Hello to all FPlovers! So I got to one of the sweet cakes of modern fountain pens, or more precisely, to the second cult modern flex :). I just could not resist not buying this model, although initially I aimed at the 912 model because of the design closer to me, but now I am even glad that I bought the 742.

Всім привіт! Ось я і дістався одного з солодких “смаколиків” сучасних пір’яних ручок, а якщо сказати точніше, до другого культового сучасного флексу:). Просто не зміг утриматися щоб не купити даного представника, правда спочатку я націлювався на модель 912 через ближчий для мене дизайн, але зараз я навіть радий що купив саме 742.

Pilot Custom 742 with FA – Falcon nib (made in Japan) FKK-2000R-B-FA

Я буквально цього місяця вже робив огляд на 742 модель, тільки з пером SF, тому я дозволю собі базовий опис перенести з попереднього посту. Даний інструмент є представником лінійки Custom і від інших своїх братів та сестер відрізняється тільки розмірами та типом навершій за тих же формах, а форма даного представника традиційно сигароподібна із закругленими закінченнями. Матеріал виготовлення смола чорного кольору, і хоч виробник ніде не вказує на її коштовність”, вона по суті як і у Sailor та Montblanc на просвіт світиться темно-червоним сяєвом. Система заправки – картриджно-конвертерна, свого пропрієтарного формату Pilot. Ковпачок на різьбленні, різьблення дво-західне, повне закриття за 1 з 1/4 обороту.

I literally this month did already review on the 742 model, only with the SF nib, so I will allow myself to transfer the main description from the previous post. This instrument is include to the Custom line and differs from its other models only by size and type of tops with a similar shape, and the shape of this pen is traditionally cigar-shaped with rounded top. The material of the pen is black resin, and although the Pilot does not mark as preciousness anywhere “, it is essentially like Sailor, and Montblanc resin which glows dark-red color in the backlight. The filling system is cartridge-converter, proprietary Pilot format. Cap on thread(two-start), full closure in 1 1/4 turn.

Ковпачок традиційно прикрашений кліпом із кулькою, а на самому кліпі нанесено ім’я компанії PILOT. В основі ковпачка є 2 декоративні позолочені кільця, на широке кільце нанесений текст: * PILOT MADE IN JAPAN ** CUSTOM 742 *

The cap is traditionally decorated clip with ball, and the clip have imprint the name of company – PILOT. At the base of the cap there are 2 decorative golden rings with text on wide ring: * PILOT MADE IN JAPAN ** CUSTOM 742 *

Перо: власне ось ми і дісталися найцікавішого, так би мовити “вишеньки на торті”. Дане перо такого-ж 10 розміру як і раннє показане, досить велике, відповідає перу №6 за європейськими мірками, тільки трохи коротше (~ 4-5мм). Перо золоте, 14-каратне, але на відміну від звичайного пера воно без орнаментального візерунка. На перо нанесено тільки PILOT, 14K-585, 10, FA (FAlcon). Трохи нижче від основного тексту, ліворуч, розташована дата виробництва 111, що означає січень 2011 року. І ще одна особливість на відміну від звичайного пера для 742 моделі, у цього в хвостовій частині відсутня здоровенна дірка, проте на крилах з обох боків імені бренду Pilot зроблені відповідні вирізи у вигляді півкола для надання перу більшої гнучкості. Ще я помітив що знизу пера, біля самого кінчика, немає характерного, для пер Pilot стовщення. То що це флекс? – Безперечно ТАК! Перо зроблено в кращих традиціях вінтажних напівфлексів – дуже м’яке, приємне і добре контрольоване якби не одне але, яке багато псує – це традиційно рясна подача Pilot’овської системи.

The nib: in fact, we got to the most interesting, so to speak, “cherries on the cake”. This nib is the same size 10 as the one shown earlier, rather large, corresponds to nib # 6 by European standards, only slightly shorter (~ 4-5mm). The nib is 14 carat solid gold, but unlike a regular nib it has no ornamental pattern. On the surface only PILOT, 14K-585, 10, FA (FAlcon) is applied. Just below the imprints, on the left side, is the production date 111, which means January 2011. And one more feature, in contrast to the regular nibs, there is no hefty hole in the tail, however, on the shoulders on both sides of the Pilot name, there are corresponding cutouts in the form of semicircles to make this nib is more flexible. I also noticed that the bottom of the nibs tines, near the tip, is missing the characteristic thickening of material. So is this flex? – indisputably YES! The nib is made in the best traditions of vintage semiflexible nibs – very soft, pleasant and perfectly controlled if not for one thing that spoils a lot – this is the traditionally overflow ink supply by Pilot feed system.

Перо має невеликі крильця у хвостовій частині, за допомогою яких фіксується на фідері, що гарантує правильне позиціонування пера. Фідер традиційно пластиковий із Pilot’івського напівпрозорого пластику з блакитним відтінком. Цікаво ще сама конструкція фідера, яку я вперше зустрів на вінтажному Pilot-53R-T з 50х – він двоскладовий. У внутрішньому стрижні є тільки повітряний канал, який вставляється в основний фідер, що наповнюється чорнилом.

The nib has small winglets at the base that lock onto the feed to ensure proper nib positioning. The feed is traditionally plastic from Pilot’s translucent plastic with a blue tint. It is also interesting the very design of the feed, which I first met on a vintage Pilot-53R-T from the 50s – it is two-piece. There is only an breath channel in the inner rod, which is inserted into the main feed being filled with ink.

Хвилинки історії:
Перша модель Custom була представлена ​​ринку в далекому 1971 році та мала назву “Custom K”, але та модель мало була схожа на сучасну: вона була тонкою, в дусі тогочасного дизайну і мала інкрустоване перо, схоже на Sheaffer. З приводу назви Custom На FPN є цілий тред присвячений теорії його появи і як варіант розглядався навіть синонім слова “Традиції”, але зрештою дійшли спільної думки, що це скорочення від слова “Сustomizable”. Просто особливості японської мови та вимови за фонемами роблять вимову іноземних слів неорганічно складними, і тому в японській мові прийнято робити зручні скорочення, наприклад Rumion (Toyota Scion) це скорочення від “roomy one”. Так що замість складної вимови customizable для японців набагато простіше вимовити “ka-su-to-mu” (Custom). А ось що спочатку вкладалося в поняття Сustomizable? – мабуть різні варіанти оформлення корпусів для даної моделі від дерева до нержавіючої сталі (stainless black stripes:)). На межі 80-х років початковий дизайн змінився і Pilot Custom став трохи схожим на Parker 75, один із представників Pilot Custom Grandee вже мною раніше був показаний. А дизайн до якого ми звикли зараз, уперше був представлений моделлю Pilot Custom 74 у 1992 році, з якого ввели сучасну нумерологію. Правду сказати була ще модель Pilot Custom 67 від 1985 року, але вона мала трохи відмінний дизайн, хоча форма була ідентична і за розміром трохи не вкладається в поточну лінійку бо розміром майже з 742 модель. Взагалі у серії CUSTOM дуже своєрідна нумерологія, яка може складатися з 2-х або 3-х цифр, так відповідно до документації компанії перші 2 цифри визначають роки розробки від моменту заснування компанії, а третя цифра повідомляє про стартову вартість. Так Custom 742, модель 74 року святкування із вартістю 20000єн, а 823 модель 82 року святкування із вартістю 30000єн. Найстарша модель лінійки (за винятком Urushi) – Custom 845, виготовлена ​​з частками з ебоніту, була вигадана в 2002 році і коштувала 50000 ієн .
Ця серія розроблялася як максимально ефективна: – мінімум декоративної краси та максимум якості. На даний момент частина назви моделі “custom” якнайкраще характеризує цю лінійку, бо дана модель (як і 742) може комплектуватися 15 (!!!) різними типами пер від стандартних до спеціальних, включаючи гнучке перо Falcon (FA). У даній підродині, з ідентичним дизайном та аналогічною системою заправки знаходяться молодша модель Pilot Custom 74 з малим пером <5>, середня Pilot Custom 742 з <10> пером та старша модель Pilot Custom 743 з великим пером <15>, але є ще найстарші моделі з Custom’ів – Pilot Custom 845 Urushi та Pilot Custom Urushi з плоскими закінченнями та 15 і 30м розміром пера відповідно.

Minutes of history:
The first Custom model was introduced to the market back in 1971 and it was called the “Custom K”, but that model did not resemble the modern one: it was thin, in the design trends of the time and had an inlaid nib, similar to Sheaffer. Well, the Custom 74 model appeared on the market in 1974 but do not has a 74 number in model name. Regarding the name Custom on FPN have a thread on devoted to the theory of its appearance and even a synonym for the word “Tradition” was considered as an option, but in the end they came to the general opinion that this is an abbreviation for the word “Customizable”. It’s just that the peculiarities of the Japanese language and the pronunciation by phonemes make the pronunciation of foreign words inorganically complex, and therefore it is customary in the Japanese language to make convenient abbreviations, for example Rumion (Toyota Scion) is an abbreviation for “roomy one”. So instead of a complex “customizable” pronunciation for Japanese, it is much easier to pronounce “ka-su-to-mu” (Custom). Well, what was originally put into the concept of Customizable, probably different options for the design of bodies for this model from wood to stainless steel (stainless black stripes, eh? :)). At the turn of the 80s, the initial design changed and the Pilot Custom became a bit like the Parker 75, one of the Pilot Custom Grandee representatives had already been shown to me earlier. And the design we are used to now was first introduced by the Pilot Custom 74 in 1992, which introduced modern numerology. Truth be told, there was also a Pilot Custom 67 from 1985, but it had a slightly different design, although the shape was identical and in size does not fit a little into the current Custom line, since it is almost the size of a 742 model. In general, the CUSTOM series has a very peculiar numerology, which can consist of 2 or 3 digits, and according to the company’s documentation, the first 2 digits determine the years of the model’s development from year of company founded, and the third digit indicates the starting cost. So the Custom 742, is a model of 74 anniversary year brand founded with cost of 20,000 yen, and an 823 model was invented in 82 anniversary year, with a cost of 30,000 yen. The toppest model in the line(exclude Urushi), the Custom 845, made with parts of ebonite, was developed in 2002 and cost 50,000 yen.
This series was developed as the most effective: – minimum decorative beauty and maximum quality. At the moment, part of the model name “custom” characterizes this line in the best possible way, because this model (742) can be completed with 15 (!!!) different types of nibs from standard to special ones, including the flexible Falcon nib (FA). In this subfamily, with an identical design and a similar filling system, there are the younger Pilot Custom 74 small nib <5>, middle Pilot Custom 742 with <10> nib and higher Pilot Custom 743 with large nib <15>, but there is also the flagship from the Custom line are Pilot Custom 845 Urushi and Pilot Custom Urushi with flat tops and <15> and <30> nib size respectively.

ps: хронологія від компанії Pilot яка спростовує мої припущення стосовно нумерації:

• 1971. Custom K (K-500SS / K-500KS / K-1000SS)
• 1972. Custom (K-500RS)
• 1978. Custom Grandee Tomo KG-700RS (later 1000RS)
• 1985. Custom 67 (FK-1000R)
• 1992. Custom 74 (FKK-1000R / FKK-1500R later FKK-1200R(MS,C))
• 1993. Custom 742 (FKK-2000R) & Custom 743 (FKK-3000R)
• 2000. Custom 823 (FKK-3MRP)
• 2002. Custom 845 (FKV-5MR)
• 2016. Custom Urushi (FKV-88SR)

Термін Custom сама компанія товмачить як “зроблено на замовлення”, тобто постійно змінюється залежно від попиту користувачів, хоча тлумачення від японських FPNers мені подобається більше)). Дякую Allen Ng, який поділився зі мною корисною інформацією стосовно року розробки моделі, який відраховується від дати заснування компанії Pilot. Тобто 74 – це не 1974 рік, а 1918+74, що дорівнює 1992 року, та відповідно 823 – це 2000 (1918+82), як зазначено в рекламі компанії.

ps:  the timeline from the Pilot company, which refutes my assumptions about the numbering:

• 1971. Custom K (K-500SS / K-500KS / K-1000SS)
• 1972. Custom (K-500RS)
• 1978. Custom Grandee Tomo KG-700RS (later 1000RS)
• 1985. Custom 67 (FK-1000R)
• 1992. Custom 74 (FKK-1000R / FKK-1500R later FKK-1200R(MS,C))
• 1993. Custom 742 (FKK-2000R) & Custom 743 (FKK-3000R)
• 2000. Custom 823 (FKK-3MRP)
• 2002. Custom 845 (FKV-5MR)
• 2016. Custom Urushi (FKV-88SR)

The term Custom is translated by the company itself as “made-to-order”(serve orders placed by users), that is, it constantly changes depending on user demand, although I like the interpretation from Japanese FPNers better)). Thanks to Allen Ng which shared to me useful information that the year of development of the model is calculated from the date of founded of the Pilot company. That is, 74 is not 1974, but 1918+74, which is equal to 1992, and accordingly, 823 is 2000(1918+82) as shared in the company’s advers.

Загальні розміри інструменту: повна довжина – 146мм, зі знятим ковпачком – 128.5мм. Діаметр корпусу – 12.8мм, у місці хвату – 11.2мм. Вага зі встановленим конвертером CON-50 – 21.5гр, а зі знятим ковпачком – 12.5гр. Ще цього разу я вирішив зважити саме перо, вага якого виявилася 0.47гр:).

Overall dimensions: full length – 146mm, without cap – 128.5mm. Body diameter – 12.8mm, at the grip – 11.2mm. The full weight with CON-50 converter is 21.5g, and without cap – 12.5g. This time I also decided to weigh the nib itself, the weight of which was 0.47g 🙂.

Даний інструмент обслуговування не потребував, але оскільки для огляду я його розібрав, то вийшов обслуженим. Після зібрання був заправлений та пройшов повне тестування.

This tool did not need in service, but since I disassembled it for review, it turned out to be serviced. After assembly, it was filled and fully tested.

Ширина звичайної лінії прямою стороною становить 0.3 мм, при цьому натиск дозволяє збільшити цю лінію до 1.1-1.2 мм. Зворотний бік пише дуже сухо і гостро товщиною лінії близько 0.15мм, майже прозорою.

The width of the normal line by the right side is 0.3mm, while the pressure allows you to increase this line to 1.1-1.2mm. The reverse side writes very dry and little crispy with a line thickness of about 0.15mm, almost transparent.

Зрештою: що можна сказати у підсумках? Це безперечно найприємніше перо з усіх сучасних пер що я пробував, включаючи Montegrappa Miya, Pelikan M1000 та інші, але як я писав вище, рясна подача псує все враження. Як тільки половинки трохи розходяться чорнило буквально виливається з пера, що унеможливлює швидко-контрастну лінію, як це дозволяють сталеві макальні пера або вінтажні. В іншому це дуже комфортна та якісно зроблена ручка, з типовим дизайном “під вінтаж”, проста в експлуатації та обслуговуванні. Якщо вам хочеться м’якого пера, але при цьому ви не готові користуватися ручкою, що вже була у використанні, то ця модель однозначно один з кращих варіантів.

At the end: what can I say at the end? This is arguably the nicest nib I’ve ever tried (including the Montegrappa Miya, Pelikan M1000 and many others) in modern times, but as I wrote above, the ink overflow spoils the whole experience. As soon as the tines diverge slightly, the ink literally pours out of the nib, which makes it impossible to draw a fast-contrast line(Copperplate, Spencerian), as dipping nibs or vintage ones allow. Otherwise, it is a comfortable and well-made pen, with a typical classical “vintage” design, easy to use and services. If you like (wants) a soft nib, but you are not ready to use a vintage(used) pens, then this model is definitely one of the best choice.

Update 1:

Сьогодні як перший апдейт – магазинний комплект ручки.

Today, at the first addon is retail pen set.

Update 2:

В якості другого апдейта візуальне порівняння написаного тексту цією ручкою з двома іншими своїми близькими братами.

As a second addon, a visual comparison of the writing text with this tool and two of its other close brothers.

Pilot Custom 742 SF nib vs Pilot Custom 742 FA nib

Pilot Namiki Falcon SEF nib vs Pilot Custom 742 FA nib

Update 3:

Як третій апдейт – традиційно ескіз. Два нюанси про які забув написати в підсумках – на цей тестовий, і загалом невеликий ескіз + тестова сторінка А5 та 2 неповні зошитові сторінки у мене витратився весь конвертер CON-50, що власне підтверджує надмірно рясну подачу. І другий момент, який я ще до кінця не зрозумів – під час ескізу мені важко було здобути “середню лінію”. Постараюся пояснити: під час малюнка можна отримати тонкий штрих лише легким дотиком пера, але як тільки натискаєш відразу лінія стає дуже щільною і насиченою через це важко малювати півтони. Я ще поспостерігаю за цим ефектом, можливо просто це побічний ефект від сильно плинного чорнила – J. Herbin Bleu Nuit.

As a third addon – traditionally a sketch. Two nuances that I forgot to write to the results – for this test, in general a small sketch, test page A5 and two not full-filled notebook pages, I used up the entire CON-50 converter, which actually confirms the excessively overflow inks. And the second point, which I have not yet fully understood – during the sketch it was difficult for me to get the “middle line”. I will try to explain: while drawing, I can get a thin stroke only with a light touch of the nib, but as soon as you little press on nib it immediately, the line have very dense and saturated, which makes it difficult to draw halftones. I will watch this effect a bit longer, perhaps just a side effect of the highly flowing ink – J. Herbin Bleu Nuit.

На цьому все, всім гарного настрою!

That’s all, I wish good mood to everyone!

Update 01.12.2022:

Настя, парамедикиня ЗСУ.

Nastya, is a paramedic of the Armed Forces of Ukraine.

Настя народилася в Харкові. Коли розпочалася російсько-українська війна в 2014, році, дівчина почала волонтерити, адже розуміла, що її місто знаходиться поблизу кордонів з окупантом.
Згодом, Настя поповнила ряди добровольчого підрозділу і перебувала в ньому, як медик.
Початок повномасштабного російського вторгнення, Настя зустріла в рядах 56 бригади ЗСУ на Донецькому напрямку.
Вона перебувала з групою побратимів, яка вела бої під Маріуполем.
Згодом були бої в селищі Піски, де Настя дивом залишилася жива.
На даний момент, вона прожовжує виконувати свої обов’язки на Донеччині.

Nastya was born in Kharkiv. When the russian-Ukrainian war began in 2014, the girl started volunteering, because she understood that her city was located near the borders with the occupier.
Subsequently, Nastya joined the ranks of the volunteer unit and was in it as a medic.
The beginning of a full-scale Russian invasion, Nastya met in the ranks of the 56th brigade of the Armed Forces of Ukraine in the Donetsk direction.
She was with a group of brothers who fought near Mariupol.
Later, there were battles in the village of Pisky, where Nastya miraculously survived.
At the moment, she is busy performing her duties in Donetsk region.

Чи був страх що я загину? Це було чітке усвідомлення цього.

Як що існує якийсь різновид пекла на Землі, то він знаходиться як раз такі у Пісках.

Що найменше 20-30 поранених на день.

Is was there a fear that I would die? It was a clear knowing of this.

As there is a kind of hell on Earth, it is located in the Pisky (Sands by English).

At least 20-30 wounded per day.

Інтерв’ю з Настєю на каналі “Бутусов Плюс”.

Interview with Nastya on the “Butusov Plus” channel

Ink: Pelikan 4001 Blue-Black

Update 12.11.2024:

Ще один привід оновити тему з цією моделлю. Ручка була придбана новою, минулого місяця у одному відомому Європейському магазині, але мала невеликі проблеми з налаштуванням пера. Була занадто велика щілина між кінчиками, також був присутній легкий бебіботом із метеликом, та в купі з м’яким пером це приводило до пропусків не зважаючи на вологу подачу.

Another reason to update this theme with this model. The pen was bought new last month from a well-known European store, but had a little problem with the nib adjustment. This nib has little overgap between the tines, there was also a light babybottom with butterfly, but in a pile with very soft nib this led to skips sometimes at start writing.

Після зняття пера стала видна наочно економія матеріалу внаслідок здорожчення золота за останні роки. Перо датовано вереснем 2023 року, тобто ще до двох останніх подорожчань ручок бренду Pilot у січні та вересні цього року.

After removing nib, the saving of material due to the increase in the price of gold in recent years became visible. This nib is dated September 2023, which is before the last two time price increases of Pilot brand pens in January and September of this year.

Після налаштування пера ручка була протестована.

After nib correcting, the pen was tested.

Ширина звичайної лінії прямою стороною становить 0.35-0.4 мм, при цьому натиск дозволяє збільшити цю лінію до 1.1 мм. Зворотний бік пише товщиною лінії 0.25мм. Лінія волога ободвома сторонами, але чорнило це Pilot Iroshizuku Syun-Gyo (весняна ніч) яке скоріш за все традиційно текуче, до речі це начебто нове чорнило у лінійці Iroshizuku. Тобто на нормальних або сухих чорнилах лінія повинна бути тоньшою.

The width of the normal line by the right side is 0.35-0.4 mm, while the pressure allows to increase this line to 1.1 mm. The reverse side writes with a line thickness of about 0.25mm. The line is wet by both sides, but tested on Pilot Iroshizuku Syun-Gyo (Spring’s Night) ink, and, traditionaly Iroshizuku is enough wet ink, by the way, is apparently a new ink in the Iroshizuku line. That is, on normal or dry ink, the line should be little thinner.

На прохання власника протестував ручку на папері Родія(праворуч), за великим рахунком результат майже той самий, єдине що колір зовсім трошки темніший.

At the request of the owner, also tested on Rhodia paper(at the right), at the rest the result is almost the same, maybe just only color is a little darker.

Ось таки пропуски були на початку. There were some skips at the beginning.

Після виправлення. After adjusting.

Update 6:

Тестовий ескіз – гондольєр на фоні Собору Санта Марія делла Салюте, Венеція, Італія

Test sketch – gondolier with Cathedral of Santa Maria della Salute silhouette, Venice, Italy

Собор Санта Марія делла Салюте (італ. Basilica di Santa Maria della Salute) — собор у Венеції на Гранд-каналі в районі Дорсодуро. Виконаний у стилі бароко і є одним із архітектурних шедврів бароко. Розташовується навпроти Палацу дожів.
Побудована на честь позбавлення міста від епідемії чуми 1630—1631 років, яка забрала близько 100 000 життів, що становило більше ⅓ населення міста. 1631 року молодий архітектор Бальдассаре Лонґена приступив до будівництва з схвалення Великої Ради і дожа Ніколо Контаріні. Будівництво продовжувалося більш за півстоліття, і закінчилося в 1681 році. А освячений собор був після смерті архітектора.
За даними, що збереглися, для фундаменту церкви було використано більше мільйона дерев’яних балок, з них більше 100 000 було забито в дно як палі.
Так само, як і в церкві Іль-Реденторе, в соборі Санта-Марія-делла-Салюте щорічно служили месу на знак позбавлення від чуми. 21 листопада влаштовували свято Феста делла Салюте, аналогічним чином, від Палацу дожів до собору створювали понтонний міст.

Santa Maria della Salute (English: Saint Mary of Health), commonly known simply as the Salute, is a Roman Catholic church and minor basilica located at the Punta della Dogana in the Dorsoduro sestiere of the city of Venice, Italy.
It stands on the narrow finger of Punta della Dogana, between the Grand Canal and the Giudecca Canal, at the Bacino di San Marco, making the church visible when entering the Piazza San Marco from the water. The Salute is part of the parish of the Gesuati and is the most recent of the so-called plague churches.
In 1630, Venice experienced an unusually devastating outbreak of the plague. As a votive offering for the city’s deliverance from the pestilence, the Republic of Venice vowed to build and dedicate a church to Our Lady of Health. The church was designed in the then fashionable Baroque style by Baldassare Longhena, who studied under the architect Vincenzo Scamozzi. Construction began in 1631. Most of the objects of art housed in the church bear references to the Black Death.
The dome of the Salute was an important addition to the Venice skyline and soon became emblematic of the city.

Bye, bye