions :).

На відміну від сучасних моделей, у яких на кільці кліпу вигравіювано унікальний номер, на даному екземплярі просто присутнє тиснення GERMANY, зворотний бік кліпу, знову ж таки на відміну від сучасних, немає жодних написів:).

The nib: rather large, solid gold, single-toned, 14 carat, not variable, but not a nail, a little springy and one might even say soft. The nib has an imprint in the form of a contour line in the shape of the nib, the number 4810, the capital letter M in the company logo, 14K, Montblanc, 585 and in the tail part, as a stamp, number 146, which indicates the size and belonging to the model.

Перо: доволі велике, золоте, однотонне, 14 каратне, не варіативне, але і не цвях, трохи пружне і можна навіть сказати м’яке (soft). Перо має імпринт у вигляді контурної лінії за формою пера, число 4810, заголовна буква назви компанії – ажурна М розташована в логотипі, 14К, Montblanc, 585 та в хвостовій частині, як тавро номер 146, який говорить про розмір та належність до моделі.

Already in these years, branded nibs had the traditional (in modern times) flat areas on the upper side of the tip, which essentially do not allow them to use the reverse side due to the “sharp” line.

Вже в цих роках пір’я мали традиційні (за теперішніх часів) плоскі майданчики з верхнього боку пера, які по суті не дають їм можливості використовувати зворотній бік через “гостру” лінію.

Moments of history:
Meisterstück – Masterpiece – Capolavoro – Chef D´Oevre – these are all names of the same term Meisterstück invented by marketers, just in different languages where these instruments were sold, introduced back in 1929, which has reached our days.
16 years after its foundation (1908), the company found itself in the first crisis in the post-war years associated with hyperinflation and economic crisis throughout the country. Already in those days, the company positioned itself as a manufacturer of expensive tools, and the consumer no longer wanted to spend a lot of money on accessories and wanted to buy cheaper things, allocating the other funds to comfortable life. The company’s peculiar response in 1924 was the Meisterstück marketing move – a quality “Tool(Stück) for the Master(Meister)”, which promised not only a quality and elegant product, but also a durable one with a lifetime warranty, which immediately found a response from consumer. The first models had numbers from 20 to 45, which represented the Safety-pen system and included the price of the product in the name. Also was and lever-filler system but it is very rare to find under the Montblanc brand. These models were made from hard rubber (ebonite) and were sold even without a clip (the clip could be purchased separately). In 1929, the first button filler systems appeared, by analogy with the very popular Parker (Duofold) models at that time. In 1930, a decision was made to embed a clip to pen design and at the same time, nib got the famous imprint 4810, indicating the height of Mont Blanc mountain :).
It is interesting that the leaders of the ink and pen industry at that time, both Sheaffer and Parker, used color celluloid to the full since 1924, but the Germans, conservatives, believing that celluloid is fragile, not strong and easily flammable, assigned it up to the III class of materials and therefore most not worthy for use in “Top” pens :). However, trends and fashion take their toll, and already in 1929, along with the button-filler pens, colored models appeared: Lapis lazuri, Jade green, Black and Pearl, which very rare for collectors to find, which are even harder to find than Coral (orange) design. These models wore the same numbers as “Safety pens” – 20, 25, 30, 35, 40 and 45.
In 1935, the time of Art Deco came :). The instruments took on a more cylindrical, straight shape, the top became really flat, with sharp edges, and a massive clip was introduced, which was called the “Hemingway Clip”, which, by the way, was reborned by the company in 1992 with the release of a special “writers” series. At this time, two-tone nibs appeared, which became an integral attribute of the company’s tools. The numbering was also changed to 102, 104, 106 (for Safety pen) and 122, 124, 126, 128, 129 (for Button-filler models). It is interesting that when all, or almost all, German manufacturers switched to the piston filler system, Montblanc still produced Safety-pen and Button-filler instruments.
The piston-filler system first appeared on the pens in 1934 and was just used on the younger models of the III class, however, in 1936 the same “telescopic” piston-filler system was developed, which used in its basis the metal (brass) elements that were first introduced in class II instruments – 234 ½, 236. This system allowed to fills more ink than competitors, because part of the mechanism “went” into the knob body. Soon, the higher models 134, 136, 138 and 139 appeared, and the piston filling system, as the main one, has survived to our days. Although since the 70s, due to fashion and trends, Montblanc has produced some limited models (like the 147 Traveler) with a cartridge-converter filling system. Until 1943, the main material for top, prestigious models remained ebonite.
In the 1950s, there was a drastic change in design to what we see in today’s instruments almost unchanged – to the “Streamline” shape. The development of this design began in 1948 and, starting from 1950, was released into production. In the first years of production, both series of the older line were produced, both the 13x with Flat-top design and the new 14x series with Streamline design. The top flagship model – 149, which received the name “Diplomat” has reached to our days without changes. Other models (such as the 142, 144, 146) were produced until 1960, then there was a transitional phase with the search for a new design, then production was stopped and renewed again in the 1970s with minor changes, but still in the same “Streamline” style.
In general, the “ballpoint” attack and the “fountain pen crisis” that occurred in the 60s also affected the Montblanc line and part of the production was closed. Even the new Meisterstück 12 and 14 (the same one from which the famous Soviet AR-95 “Shark’s Tail” was cloned) nicknamed the “cardinal’s hat” in the English-speaking world, developed by the designer Count Goertz (the author of the design of the legendary BMW 507) did not get the expected success. But … in the 80s, another crisis was overcome, and the market of writing tools came to life again, but no longer in the status of everyday office tools, but rather in the status of luxury accessories (expensive items). As a result, the 146 model, actually the one presented above, was restarted in the series from 1974. From the 90s, the company began to expand its business of status items and other status accessories, such as watches, the first of which were launched in 1997.

Хвилинки історії:
Meisterstück – Masterpiece – Capolavoro – Chef D´Oevre – це всі назви одного і того ж терміна Meisterstück придуманого маркетологами, просто різними мовами де продавалися ці інструменти, введеного ще в 1929 році який дійшов до наших днів.
Через 16 років після свого заснування (1908) компанія опинилася у перший кризі в повоєнні роки пов’язану з гіперінфляцією та економічною кризою у всій країні. Вже в ті часи компанія позиціонувала себе як виробник дорогих інструментів, а споживач вже не хотів витрачати великі гроші на аксесуари та бажав купувати дешевші за ціною речі, виділяючи решту коштів на комфортне проживання. Своєрідною відповіддю компанії в 1924 році був маркетинговий хід Meisterstück – якісний “інструмент для Майстра”, який обіцяв не тільки якісний та елегантний продукт, але й довговічний з довічною гарантією, що одразу знайшло відгук у купівельному середовищі. Перші моделі мали номери від 20 до 45, які представляли систему Safety-pen і в назві містили ціну продукту, хоча дуже рідко можна знайти і представників системи lever-filler під маркою Montblanc. Дані моделі були виконані з ебоніту та продавалися навіть без кліпу (кліп можна було придбати окремо). У 1929 році з’явилися перші системи – button filler, за аналогією з дуже популярними на той момент моделями Parker (duofold). У 1930 році було прийнято рішення вже вбудовувати кліп під навершя та водночас на пері з’явився знаменитий імпринт 4810, що вказував на висоту гори Монблан:).
Цікаво що лідери тих часів чорнильно-пір’яної промисловості і Шиффер, і Паркер використовували по повній кольоровий целулоїд починаючи з 1924 року, але німці, консерватори, вважаючи що целулоїд крихкий, не міцний і легко займистий відносили його аж до III класу матеріалів і тим самим не гідного для використання в “Дорогих” ручках:). Проте тенденції і мода бере своє, і вже в 1929 році, разом з кнопковою заправкою з’явилися кольорові моделі: Lapis lazuri, Jade green, Black and Pearl, останні якраз рідкісні для пошуку колекціонерів, які важче знайти навіть ніж Coral (помаранчеві). Ці моделі носили ті ж номери як і “Сафеті” – 20, 25, 30, 35, 40 та 45.
У 1935 році прийшов час Арт-Деко:). Інструменти набули більш циліндричної суворої форми, навершя стали реально плоскими, з гострими гранями та було введено масивний кліп, що отримав назву кліп “Хемінгуея” (“Hemingway Clip”), який, до речі, був знову реанімований компанією в 1992 році з випуском спеціальної “письменницької” серії”. У цей час з’явились двотонові пера, яки стали невід’ємним атрибутом інструментів компанії. Також була змінена нумерація на 102, 104, 106 (для Safety pen) та 122, 124, 126, 128, 129 (для button filler). Цікаво, що коли всі, або майже всі, німецькі виробники перейшли на поршневу (piston filler) систему заправки, Montblanc, як і раніше, виробляв інструменти Safety-pen та Button-filler.
Вперше поршнева система з’явилася на ручках в 1934 році та була якраз використана на молодших моделях III класу, проте в 1936 році була розроблена та сама “телескопічна” поршнева система, яка використовувала в своїй основі металеві (латунні) елементи, яки були вперше впроваджені в інструменти II класу – 234 ½, 236. Така система дозволяла набирати більше чорнила ніж конкуренти, бо частина механізму “відходила” в корпус ручки приводу поршня. Незабаром з’явилися і старші моделі 134, 136, 138 та 139, та поршнева система заправки, як основна дійшла до наших днів. Хоча з 70-х років, внаслідок моди та попиту, Монблан випускає деяку обмежену кількість моделей (за типом 147 Traveler) з картриджно-конвертерною системою живлення. До 1943 року, основним матеріалом для топових, престижних моделей залишався ебоніт.
У 50-х роках відбулася різка зміна дизайну до того, що ми бачимо в сучасних інструментах практично без змін – до форми “Streamline”. Розробка цього дизайну розпочалася у 1948 році та починаючи з 1950 року була впроваджена у серію. У перші роки виробництва випускалися обидві серії старшої лінійки, як 13х з Flat-top дизайном, так і нова 14х серія зі Streamline дизайном. Старша модель – 149, яка отримала назву “Дипломат” (Diplomat) дійшла до наших днів без змін. Інші моделі (як 142, 144, 146) випускалися до 1960 року, потім був перехідний етап з пошуком нового дизайну, потім зупинка виробництва і знову поновлення в 1970-х з невеликими змінами, але все в тому ж стилі “Streamline”.
Загалом “кульковий” наступ та “перова криза”, що настали в 60х роках, торкнулися і лінійки компанії Монблан і частина виробництва була згорнута. Навіть новий Meisterstück 12 і 14 (той самий з якого був “здертий” відомий радянський АР-95 “Хвіст акули”) на прізвисько “Капелюх кардинала” (cardinal’s hat) в англомовному світі, розроблений дизайнером Кунтом Герцем (Count Goertz) автором дизайну легендарного BMW 507 не отримав очікуваного успіху. Але … в 80-х роках, чергова криза була подолана, і ринок письмових інструментів, знову ожив, але вже не в статусі повсякденних інструментів для діловодства, а швидше в статусі аксесуарів розкоші (дорогих речей). У результаті 146 модель, власне та, яка представлена вище, була перезапущена в серію з 1974 року. З 90-х років, компанія почала розширювати свій бізнес статусних речей та іншими статусними аксесуарами, наприклад, як годинником, перші з яких були запущені в 1997 році.

Overall tool dimensions: folded length is – 142 mm, without cap – 125 mm, when posted – 158 mm. The diameter of the body is – 13 mm, at the grip – 11 mm. The weight of folded tool is – 24g, without cap – 15g.

Загальні розміри інструменту: довжина складеного інструменту – 142мм, зі знятим ковпачком – 125мм, одягненим на тильну сторону – 158мм. Діаметр корпусу – 13мм, у місці хвату – 11мм. Вага складеного інструменту – 24гр, зі знятим ковпачком – 15гр.

Приклад работи інструмента. Sample of the tool works.

The nib writes smoothly with the thickness of normal line by the right side is 0.4mm, which corresponds to the dimensions of the European F size. The reverse side is writes with a line by 0.3mm, which is quite convenient for making corrections “between the lines”. As for most Europeans (Germans) fp`s, I characterized the flow is slightly above moderate, but not as rich as Pelikan’s :).

Перо пише гладко з товщиною звичайної лінії прямою стороною порядку 0.4мм, що відповідає розмірності пера європейської F, зворотною стороною перо пише лінією порядку 0.3мм, що досить зручно для внесення правок “між рядків”. Подачу, як і для більшості європейців (німців) я охарактеризував як трохи вище помірної, хоча і не таку насичену як у Пелікан:).

At the end: an excellent, balanced, reliable instrument from the “quality and respectability” segment, and as a result, an inflated price for new tools. But the secondhand market saves and many items of these pens allows to purchase a similar model for moderate or reasonable costs. The 146 model itself, although it belongs to the class of large pens, still does not belong to the “oversize” type like the flagship 149, due to which it will be convenient for use with any size of hand from small to large with a rational weight. That is, an all-time relevant pen with a recognizable design.

У підсумках: відмінний, збалансований, надійний інструмент із сегменту “якість та респектабельності” і як наслідок завищеною ціною на нові інструменти. Але вторинний ринок рятує і велика кількість цих представників дозволяє придбати подібну модель за помірні чи розумні кошти. Сама 146 модель хоч і відноситься до класу великих інструментів, все-таки не належить до типу “оверсайз” як топова 149, через що буде зручна для використання з будь-яким типом руки від невеликої до великої з раціональним вагою. Тобто актуальна ручка всіх часів з впізнаним дизайном.

Update 1:

Initially, the tool had a pinched nib, which made the line uneven and unstable. After the correction, I also regrind nib a little to the real line F size. Actually, the traditional “before” and “after” in the photo below.

Спочатку інструмент був з перетиснутим пером, від чого лінія була нерівномірною і нестабільною. Після виправлення я ще трохи уточив перо до стану лінії F. Власне традиційні “до” та “після” на фотографії нижче.