Hi to all those who are not indifferent to writing by fountain pens!
Today I show one of the representatives of the major league of the German production.

Вітаю всіх небайдужих до письма чорнильними ручками!
Сьогодні у нас один із представників вищої ліги німецького дивізіону.

Pelikan Souverän® M800 Black-Green (made in Germany)

This pen made is in the classic long-established design of the Pelikan company, cylindrical shape with almost flat tops. The filling system is, of course, piston filler. The body is made of modern celluloid (celluloid acetate), again in the classic Pelikan color – green-black stripes. Cap, traditionally, on thread, 3-way thread, 3/4 turn for close/open.

Інструмент виконаний у класичному давно усталеному дизайні компанії Pelikan, а саме циліндрична форма з майже плоскими навершіями. Система заправки звичайно поршнева (piston filler). Корпус виконаний із сучасного целулоїду (celluloid acetate), знову ж таки вже в класичному Пеліканівському кольору – чорно-зелені смужки (black-green stripes). Ковпачок, традиційно, на різьбленні, різьблення 3х західне, закриття за 3/4 оберта.

Regarding to design: the model has the number хх0 and, accordingly, the material of decoration is 24 carat goldplating (хх5 – silver). The clip has the shape of a pelican’s beak, the gold-plated top has the company’s logo in the form of pelican’s nest. Also, the piston knob has two gold-plated rings in addition to the double ring at the base of cap. The wide ring of cap have: PELIKAN SOUVERAN GERMANY.

З приводу оформлення: модель має номер хх0 та відповідно матеріал оздоблення – 24 каратна позолота (хх5 – сріблясте). Кліп має форму у вигляді дзьоба пелікану, позолочене навершиє має логотип компанії у вигляді гнізда пелікану. Також ручка приводу моршня має два позолочених кільця на додаток к подвійному кільцю в основі ковпачка. На широке кільце ковпачка нанесено: PELIKAN SOUVERAN GERMANY.

Like the all Souveran models, this tool has a removable nib unit, which is a threaded sleeve with a located nib inside with feed on friction. The feed is modern and, accordingly, plastic. Unlike the younger models, the feed has key that fits into the corresponding groove on sleeve.

Як і весь модельний ряд Souveran – цкй інструмент має з’ємний пір’яний вузол, який являє собою різьбову втулку з розташованим всередині пером і фідером на терті. Фідер сучасний та відповідно пластиковий. На відміну від молодших моделей, фідер має ключ, який входить у відповідний паз на втулці.

The nib: large, gold, 18-karat, two-tone (Bi-color), modernly hard, but almost perfectly smooth, which can be described as “smooth modern writing”. To nib added ornamental patern, the company logo under breather hole – “pelican’s nest” in a circle, under logo is 18С 750 and even lower the nib size – F. There are two massive cutouts in the tail part of nib, which are filled by part of feed that prevents incorrect mounting.

Traditionally, moments of history:
The M800 model was first relised in 1987, as a top over M600 model, which appeared 2 years earlier, which placed over common and mainstream M400 model. At the start of sales, the pen was complete by two-color 14-carat gold nib with brass medallion inverted company logo on the caps top – a Pelican’s nest with two more chicks in the nest, just like on the piston knob (but without logo). A few years after the start of sales (from the 1990/91 catalog), the company rethought the concept of nibs and pens began to be completed by 18-carat (750 samples) nib – which became the prerogative of higher models and special editions. All other, younger, usual, standard models, which used solid gold nibs, began to be completed by 14 carat ones.
Since the company (in the same style) also produced mechanical pencils, ballpoint pens and rollerballs in addition to fountain pens, the Pelikan logo (on the top) was originally designed to quickly identify tool in case. The fountain and ballpoint pens had black logos, rollerball and pencil had gray logos, but after 1997 all models were unified and began to have the same logos. In the same year, the company abandons brass medallions on top: it is completely removed from the piston knob, and on the top it is changed to one applied by stencil spraying on plastic. Later, in 2003, the company’s logo is also changed in the nest, instead of two chicks, only one remains, and already in 2010, the company replaces the top by completely metal goldplated design with jewelry, matte, engraved logo.
Also, in 1991, after the unification of Germany, the text on the “big” caps ring changes from PELIKAN W-GERMANY to PELIKAN GERMANY, and in 1997 it changes to Pelikan Souveran Germany.

Традиційно, хвилинки історії:
Сама модель М800 вперше була представлена ​​в 1987 році, як подальший розвиток люксовості моделі М600, що з’явилася на 2 роки раніше, яка в свою чергу стала люксовим розвитком поширеної і ходової моделі М400. На старті продажів, інструмент комплектувався двоколірним 14-каратним золотим пером, а на навершії розташувалася латунний медальон з інверсним логотипом компанії – гніздо Пелікана ще з двома пташенятами в гнізді, як і з боку ручки поршня, але вже без логотипу. Через кілька років після старту продажів (з каталогу 1990/91), компанія переосмислила концепцію комплектації пер і інструмент став комплектуватися 18-каратним (750 проба) пером – яке стало прерогативою старших моделей і спеціальних видань, всі інші, молодші, серійні, стандартні моделі, що використовували золоті пера стали комплектуватися 14 каратними.
Оскільки крім пір’яних ручок, компанія (в одному стилі) виробляла ще й механічні олівці, кулькові ручки та ролери, то логотип Pelikan (на наверші) був спочатку зроблений таким чином, щоб можна було швидко ідентифікувати інструмент у футлярі. Перова і кулькова ручки мали чорні логотипи, а ролер і олівець – сірий, але після 1997 року всі моделі були уніфіковані і стали мати однакові лого. У цьому ж році компанія відмовляється від латунних медальонів: прибирає його повністю з ручки поршня, а на навершії змінює на нанесене трафаретним способом напилення на пластик. Пізніше, в 2003 році відбувається зміна логотипу компанії і в гнізді, замість двох пташенят залишається лише один, а вже в 2010 році компанія замінює навершиє на повністю металеве позолочене з ювелірним, матованим, гравіюванням логотипу.
Також, у 1991 році, після об’єднання Німеччини, текст “великого” кільця на ковпачку змінюється відповідно з PELIKAN W-GERMANY на PELIKAN GERMANY, а в 1997 змінюється на Pelikan Souveran Germany.

The overall tool dimensions: folded length – 141.5mm, without cap – 128mm, body diameter – 13.5mm, at the grip – 11mm. The full weight is 29.5g, and without cap – 20.5g.

Загальні розміри інструменту: повна довжина у складеному стані 141.5мм, при знятому ковпачку – 128мм, діаметр корпусу – 13.5мм, в районі хвату – 11мм. Вага всього інструменту – 29.5г, а без ковпачка – 20.5г.

This tool did not need to service because it works perfectly, so I did not complete disassembly. As you can see from the photos above, this model has a fully disassembled mechanism of the piston system, for which need use special wrench when the piston knob is unscrewed. In younger models (M600 and younger), the piston mechanism is mounted on friction to the barrel, which is why it becomes very difficult (practically impossible) to disassemble it for prevention at the household level.

Даний інструмент обслуговування не потребував бо працює ідеально, тому я не став робити повну розбірку. Як видно з фотографій вище, дана модель має повністю розбірний механізм поршневої системи для чого використовується спеціальний ключ при відкрученной ручці поршня. У молодших моделях (М600 і молодше), поршневий механізм встановлюється на терті у барель, чому його стає дуже важко (практично неможливо) розібрати для профілактики на побутовому рівні.

However, traditionally, the tool was tested in sketching and writing 🙂

Проте, традиційно, інструмент був протестований у скетчингу та письмі:)

Since the nib is modern and hard, without springly, we have only two line width. The regular, right side of the nib writes with a line size of 0.4 mm, and reverse side writes somewhat thinner, with a line width of 0.3 mm. The line under nib is wet, according to the juicy Pelikan flow, which is traditionally above average :).

Оскільки перо сучасне та жорстке, що не має варіабельних можливостей, то ми маємо два параметри лінії. Звичайною, прямою стороною перо пише з розмірністю лінії – 0.4мм, а зворотний бік пише дещо тонше, з шириною лінії – 0.3мм. Лінія з-під пера виходить – волога, відповідно до соковитої пеліканівський подачи, яка традиційно вище середнього :).

At the end: just an ergonomically excellent tool, very well made for solid status. For those to whom the 400 and 600 models do not seem comfortable enough in terms of size – the 800 will be very useful, it is not yet as huge as M1000 (flagship), but it is already quite tangible in the hands, both in terms of shape and weight This handsome pen needs a soft vintage nib and …. it would be absolutely wonderful but accordingly it would be more difficult to buy it :). So my impressions are extremely positive.

У підсумку: просто чудовий за ергономікою інструмент, виконаний дуже якісно відповідно до свого статусу. Для тих, кому 400 і 600-ті моделі здаються недостатньо комфортними за розміром – 800-ий буде дуже до речі, він ще не такий величезний як 1000 (що є флагманом), але вже досить відчутний в руках, як за формою, так і за вагою. Цьому красеню б м’яке вінтажне перо та …. ціни б йому тоді не було, а відповідно і купити його було б складніше:). Так що враження в мене вкрай позитивні.

Update:

Тестування даного інструменту стало можливим завдяки несподівано знайденому новому сюжету – Лютеранська кірха (церква) Святої Катерини на Лютеранської 22.

The testing of this tool became possible thanks to an unexpectedly found new object – the Lutheran church of St. Catherine at Luteranska 22.

— німецька євангелічна церква у Києві. В Україні та Києві зокрема німці-колоністи оселилися в 2-й половині XVIII століття, адже Катерина ІІ запрошувала німецькі родини оселятися на території України. Перші переселенці мешкали переважно на Подолі. Перші богослужіння для ще невеликої німецької громади відправлялися в домі Георга Бунге — утримувача першої міської аптеки. Проте незабаром громаді стало тісно в невеликому будинку аптекаря і вже впродовж 1794–1795 років на Спаській вулиці звели невелику дерев’яну кірху (нім. Kirche — церква) на честь cв. Катерини. На жаль, ця перша церква загинула у вогні подільської пожежі 1811 року. Але вже незабаром місто надало вірянам місце на околиці Липок. 25 червня 1812 року нову дерев’яну церкву було закладено. Фінансові труднощі змусили церковних старост закласти свої будинки та звести на ці кошти храм. Теперішня будівля кірхи споруджена за проектом архітектора Івана Штрома. Здійснив будівництво та внутрішнє оздоблення Павло Шлейфер. Закладено будівлю було 19 червня 1855 року, а освячено 4 серпня 1857 року.
Церква відзначалася чудовою акустикою, мала орган, подарований купцем Кельном. Поруч із храмом знаходилося лютеранське училище. 1854 р. при храмі члени громади організували «Товариство співу» (Київське співоче товариство), такох були створені хор та симфонічний оркестр.

Kirch St. Catherine – is acting Lutheran church community with a large number of parishioners Germans professing evangelical views on religion. The first Lutheran congregation in Kiev was founded in the 18th century. In the province, at that time, there were a large number of Germans of different professions, mainly chemists and alchemists. United them Lutheran approach to Christianity, the birth of another homeland. Their meeting they held in the apartments of like-minded people, and later built the first wooden church. Its structure is not survived, we only know that it was located at the hem. Modern building was erected in the second half of the 19th century. Classical style of architecture is selected, in the spirit of most of the traditional churches of old Europe. The exterior is defined as psevdoromansky, known for its symmetrical lines and high-rise roof over the main entrance. Services are 10 am, and in the days of great Christian holidays make the schedule for the various pastors. The work of the church has two directions: as a Lutheran church and individual communities. Kirche St. Catherine`s like to visit the German diplomats and foreign guests of high rank.

St. Katharinen ist die Kirche der Deutschen Evangelisch-Lutherischen Gemeinde in Kiew. Sie steht in der Vuliza Ljuteranska (Lutherische Straße). Das heutige Kirchengebäude ist der sechste Gottesdienstraum der Gemeinde in ihrer Geschichte. Die Gottesdienste fanden seit 1767 zunächst in der Privatwohnung des deutschen Apothekers Georg Friedrich Bunge statt, der die Gründung einer Deutschen Evangelisch-lutherischen Gemeinde in Kiew unter anderem dadurch förderte, dass er den Hauslehrer seiner Kinder, Christoph Leberecht Grahl (1744–1799), als Pfarrer der Gemeinde wirken ließ. Für die wachsende Gemeinde wurde dann ein erster Versammlungssaal als Gottesdienstraum angemietet, 1781 ein zweiter, größerer. Dies alles spielte sich im Kiewer Stadtteil Podil ab, wo dann auch am 12. November 1794 die erste, hölzerne Kirche eingeweiht wurde.
Dieses erste Kirchengebäude wurde nach der damals regierenden Landesherrin, der russischen Zarin, Katharina II., benannt. Da deren Namen sich wiederum von der Heiligen Katharina von Alexandrien herleitete, wird der Name der heutigen Kirche auf diese Heilige bezogen. Das erste Kirchengebäude fiel 1811 dem Großbrand in Podil zum Opfer. Hinsichtlich des Neubaus stritten sich die Deutschen, die traditionell im Stadtteil Podil wohnten, und einer relativ neuen Mehrheit, die nun im Stadtteil Petschersk wohnte, um den Standort. Der Kompromiss war dann der Bauplatz auf einem damals fast noch unbebauten Hügel, Lipki, dort, wo sich auch die heutige Kirche befindet. Aber zunächst wurde 1812 erneut eine hölzerne Kirche errichtet. Die Bauausführung war aber nicht sehr qualitätvoll und sie bot der weiter wachsenden Gemeinde nur 150 Plätze, so dass ab etwa 1840 erneut über einen Neubau nachgedacht wurde.