Jimi Hendrix

Hello everybody!
I want to present a new graphic work. I started it a few days ago and wanted to finish it by the 15th to celebrate the equator in #inktober, especially since the word “Legend” is planned under number 15 in the general program, and this character best symbolizes the legend (World Rock n-roll)! However, some unplanned circumstances and some technical considerations, which turned out to be a little more time-consuming than planned, slightly pushed this deadline to today :). So, for all lovers of music, rock and roll and virtuoso playing on the electric guitar:

Всім привіт!
Хочу презентувати нову графічну роботу. Я її почав кілька днів тому і хотів встигнути закінчити до 15 числа, щоб відзначити проходження екватора в Чернилябрі (#inktober), тим більше що під 15 номером у загальній програмі заплановано слово “Legend”, а цей персонаж якнайкраще символізує легенду (Світового рок-н-ролу)! Однак деякі незаплановані обставини та деякі технічні роздуми, які виявилися трохи трудомісткішими за заплановані, злегка відсунули цей термін до сьогоднішнього моменту:). Отже, для всіх поціновувачів музики, рок-н-ролу та віртуозної гри на електрогітарі:

Джимми Хендрикс (Jimi Hendrix) – легенда світового хард-року, співак, композитор, віртуозний гітарист. Він у плеяді зірок світового року. У списку 50 великих рок-музикантів ім’я Хендрікса стоїть поряд з Бобом Діланом, Елвісом Преслі, Міком Джаггером, Бобом Марлі та ін.

Jimi Hendrix – the legend of world hard rock, singer, composer, virtuoso guitarist. He is in the galaxy of world rock stars. In the list of 50 great rock musicians, Hendrix’s name is next to Bob Dylan, Elvis Presley, Mick Jagger, Bob Marley and others.

Джиммі Хендрікс (Джонні Аллен Хендрікс) народився 27 листопада 1942 року в місті Сіетл.
Повернувшись із армії, Хендрікс оселився в Кларксвіллі, де з другом Біллі Коксом створив групу «King Kasuals». Потім мешкали в Нешвіллі, де грали в клубах на Джефферсон Стріт. У 1964 році Джиммі переїхав до Нью-Йорка. Працював запрошеним артистом із Семом Куком, Тіною Тернер та ін. Хендріксом заснована група The Rain Flowers, пізніше перейменована в The Blue Flames. На виступ гурту потрапила подруга Кіта Річардса, Лінда Кіт. Вона була вражена грою музиканта. Лінді не вірилося, що такий віртуоз може бути невідомим. Дівчина познайомила Хендрікса з продюсером Чесом Чандлером. Підписано контракт, створено новий гурт The Jimi Hendrix Experience, до якого окрім Хендрікса увійшли басист Ноель Реддінг і барабанщик Мітч Мітчелл.
Робота з Чесом передбачала переїзд до Англії. Серед інших благ, що відкриваються під час переїзду, Джиммі Хендрікс виділив знайомство з Еріком Клептоном. Чандлер відповів, що коли Ерік почує гру Джиммі, запропонує зустрітися сам.
Дебютний альбом Are You Experienced визнаний фанатами та музичними критиками найуспішнішим у рок-музиці. З виходом альбому Джиммі Хендрікс став мегазіркою. У Британії альбом поступився лише альбому гурту The Beatles. До альбому не увійшла пісня з американської версії альбому «Purple Haze», що посіла 1 місце у списку 100 найбільших гітарних записів у журналі «Q» та 2 місце у списку 100 найбільших гітарних записів у журналі «Rolling Stone». “Purple Haze” вважають гімном хіпі.
У 2003 році телеканал VH1 поставив Are You Experienced на п’яте місце в списку найбільших альбомів усіх часів. «Axis: Bold as Love» – другий альбом гурту, створений у романтично-психоделічному жанрі. Розкриває Хендрікса, як музиканта зі сформованим стилем. Пісня «Bold As Love», що увійшла до цього альбому, залишиться в історії прикладом віртуозного гітарного соло музиканта. Вихід альбому міг і не відбутися. Напередодні терміну здачі Джиммі втратив оригінал запису першої сторони диска. Довелося збирати майстер-запис із записів розрізнених партій.
Навесні 1968 року в Нью-Йорку розпочався запис третього альбому «Electric Ladyland». Робота йшла повільно, оскільки переривалася концертами. Хендрікс хотів досягти досконалості в записах, знову і знову роблячи дублі. Залучав для записів музикантів із боку. Результат перевершив сміливі очікування – альбом, за підсумками продажів першого тижня, набув статусу «Золотого альбому». Після виходу Electric Ladyland група Хендрікса The Jimi Hendrix Experience стала однією з найпопулярніших у світі.
Джиммі Хендрікс вирізнявся ще однією особливістю. Дивовижний стиль в одязі був предметом заздрості модників всього світу. Образ не був схожий на зовнішність типового рок-музиканта – Джиммі не носив м’ятих джинсів та брудних футболок, волосся не звисало давно нечесаними космами. Стиль Хендрікса – сорочки кислотних кольорів з психоделічним малюнком, розстебнутими верхніми гудзиками та піднятим коміром. Він одягав вінтажні жилети, військові куртки з усілякими еполетами та галунами, що належали дійсним військам. Яскраві бандани та хустки Джиммі пов’язував на руку чи ногу. Фішки легенди року – помітні прикраси і постійний круглий медальйон на шиї.
Найкращим концертним виступом Джиммі Хендрікса прийнято вважати виступ на фестивалі у Вудстоку у серпні 1969 року.

Не оминула популярність Джиммі Хендрікса і в СРСР. У 1973 році вийшов “перший російський психоделічний альбом” “Вишневий сад Джиммі Хендрікса”. Записаний на магнітну плівку в домашній студії Юрієм Морозовим, спільно із Сергієм Лузіним та Ніною Морозовою. В 1975 альбом перевиданий вінілової версією крихітним тиражем – 500 штук.

James Marshall “Jimi” Hendrix (born Johnny Allen Hendrix; November 27, 1942 – September 18, 1970) was an American rock guitarist, singer, and songwriter. His mainstream career lasted only four years, but he is widely regarded as one of the most influential guitarists in history and one of the most celebrated musicians of the 20th century. The Rock and Roll Hall of Fame describes him as “the greatest instrumentalist in the history of rock music”.
Born in Seattle, Washington, Hendrix began playing guitar at age 15. In 1961, he enlisted in the US Army and trained as a paratrooper in the 101st Airborne Division, but he was discharged the following year. He moved to Clarksville, Tennessee soon after and began playing gigs on the Chitlin’ Circuit, earning a place in the Isley Brothers’ backing band and later with Little Richard, with whom he continued to work through mid-1965. He played with Curtis Knight and the Squires before moving to England in late 1966 after being discovered by Linda Keith, who interested bassist Chas Chandler of the Animals in becoming his first manager. Within months, Hendrix earned three UK top ten hits with the Jimi Hendrix Experience: “Hey Joe”, “Purple Haze”, and “The Wind Cries Mary”. He achieved fame in the US after his performance at the Monterey Pop Festival in 1967, and his third and final studio album Electric Ladyland reached number one in the US in 1968; it was Hendrix’s most commercially successful release and his only number-one album. He was the world’s highest-paid performer, and he headlined the Woodstock Festival in 1969 and the Isle of Wight Festival in 1970. He died from barbiturate-related asphyxia on September 18, 1970, at age 27.

Із самого початку не планував, бо не знав, до чого потраплю, але в процесі вирішив трохи розкрити сам процес:). Почав, напевно, в теорії з найважчого – рук, а потім перейшов до обличчя, теж не найлегшого:), і поступово, дрібними кроками, штришками просувався до наміченої мети:).

I didn’t plan from the start, because I didn’t know what I was going to get to, but in the process I decided to show a little of the process :). I started, probably in theory, with the hardest part – the hands, and then moved to the face, which was also not the easiest :), and gradually, with small steps, dashes, moved towards the intended goal :).

І нарешті постало питання піджака:). В оригіналі піджак у Джиммі-модника був чорного кольору, але тут у мене закралися сумніви щодо необхідності його реалізації в первозданному вигляді. “Важкий”, темний піджак, як мені подумалося, буде невиправдано перетягувати на себе увагу і “забивати” весь образ. Але оскільки більшість роботи було вже виконано, то ось не хотілося мені раптом “прорахуватися” і в результаті я прийняв рішення спочатку спробувати окремо, як єскіз. Загалом, відсканував я те, що було на той момент і роздрукував 1:1 на лазерному принтері на моєму робочому папері Double A. І в принципі вийшло навіть дуже непогано, растр видно тільки під великим збільшенням, а з відстані 30-50см, в кімнаті, не під сонячним промінням навіть і не відрізнити, хіба що за тоном паперу (у Double A тон трохи йде в бік блакитного, хоча при цьому вона і не сильно “синюшна” як Ксерокс).

And finally the question of the jacket arose :). In the original, Jimmy the fashionista’s jacket was black, but here I had doubts about the need to implement it in its original form. A “heavy”, dark jacket, I thought, would unnecessarily draw attention to itself and “clog” the whole image. But since most of the work had already been done, I didn’t want to suddenly “miscalculate” and as a result, I decided to try it separately first, as a sketch. In general, I scanned what was available at that time and printed it 1:1 on a laser printer on my Double A working paper. And in principle it turned out even very well, the raster is visible only under high magnification, and from a distance of 30-50 cm, in the room , you can’t even tell it apart under sunlight, except for the tone of the paper (in Double A, the tone is a little towards blue, although at the same time it is not very “bluish” like Xerox).

Ось так виглядає оригінал виконаний чорнилом Montblanc Permanent Black на Clairefontaine 180gsm.

This is what the original looks like, made by Montblanc Permanent Black ink on Clairefontaine 180gsm.

А так виглядає туш Dr. Ph. Martins Bombay Black на Clairefontaine 180gsm зі збільшенням.

And this is what india ink Dr. Ph. D. Martin’s Bombay Black looks like on Clairefontaine 180gsm.

Так виглядає принт на офісному лазерному принтері на папері Double A

This is what a print on an office laser printer looks like on Double A paper

Ось на тексті і контрастних, прямих лініях растр видно більш виразно, правда я не “заморочивався” з вибілюванням фону і припасування кривими перед друком – потрібен був лише приблизний контур для подальшої роботи.

Here, on the text and contrasting, straight lines, the raster can be seen more clearly, although I didn’t bother with whitening the background and fitting the curves before printing – I only needed an approximate contour for the next step.

А ось так виглядають разом, під збільшенням, принтерно-лазерна частина та мальована чорнилом.

And this is how the printer-laser part and ink-drawn part look together.

Зрештою я залишився задоволеним “білим” піджаком і вирішив уже не пробувати як виглядатиме чорний, просто перемалював його на оригінал і закінчив роботу.

In the end, I was satisfied with the “white” jacket and decided not to try how the black one would look, just redrew it to the original and finished this picture.