Greetings friends! Finally, I got to the so-called full-flex modern pen, special thanks to Mithil Pandhi. Fountain pen enthusiasts are of the opinion that this model is best suited for studying Spencerian due to its thin and hard-springy-flexible nib. Well, let’s take a closer look and of course try! 🙂

Вітаю друзі! Нарешті і я дістався так званого повноцінного сучасного флексу, завдяки Мітхілу (Mithil Pandhi) за що йому окрема подяка. Серед любителів пір’яних ручок ходить думка, що дана модель найкраще підходить для вивчення Спенсеріана завдяки тонкому і напівгнучкому перу. То ж, давайте швидше подивимося ближче і звичайно ж спробуємо!:)

Pilot Namiki Falcon (Elabo) SEF (made in Japan) 60740 (or FE-18SR-B-SEF)

Інструмент являє собою циліндричну форму зі злегка звуженими кінцями і плоскими навершями. Матеріал корпусу чорна смола, не “дорогоцінна” :), але світиться на просвіт тим же темно-червоним кольором, як і відомий всім Монблан. Система заправки картриджно-конвертрена, пропрієтарного формату Пілот. Фідер виконаний з типового для Pilot (з 70х років) напівпрозорого пластику блакитнуватого відтінку і розташовується з пером у секції на терті. Форма фідера зроблена таким чином, щоб складна дзьобоподібна форма пера щільно прилягала до фідеру тільки в одному, правильному положенні. Ковпачок на різьбленні, різьблення 2-х західне, закриття за 1 та 3/4 оберта.

The tool is a cylindrical shape with slightly tapered and flat ends. The material of the body is black resin, not “precious” :), but it glows in the light in the same dark-red color as the well-known Montblanc. The filling system is cartridge/converter, of the proprietary Pilot format. The feed is made of a bluish translucent plastic, typical for Pilot (since the 70s), and is mounted with nib in section on friction. The shape of feed is made in such a way that the complex beak-like shape of the nib fits snugly against the feed in only one position. Cap on thread , 2-start thread, closure in 1 and 3/4 turns.

Моя модель виконана з родованою фурнітурою, яка складається з двох кілець на секції (з обох боків), подвійного кільця в основі ковпачка, кліпу та медальйону в наверші ковпачка. На широкому кільці ковпачка, крім геометричного орнаменту, є тиснення PILOT JAPAN. Також на конвертері CON-50 у основи є напис Pilot Japan у 2 рядки. Конвертери CON-20 та CON-50 були зняті з виробництва у 2016 році та замінені одним конвертером CON-40. Для компанії це було рішення вигідним оскільки два конвертери були замінені одним універсальним, а для любителів пір’яних ручок це залишилося спірним рішенням, оскільки конвертер CON-40 став тоншим в діаметрі і відповідно меншого та маленького об’єму(0.4мл).

My model is made with rhodium-plated fittings, which consists of two rings on the section (on both sides), a double ring at the base of the cap, clip and medallion at the top of the cap. In addition to the geometric ornament on wide ring of the cap has the PILOT JAPAN embossing. Also on the CON-50 converter at the base there is the Pilot Japan inscription in the 2nd line. The CON-20 and CON-50 converters were discontinued in 2016 and replaced by one CON-40 converter(2015). For the company, this was a profitable decision, since two converters were replaced by one universal one, but for fans of fountain pens this remained a controversial decision, since the CON-40 converter became thinner in diameter and, accordingly, smaller with small(0.4 ml) volume.

Перо: золоте, виготовлене з 14 каратного золота і покрите родієм. На перо нанесено: 14K585, PILOT, SE (Soft Extra-fine); нижче з лівого боку розташувалося тавро виробника пера – в овалі SoD, нижче PP, логотип Namiki, F, а з правого боку – дата виробництва 717 (липень 2017 року). Власне як і було заявлено це м’яке перо в порівнянні до сучасних пер, та з вінтажним напівфлексом його порівнювати не можна. За відгуками користувачів в інтернеті саме EF перо має найбільший контраст, оскільки матеріал використовується скрізь однаковий, то і різниця між тонкою і широкою лінією на EF розмірності найбільш показова.

The nib: solid gold, made of 14k gold and also rhodium plated. Printed on the nib: 14K585, PILOT, <SE> (Soft Extra-fine); below on the left side is the stamp of the pen manufacturer – in the oval stamp SoD, below PP, the Namiki logo, F, and on the right side is the production date 717 (July 2017). Actually, as it a soft nib(hard semi-flexible I think), but it is certainly softer relative to modern representatives of “flex”-nibs, but it is naturally impossible to compare it vs vintage semi-flex. According to user reviews on the Internet, it is the EF nib that has the greatest contrast. Since the material is used everywhere the same, the difference between a thin and a wide line on the EF size is the most significant.

Хвилинки історії:
Власне про саму компанію я писати в даному пості не буду, бо в одному з попередніх постів я вже розповідав історію цієї відомої компанії, а от невелика історія даної моделі додається. Згідно з рекламними текстами копанні: це м’яке перо було розроблено інженерами компанії за участю асоціації власників магазинів ручок у Японії, які під впливом споживачів просили створити м’яке та гнучке перо, яке могло б нагадувати роботу пензля (Fude) у написанні ієрогліфів. Ця група згодом схвалила продукт. Точної дати релізу я не знайшов у мережі, імовірно це кінець 2011 та початок 2012 року, принаймні з 2012 інструмент почав продаватися на Амазоні. Однак я знайшов одну фотографію пера, крупно де тиснена дата 1009 – що говорить про жовтень 2009 року. Спочатку модель позиціонувалася як “колекційна”, оскільки м’яке перо не типове для сучасного використання, та й історично були не властиві компанії Pilot. То ж згодом на перо стало наноситися тиснення належності саме бренду Namiki. (оригінальний пост з перами Namiki)

Minutes of history:
Actually, I will not write about the company itself in this post, because in one of the previous posts I have already write about Pilot history with a rich history, but you can pay attention to a small history of this model. According to the advertising company info, this soft nib was developed by the company’s engineers with the association of pen shop owners in Japan, who, influenced by consumers, asked for a soft and flexible nib that could resemble the work of a brush (Fude) in writing hieroglyphs. This group subsequently approved the product. I did not find the exact release date in network, presumably it is the end of 2011 and the beginning of 2012, at least since 2012 the tool began to be sale on Amazon. However, I found one big photo of nib, where the embossed date 1009 (October 2009). Initially, the model was positioned as a “collectible” model, since soft nibs are not typical for modern use, and historically they were not typical for Pilot, and therefore the nib was embossed with Namiki brand. (post with Namiki nib)

Модель випускалася у двох варіантах: більш дорогому латунному корпусі (FE-25SR) покритому чорним (B), червоним (R), блакитним (LB) та коричневим (BN) лаками, та в економічному, пластиковому (FE-18SR), варіанті в чорному (B) або червоному (R) кольорах. Однак, незважаючи на це самі секції були абсолютно ідентичними, чорного кольору. Варіанти фурнітури також були двох видів: родовані та позолочені. Однак найцікавішим виявився той факт, що нинішній, сучасний варіант – це вже друга модифікація або реінкарнація колись забутої моделі:), не дарма в назві моделі Pilot Namiki Falcon часто приписують (Elabo). Так ось модель Elabo була представлена ​​на ринку у далекому 1978 з рекомендованою ціною в 15000 ієн (!!).

The model was produced in two versions: a more expensive brass body (FE-25SR) covered with black (B), red (R), blue (LB) and brown (BN) lacquer and more economical plastic (FE-18SR), black version(B) or in red(R). However, despite this, the sections themselves were absolutely identical, black. The fittings were also of two types: rhodium-plated and golden-plated. However, the most interesting was the fact that the current, modern version is already the second edition or reincarnation of the once forgotten model :), it is not for nothing that the Pilot Namiki Falcon model name is often attributed to (Elabo). So the Elabo model was introduced to the market back in 1978 with a recommended price of 15,000 yen (!!).

Корпус був схожий на модель Grandee і дістався у спадок від попередньої G300, але перо вже тоді було нетрадиційно для Pilot’а гнучке. Більше того, деякі джерела стверджують, що сучасне перо за розміром повністю ідентично більш ранньому(пізніше перевірив та це не відповідає дійсності) і навіть виготовляється зараз на тих самих матрицях, проте “старе” перо було більш еластичним і гнучким. Інший цікавий момент: термін Falcon також не вперше використовується компанією і раніше був представлений в ще більш ранньої моделі 1964 року – Pilot Super 250, де перо було у форматі “нігтика” але з бічними вирізами як у сучасного пера FA.

The body was similar to the Grandee and inherited from the earlier G300, but the nib was already unconventional for Pilot, and was flexible. Moreover, some sources claim that the modern nib is completely identical in size to the earlier one and now is made on the same dies, however, the “old” nib was more elastic and flexible. Another interesting point: the name Falcon is also not the first time used by the company and was previously introduced in an even earlier model of 1964 – Pilot Super 250, where the nib was in the “fingernail” format but with side cutouts like modern FA nibs.

Загальні розміри інструменту: довжина у складеному вигляді – 137.5мм, при знятому ковпачку – 124мм. Діаметр корпусу – 12мм, а в місці хвату – 10.5мм. Вага ручки з встановленим конвертером Con-50 – 18.2гр (17.7гр з картриджем) та без ковпачка – 9.5гр (9гр з картриджем).

Overall dimensions of the tool: folded length – 137.5mm, without cap – 124mm. The body diameter is 12mm, and at the grip – 10.5mm. The weight of the pen with empty Con-50 is 18.2g (17.7g with a cartridge) and without a cap – 9.5g (9g with a cartridge).

Ну а зараз власне від слів перейдемо до справи, до найцікавішого!

Well, now let’s move on from words to deeds, to the most interesting !!!

Ширина лінії звичайною стороною становить 0,2-0,25 мм, натиск збільшує цю лінію до 0,7 мм. Перо пише в міру гостро, але гладко, подача помірна. Зворотною стороною перо практично не пише, швидше за все через перетиснення, але цього йому і не потрібно, проте лінія виходить близько 0.15-0.25мм, при цьому нерівномірна.

The width line by right side is 0.2-0.25mm, pressure is increases this line to 0.7mm. The nib writes moderately crisp, but smoothly as for this size, the flow is moderate. The reverse side practically does not write, most likely due to pinching tines, but I don’t want fixed this. Formally, the reverse side has line about 0.15-0.25 mm width.

У результаті: ТАК (!!), я згоден з багатьма, ручка має просто чудове перо, особливо для малюнка. Соковита, тонка, насичена лінія дозволяє робити майже олівцевий легкий штрих ледве торкаючись паперу і вологу лінію використовуючи натиск. Не знаю як для Спенсеріана, все ж таки перо авторучки в порівнянні з макальним пером має трохи відмінні характеристики, але для сучасної тонкої каліграфії дуже підходить. Загалом я вкрай задоволений своєю новою покупкою і всіляко рекомендую цю модель особливо для любителів малювати пером – цей варіант разом із пером EF підходить практично без доопрацювань. За першими відчуттями ця ручка майже так само хороша для малюнка як мій улюблений каплес:).

At the end: YES (!!), I agree with many FP fans, this pen has a great nib, especially for drawing. A juicy, thin, rich line allows you to make an almost pencil light stroke barely touching the paper and a wet line using pressure. I don’t know about Spencerian write, after all, the nib of a fountain pen has slightly different characteristics compared to a dipping nib, but it is very suitable for modern thin calligraphy. In general, I am extremely pleased with my new purchase and in every possible way recommend this model, especially for those who like to draw with fountain pens – this model with EF nib, is suitable with almost no modifications and adjusting. At first looks and tests, this pen is almost as good for drawing as my favorite capless 🙂 Yahoo!

Update 1:

Після отримання ручки я, як ви бачите, відразу її розібрав і виявилось неприємне не зведення половинок – зважаючи на це ручка пристойно лила. Не знаю, наскільки це заводське відхилення чи ні. Звичайно я відразу ж це виправив. Однак варто згадати і про особливості від якої я трохи дивуюся – зазвичай флексові пір’я виправляються складніше ніж жорсткі, але в цьому випадку я виправив буквально за кілька рухів, що мене насторожило. Ще спостерігатиму за цим пером. Після написання тестового листка “з натиском” геометрія начебто не змінилася, як і подача. Тож треба дивитись з часом, як воно буде надалі.

After receiving the pen, as you can see, I immediately disassembled it and it turned out that a large gap between tines – apparently the pen had wet owerflow. I don’t know if this is a factory error or not. Of course, I fixed it right away. However, it is worth mentioning the feature from which I am a little perplexed – usually flex nibs are corrected more difficult than rigid ones, but in this case I corrected in literally two movements, which alerted me. I will still watch this nibs. After writing the sample sheet “with pressure”, the geometry did not seem to have changed, as did the feed. So let’s wait and see how it will be work in the future.

Update 2:

Окремо хочу зауважити на невелику особливість з якою згодом можуть зіткнуться власники всіх Pilot Falcon незалежно від того пластикові це версії або металеві: в середній частині ковпачка розташовані ребра жорсткості у вигляді 4х пластикових відливів, які служать напрямними для позиціонування секції в ковпачку для правильного збігу різьби. Так ось ці ребра з часом залишають потертість і чим більше і частіше використовується ручка, тим ясніше видно ці сліди. На моєму пластиковому Фальконі 2017 ці сліди були видно дуже чітко (не можу знайти фотографію), тому я їх прибрав методом полірування, сліди на фотографії нижче – це сліди на секції металевого Фалькона 2014 року.

Separately, I want to mention a small feature that owners of all Pilot Falcon may see over time, regardless of whether they are resin or metal versions: in the middle part of the cap there are stiffeners in the form of 4 plastic moldings that serve as guides for positioning the section in the cap for correct thread matching … So these ribs leave a wear on section over time, and the more and more often the handle is used, the more clearly these marks are visible. On my 2017 resin Falcon, these marks were very clearly visible (can’t find my photo), so I removed them by polishing, the marks in the photo below are marks on a section of the 2014 metal Falcon.

Update 3:

Додатково вирішив показати, як виглядає весь комплект у футлярі. Крім самої ручки, що знаходиться в ложементі, під пластиковою вставкою знаходиться інструкція з використання та заправки з гарантійними зобов’язаннями. Цікаво, що інструкція універсальна, де згадується не лише звичайні чорнильні ручки, а й каплес і навіть кулькові ручки. В інструкції також описаний варіант використання пір’яної як наливайки.

Additionally, I decided to show how the set looks like in a case. In addition to the handle itself, which is located in the cradle, under the plastic insert there is an instruction for use and filling with a warranty. It is interesting that the instruction is universal, where not only ordinary fountain pens are mentioned, but also capless and even ballpoint pens. The instructions also describe the use of the (this?) pen as eyedropper pen.

Update 4:

Власне тестовий ескіз, присвячений фактурному образу дослідника Антарктики, помилково мною підписаного як Сера Ернеста Генрі Шеклтон (1914), але виявилося це не він (дякую Керолу Брозману). Оригінальна фотографія, з якої зроблен ескіз, була зроблена в 1914 році під час експедиції «Ендьюранс», але хто на ній зображений я не зміг визначити.

The test sketch itself is dedicated to the person of the Antarctic explorer, mistakenly assumed by me as Sir Ernest Henry Shackleton (1914), but as it turned out it was not him(thanks tp Carol Brozman). The original photo from which the sketch was made was taken in 1914 during the “Endurance” expedition, but I could not determine who is in it.

Сер Ернест Генрі Шеклтон (Ernest Henry Shackleton) – англо-ірландський дослідник Антарктики, діяч героїчного віку антарктичних досліджень. Учасник чотирьох антарктичних експедицій, трима з яких командував.
Перший досвід полярних досліджень отримав в експедиції «Діскавері», учасник першого походу до Південного полюса (досягнуто широти 82° 11′), після якого було евакуйовано за станом здоров’я. У 1907 році Шеклтон очолив власну експедицію «Німрода», в ході якої досяг 88 ° 23 ‘п. ш., не дійшовши до Південного полюса 97 географічних миль (180 км). За свої досягнення був зведений королем Едуардом VII у лицарську гідність.
Після досягнення Південного полюса Амундсеном (14 грудня 1911) і Скоттом (17 січня 1912), Шеклтон заявив, що перетин всього Антарктичного материка залишився «єдиною великою метою антарктичних подорожей». 1914 року він організував Імперську трансантарктичну експедицію. Похід завершився катастрофою: не досягнувши берегів Антарктики, експедиційне судно «Ендьюранс» було затиснуте льодами в Морі Уедделла і затонуло. Шеклтон зумів врятувати всю команду, при цьому не загинула жодна людина, проте його героїзм та професійні якості не були оцінені у Британії на тлі Першої світової війни. У 1921 році він очолив експедицію Шеклтона – Роуетта, проте ще до початку її роботи в Антарктиді помер від серцевого нападу у віці 47 років та був похований на острові Південна Георгія.

    Sir Ernest Henry Shackleton was an Irish Antarctic explorer who led three British expeditions to the Antarctic. He was one of the principal figures of the period known as the Heroic Age of Antarctic Exploration.
    Shackleton’s first experience of the polar regions was as third officer on Captain Robert Falcon Scott’s Discovery expedition of 1901–1904, from which he was sent home early on health grounds, after he and his companions Scott and Edward Adrian Wilson set a new southern record by marching to latitude 82°S. During the Nimrod expedition of 1907–1909, he and three companions established a new record Farthest South latitude at 88°S, only 97 geographical miles (112 statute miles or 180 kilometres) from the South Pole, the largest advance to the pole in exploration history. Also, members of his team climbed Mount Erebus, the most active Antarctic volcano. For these achievements, Shackleton was knighted by King Edward VII on his return home.
    After the race to the South Pole ended in December 1911, with Roald Amundsen’s conquest, Shackleton turned his attention to the crossing of Antarctica from sea to sea, via the pole. To this end, he made preparations for what became the Imperial Trans-Antarctic Expedition, 1914–1917. Disaster struck this expedition when its ship, Endurance, became trapped in pack ice and was slowly crushed before the shore parties could be landed. The crew escaped by camping on the sea ice until it disintegrated, then by launching the lifeboats to reach Elephant Island and ultimately South Georgia Island, a stormy ocean voyage of 720 nautical miles (1,330 km; 830 mi) and Shackleton’s most famous exploit. In 1921, he returned to the Antarctic with the Shackleton–Rowett Expedition, but died of a heart attack while his ship was moored in South Georgia. At his wife’s request, he was buried there.
    In 2002, Shackleton was voted eleventh in a BBC poll of the 100 Greatest Britons.

На цьому все! Усім приємних відкриттів!

That’s all! All pleasant discoveries!

Update 09.09.2020:

На прохання колеги з FPN накидав ескіз Грегорі Боїнгтона

At the request of FPNer, I did sketch of “Pappy” Boyington.

Поки займався тестуванням знайшов один істотний недолік – швидко закінчується чорнило, не дивлячись на тонку лінію:). Ось на один скетч, що вище, пішло більше половини картриджа CON-50, а на перший тестовий скетч і зовсім 2/3, то ж кому треба багато писати картридж це буде корисна річ.

ps: Found the first cons this pen – the ink runs out quickly :). More than half of the CON-50 is spent on one sketch(A4).

Update 07.12.2021:

Ще один Falcon від Серпня 2016 (816) з ідентичним пером SEF і схожою проблемою розведених кінчиків.

Another Falcon from Aug 2016 (816) with an identical SEF nib and a similar gap between tines problem.

До та після налаштування

Before and after tuning

Тест чорнилом Montblanc Permanent Black яки, на мій погляд, найкраще підходять до цієї ручки та перу.

Test with Montblanc Permanent Black ink which in my opinion works best with this pen and nib.

Ширина лінії прямою стороною становить 0,2-0,25 мм, натиск збільшує цю лінію до 0,6 мм. Перо пише гладко відповідно до свого розміру, подача нормальна на даних чорнилах. Зворотним боком перо видає напівпрозорий олівцевий штрих шириною 0.15мм.

Width by right side of the nib is 0.2-0.25mm, pressure increases this line up to 0.6mm. The nib writes smoothly according to its size, the flow is normal on this ink. The reverse side makes a translucent pencil stroke with 0.15mm wide.

Update 7:

Мабуть, кожен чоловік мріє відчути себе хоч раз Джеймсом Бондом, а Шон Коннері робив це багаторазово, при цьому він єдиний, хто зіграв Агента 007 з перервою.

Every man dreams of feeling like James Bond at least once, and Sean Connery has done it many times, while he is the only one who played Agent 007 with a break.

Джеймс Бонд (англ. James Bond) – компандер Військово-морського флоту Великобританії, також відомий як “агент 007” – головний персонаж романів британського письменника Яна Флемінга про вигаданого агента MI6. Здобув широку популярність після початку екранізації романів Флемінга. Серія фільмів про Джеймса Бонда називається «бондіаною» і є однією з найтриваліших серій фільмів в історії. З 1962 по 2021 роки вийшло 25 фільмів (в середньому один фільм у два роки).
Відмінними якостями Бонда є: авантюризм, рішучість, націленість на силове вирішення конфліктів, як і риси плейбою — пристрасть до жінок, азартних ігор і дорогих швидкісних автівок. Джеймс Бонд – затятий курець і поціновувач вишуканого алкоголю.

Commander James Bond CMG RNVR is a character created by the British journalist and novelist Ian Fleming in 1953. He is the protagonist of the James Bond series of novels, films, comics and video games. Fleming wrote twelve Bond novels and two short story collections. His final two books—The Man with the Golden Gun (1965) and Octopussy and The Living Daylights (1966)—were published posthumously.
The character is a Secret Service agent, code number 007, residing in London but active internationally. Bond was a composite character who was based on a number of commandos whom Fleming knew during his service in the Naval Intelligence Division during the Second World War, to whom Fleming added his own style and a number of his own tastes. Bond’s name may have been appropriated from the American ornithologist of the same name, although it is possible that Fleming took the name from a Welsh agent with whom he served, James C. Bond. Bond has a number of consistent character traits which run throughout the books, including an enjoyment of cars, a love of food, drink and love-making, and an average intake of sixty custom-made cigarettes a day.
Since Fleming’s death in 1964, there have been other authorised writers of Bond material, including John Gardner, who wrote fourteen novels and two novelizations; and Raymond Benson, who wrote six novels, three novelizations and three short stories. There have also been other authors who wrote one book each: Kingsley Amis (under the pseudonym Robert Markham), Sebastian Faulks, Jeffery Deaver, William Boyd and Anthony Horowitz. Additionally, a series of novels based on Bond’s youth—Young Bond—was written by Charlie Higson and later Stephen Cole.

Update 07.12.2021:

Ще одним Falcon’ом дозволю собі доповнити тему, тому що він у цікавому забарвленні:)

I will allow myself to add another Falcon to the theme, because it is in an interesting color 🙂

Pilot Namiki Falcon Purple (Elabo) SF (made in Japan) 15661

Опис повністю відповідає тому, що вище, тільки матеріал корпусу – смола фіолетового кольору при абсолютно ідентичній секції.

The description is fully consistent to above models, only the material of this body is purple resin with  absolutely identical section.

Перо в цій моделі було встановлено SF (Soft Fine) виробництва грудня 2019 (1219).

The nib in this model is SF (Soft Fine) produced in December 2019 (1219).

Власник попросив зробити екстра тонке перо не ширше, ніж у моделі з пером SEF. Як завжди фотографії “до” та “після”.

The owner asked grind to extra fine nib no wider than the SEF nib model. As always, “before” and “after” photos.

Ось так перо виглядає зараз.

This is how the nib looks now.

Спочатку в якості основних чорнил для цієї ручки були обрані Pilot Namiki Black, тому я переточував саме під це чорнило і тест відповідно проводив для Pilot Namiki Black (це чорнило досить текуче).

Initially, Pilot Namiki Black was chosen as the everyday use ink for this pen, so I ground this nib to this ink and then tested. Pilot Namiki Black was is quite flow.

Ширина лінії прямою стороною після переточування склала 0.25мм, при цьому натиск дозволяє збільшити лінію до 0.7мм. Зворотний бік пише тонко та прозоро із шириною лінії 0.15мм. За характером лінія нагадує слід від графітового олівця.

The line width by the right side after ground was 0.25mm, while the pressure allows the line to be increased to 0.7mm. The reverse side writes thin and transparent with line width of 0.15mm. By its character, the line resembles a trace from a graphite pencil.

Update 9:

Після того як я спочатку зменшив кінчик я здивувався широкої лінії (звичайно відносно задуманої) з-під пера, і провів додатковий тест іншим чорнилом. Верхня половина листа написана Pilot Namiki Black, а нижня – Montblanc permanent Black, саме перо одне й те саме. Це не бляклий слід чи суха подача, це просто дуже тонка лінія:).

After the first iterration of grinding nib, I was surprised by the wide line (of course, relatively wide) from the nib, and did an additional test with other inks. The upper half of sheet is written by Pilot Namiki Black, and the lower half is in Montblanc Permanent Black (the nib is same). This is not a faded trail or dry, it is just a very thin line :).

Update 10:

А це порівняння Pilot Namiki Black (ліворуч) та Pelikan Edelstein Onyx (праворуч), тут різниця на фотографії менш очевидна, але вона є. Якщо ширина лінії Pilot Namiki Black складає 0.25мм, як я написав вище то ширина лінії Pelikan Edelstein Onyx становить 0.18мм, що, погодьтесь, має суттєву різницю.

And this comparison between Pilot Namiki Black (left) and Pelikan Edelstein Onyx (right), here the difference in the photo is less obvious, but it is there. If the Pilot Namiki Black line width is 0.25mm, as I wrote above, then the Pelikan Edelstein Onyx line width is 0.18mm.

Update 11:

Останнім доповненням, як завжди, буде тестовий скетч.

The last addon, as always, will be a test sketch.

Update 01.10.2022:

Вирішив трохи звільнити простору від ручок яки лежать та при перевірці, в черговий раз переконався що “така корова потрібна самому”:)) Вважаю що це одне із найкращих пер в сучасних ручках як для письма, так і для малювання.

I decided to free up a little space in my pens that are not used, and upon checking, I was once again convinced that “this pen one from the best”:)) I think that this is one of the best pens from modern nibs for both writing and drawing sceneries of use.

Ширина лінії звичайною стороною становить 0,25 мм, натиск збільшує цю лінію до 0,7 мм. Перо пише гладко та має насичену лінію. Зворотною стороною перо дає прозору лінію товщиною 0.15-0.2мм.

The width of the line by right side is 0.25 mm, pressure increases this line to 0.7 mm. The nib writes smoothly and has a juicy line. The reverse side gives a transparent line with a thickness of 0.15-0.2 mm.

Наприкінці: це чудове перо та чудова ручка, як я і казав одне із найкращих з сучасних пер.

At the end: this is a great pen with great nib, as I said above one of the best pens/nib from modern fountain pens. 

Update 13:

Трохи того як працює це перо)) – чорнило вінтажний Вотерман.

A little about how this nib works))  – ink  is vintage Waterman’s Luminouse Blue

Update 14:

У пості ще не було фото як ручка виглядає в руці (для візуального усвідомлення розмірів).

The post did not have yet a photo of how the pen looks in hand (for a visual understanding of the dimensions).

Update 15:

До речі це перо з дата кодом 1114 (Листопад 2014) ще без тавра Namiki, яке присутньо на сучасних Фальконах, але майже нове та нічим не відрізняється за характеристиками від сучасних. Хоча з коробки воно було добре зведено без проблем з посту вище.

By the way, this nib with date code 1114 (November 2014) which does not have the Namiki jeweler mark, which is present on later Falcons, but it is almost new and does not differ in terms of characteristics from modern ones. Although out from the box it hasn’t any problem with adjusting tines described above.

Update 16:

На останнє – скетч Юлії Саніної. As the last addition, Yuliya Sanina.

Юлія Саніна (Юлія Бебко) — українська співачка, авторка пісень, блогерка. З 2011 року — фронт-вумен українського гурту «The Hardkiss». Була членом журі та наставницею сьомого сезону талант-шоу «X-Фактор» на телеканалі СТБ у 2016 році. Була учасницею сьомого сезону телешоу «Танці з зірками» на «1+1» разом з партнером, Дмитром Жуком та посіла друге місце.

Yuliya Bebko (nee Holovan), professionally known as Juliya Sanina, is a Ukrainian singer and the front woman of the Ukrainian alternative rock band “The Hardkiss”.

На цьому все! That’s all folks!))

Update 10.07.2024:

Ще одним Falcon’ом дозволю собі доповнити тему, тому що він іншого кольору, але здаєтся вже з  хроничною хворобою:)

I will allow myself to add another Falcon to the theme, because is in a different color, but, seems to me, with a chronic disease 🙂

Pilot Namiki Falcon (Elabo) Red  w|SEF nib (made in Japan) FE-18SR-R-SEF

Опис повністю відповідає тому, що вище, тільки матеріал корпусу – смола червоного кольору при абсолютно ідентичній секції.

The description is fully consistent to above models, only the material of this body is red resin with  absolutely identical section.

Ручка була надіслана мені на налаштування пера, тому що лінія не відповідала перу EF та перо постіно робило пропуски. Після налаштування ручка була протестована чорнилом Pelikan Edelstein Topaz.

The pen was sent to me for a nib adjustment because the line didn’t match the EF nib and the nib permanent skipping on the start. After turning, the pen was tested by Pelikan Edelstein Topaz ink.

Ширина лінії звичайною стороною становить 0,25 мм (було 0.35 мм), натиск збільшує цю лінію до 0,7 мм. Перо пише гладко та має насичену лінію. Зворотною стороною перо дає прозору лінію товщиною 0.2мм (було 0.3 мм).

The width of the line by right side is 0.25 mm(was 0.35 mm), pressure increases this line to 0.7 mm. The nib writes smoothly and has a juicy line. The reverse side gives a transparent line with a thickness of 0.2 mm (was 0.3 mm).

В решті решт: я не перестаю наголошувати що при потрібному якісному налаштуванні це чудова ручка, одне із найкращих сучасних пер.

At the end: what I keep talking that is one of the best modern nib, but with right adjusting. 

Update 18:

Мені здається це хронічна хвороба гнучких пер Pilot, бо я частіше за все зустрічаюсь з нею на цих перах та FA (Falcon).

It seems to me to be a chronic disease of soft/flexible Pilot nibs, because I see it most often on these nibs and FAs (Falcon).

Update 19:

Окрім того що перо мало зайву щілину між половинками, то ще вони були не вирівняні по вертикалі. Із за цього перо я шкрябало і скіпало в кількох напрямках.

In addition to the fact that the nib had an extra gap between tines, they were also unaligned. Because of this, the pen scratched and skips in several directions.

Update 20:

На останнє – скетч. As the last addition is test’s sketch.

Соліст Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Ігор Міхневич, отримав повістку в березні 2022 року.
Ігор очікував повістку і попередив родину, що піде на війну, служив строкову службу у 2001 році за спеціальністю зенітник, командир машини й оператор зенітної самохідної машини.
У 2009 році Ігор Міхневич закінчив Львівську національну музичну академію імені Миколи Лисенка (тоді – консерваторія). Працював у ансамблі пісні і танцю Західного оперативного командування та у хоровій капелі “Трембіта”. А з 2013 року почав свою співпрацю з театром опери та балету. Співак грав у виставах “Запорожець за Дунаєм”, “Дон Паскуале”, “Любовний напій”, “Кармен”, “Дон Жуан”, “Богема” та багато інших.
Зараз, на третьому році повномасштабної війни, військовослужбовець має значний досвід надання допомоги пораненим.

“Багато було випадків і різних ситуацій. Не раз доводилося і виносити, і витягати, і згорілих з техніки… Треба було і кілометри нести пораненого до місця евакуації. Це – важко, бо й окопи не пристосовані, і ноші наші не пристосовані. Людину нести на ношах важко. А загиблого – ще важче. Добре, коли поранений щось говорить, скаржиться, що болить. Це означає, що він – при пам’яті, ти можеш визначити його стан. А він висловлює все, що думає, слова не підбирає, свариться на тебе, тому що коли ставиш турнікет, то це – болить. Поранені на тебе злі й не добрі. Але ти знаєш, що ти рятуєш його життя”,

— каже Ігор.

Ihor Mikhnevich, soloist of the Lviv National Academic Theater of Opera and Ballet named after Solomia Krushelnytska, received a summons in March 2022.
Ihor was waiting for the summons and warned his family that he would go to war, he served his military service in 2001 as an anti-aircraft gunner, machine commander and operator of an anti-aircraft self-propelled vehicle.
In 2009, Ihor Mikhnevich graduated from the Mykola Lysenko Lviv National Academy of Music (then a conservatory). He worked in the song and dance ensemble of the Western Operational Command and in the “Trembita” choir. And since 2013, he began his cooperation with the Opera and Ballet Theater. The singer played in the plays “Zaporozhets over the Danube”, “Don Pasquale”, “Love Potion”, “Carmen”, “Don Juan”, “Boheme” and many others.
Now, in the third year of a full-scale war, the serviceman has considerable experience in helping the wounded.

“There were many cases and different situations. More than once we had to carry out, and pull out, even burned people from the equipment… We had to carry the wounded for kilometers to the evacuation site. This is difficult, because the trenches are not adapted, and our stretchers are not adapted.
Carrying a person it’s hard on a stretcher, but dead is more harder. It is good when the wounded person says something, complains that it hurts. This means that it is in memory, you can determine its state. And he expresses everything he thinks, does not choose the words, quarrels with you, because when you put a tourniquet, it hurts. The injured are angry and not kind to you. But you know that you are saving his life”

– Ihor said

Слава Україні! Героям слава!

Glory to Ukraine! Glory to heroes!