Greetings friends! Today I am a little confused, and in general, everything is always difficult with the Pilot brand :). Just like last time I did not know where to attribute the Pilot Myu: it is too old for modern pens, and still too young for vintage ones, and now, I don’t know where to define this wonderful model.
Вітаннячко, друзі! Сьогодні я трохи збентежений, і, загалом, з брендом Pilot завжди все складно :). Як і минулого разу, не знав, куди віднести Pilot Myu: яка доволі стара за для сучасних ручок, але й занадто молода для винтажних, отож і зараз я не знаю, куди віднести цю чудову модель.
Pilot Justus first edition (made in Japan) FJ-1000R-B
Дана ручка виконана в дизайні прямої циліндричної форми із закругленими кінцями та глибокими продольними канавками. Матеріал корпусу – чорний пластик. Система заправки – картриджно-конвертерна, власного, пропрієтарного формату Pilot. Колпачок на терті із кліком. Перо з фідером в секції кріпиться також на терті, фідер, традиційно, з напівпрозорого фірмового пластику голубого відтінку.
This fountain pen is made in a straight cylindrical design with rounded ends and deep, longitudinal grooves(stripes). Body material is black plastic. The filling system is cartridge-converter, of its own proprietary Pilot format. Cap on click. The nib with feed mounted in section on friction, the feed is traditionally made of translucent original plastic of a bluish hue.
З брендування на колпачку присутня лише надпис Pilot, яка, ймовірно, нанесена гарячим клеймом. З візерунків лише позолочені акценти: кліп, 2 кільця у основі колпачка, кільце з “вушками” між секцією та корпусом і кільце в торцевій частині, яке відокремлює закінчення.
Of the branding element on the cap, there is only the Pilot inscription, which is most likely applied with a hot stamp. Of the accents, there are only gold-plated elements: a clip, 2 rings at the base of the cap, a ring with “ears” between the section and body, and ring at the end before end.
В лівій частині фотографії я намагався показати внутрішню частину корпусу з ребрами жорсткості та кріпленням закінчення, а з правого боку внутрішності колпачка.
On the left side of the below photo, I tried to show the inside of the body with stiffening ribs and the top end attachment, and on the right side the inside of the cap.
Дана ручка має унікальну систему регулювання м’якості пера: над пером розташовується “притискний язичок”, який може обмежувати ступінь гнучкості половинок пера. Язичок переміщується вздовж пера (ближче-далі від кінчика) за допомогою муфти в передній частині секції з нанесеними символами H <> S, що позначають Hard та Soft відповідно. Я не став повністю розбирати ручку для фотографії, оскільки під рукою не виявилося необхідної трубки для виточування ключа для розбірки, але з конструкцією механізму можна детально ознайомитися у пості Antolin2.0 на іспанському форумі любителів перомастильних ручок.
This pen has a unique system for adjusting the softness of the nib: above the nib there is a “hold-down tab” which can limit the bending of the nib tines. The tab is moved along the nib (closer-further from the tip) using the sleeve in the front part of the section with H <> S symbols, denoting Hard and Soft position, respectively. I did not completely disassemble this part for photography, because I did not have the necessary tube at hand to make key for disassembly, but you can learn more about the design of this mechanism in the post Antolin2.0 on the Spanish forum for fountain pens lovers.
Перо: золоте, 14 каратів, 5-й розмір (5.5), неймовірно приємне і дуже м’яке. Основна інформація на перо нанесена по боках, щоб “притискний язичок” її не перекривав. Ліворуч нанесені назва бренду Pilot і розмір пера <M>, праворуч – проба золота 14K 585. По центру, в хвостовій частині, нанесені: країна виробництва Japan, клеймо JIS (Japan Industrial Standards, прийнятий у 1952 році) і код H380 (вироблено на фабриці Hiratsuka у березні 1980 року, так що моє перо з перших партій:)).
The nib: solid gold, 14 karat, size 5 (5.5), incredibly nice and very soft. Is the basic information on the nib on the sides, so that the “hold-down tab” does not overlap. On the left side are the Pilot brand name and the nib dimension <M>, on the right side – 14K 585 gold sample. In the center, in the tail section, there are: Japan, the JIS stamp (Japan Industrial Standards, adopted in 1952) and the H380 code (produced on the Hiratsuka factory in March 1980, so my pen/nib is from the first batches :)).
Загальні розміри інструмента: довжина в складеному вигляді – 140.9 мм, при знятому ковпачку – 125.6 мм. Діаметр корпусу – 11.4 мм, а в місці хвата – 10.8 мм. Вага інструмента (без конвертера та картриджа) – 20.5 г, а без ковпачка – 13.8 г.
Overall dimensions of the tool: folded length – 140.9mm, without cap – 125.6mm. The body diameter is 11.4mm, and at the grip is 10.8mm. Full weight of pen (without converter and cartridge) – 20.5g and without cap – 13.8g.
Хвилинки історії:
Інформації щодо історії цієї моделі не так багато, але вона вмістовна. Bruno Taut, також відомий як Iosepus, у своєму блозі поділився інформацією про патенти на цю модель. У листопаді 1979 року відомий конструктор ручок компанії Pilot Сігекі Чіба (Shigeki Chiba 千葉 茂樹), який працював у компанії з середини 50-х до початку 80-х та розробив такі відомі серії, як Super і Super Ultra 500, подав заявку на патент на дизайн, який був схвалений у вересні 1981 року (US D260658 і JP 586163). Патент на регульоване гнучке перо належить Янагіта Шічікі (Yanagita Shichiki 柳田 清吉), в основу якого лягла ідея Adjustable nib від Wahl-Eversharp 1933 року для моделей Doric.
Minutes of history:
There is not much information on the history of this model, but it is quite sufficient. Bruno Taut, also known as Iosepus, shared information on patents for this model on his blog. In November 1979, Pilot’s renowned pen designer Shigeki Chiba 千葉 茂樹, who worked for the company from the mid 50s to the early 80s and developed such famous lines as the Super and Super Ultra 500, applied for a design patent that was approved in September 1981 (US D260658 and JP 586163). The patent for the adjustable flexible nib registered by Yanagita Shichiki 柳 田 清 吉, which was inspired by the 1933 Wahl-Eversharp Adjustable nib for Doric models.
Модель була випущена у продаж у 1980 році і випускалася у двох варіантах: у корпусі з чорного пластика, як показано в цьому пості FJ-1000R-B, та у корпусі з дерева FJK-1200K за цінами 10000¥ і 12000¥ відповідно. Невідомо, до якого року виготовлялися ці моделі, але у Бруно Таута є фотографія пера з кодом A1293 (завод Hiratsuka, лінія A, грудень 1993 року).
The model was launched in 1980 and was available in two versions: a black plastic stripe body, as shown in the post FJ-1000R-B, and FJK-1200K in wooden body, priced at ¥10,000 and ¥12,000, respectively. It is not known until what year these models were produced, but Bruno Taut has a photo of nib with data code A1293 (Hiratsuka plant, line A, December 1993).
У 2013 році компанія вирішила відновити модель Pilot Justus на честь 95-річчя компанії, що відобразилося в назві моделі Pilot Justus 95. Ці моделі виготовляються з чорного пластика у двох дизайнах “stripe black” (SB – смугастий чорний) і “net black” (NB – ячмінне зернятко), відповідно FJ-3MR-SB і FJ-3MR-NB. Сучасна версія Justus 95, на відміну від першої Justus, має дизайн з плоскими закінченнями і використовує перо сучасного 10-го розміру (як у моделей Pilot Custom 742 та Heritage 912). Сучасне перо більш жорстке, ніж перо FA і схоже на Pilot Falcon (Elabo). Перо виробляється в трьох розмірах – F, FM і M з рекомендованою ціною 30000¥.
And in 2013, the company decided to revive the Pilot Justus for the 95th anniversary of the company, which is reflected in the name of model – the Pilot Justus 95. These models are made of black plastic in two designs “stripe black” (SB – striped black) and “net black “(NB – barleycorn), respectively FJ-3MR-SB and FJ-3MR-NB. The modern version of the Justus 95, unlike the first Justus, has a flat top design with cap on thread and modern size 10 nib (like the Pilot Custom 742 and Heritage 912). The modern Justus nib is more harder than the FA nib and looks more like the Pilot Falcon (Elabo). The nib is available in three sizes – F, FM and M with a suggested retail price of ¥ 30,000.
Я придбав цю ручку з трохи розведеним пером (була щілина між половинками), але це мене не зтурбувало, оскільки легко виправимо. Звичайно, розмір М абсолютно не мій, але ради огляду я вирішив протестувати саме оригінальне перо. Під час тестування виявився невеликий бебі-ботом (стартові пропуски на гладкому папері), але я не можу стверджувати, чи було перо таким гладким з початку, чи хтось з попередніх власників його зробив гладкішим, проте візуально перо виглядає у стані рідкого використання.
I bought this pen with a slightly divorced nib (there was a gap between the tines), but this did not upset me because iI can fixed it. Of course, the M dimension is absolutely not mine, but for the sake of review, I decided to test the original nib size. During testing, I found a small baby-bottom (hardstarts on smooth paper), but I cannot say whether the nib was so smooth initially or if someone from the previous owners “smoothed” it, but visually the nib ans fountain pen looks in a state of rare use.
Ширина лінії прямою стороною складає 0.4мм, при цьому натиск дозволяє збільшити лінію до 0.8-0.9мм в положенні “Hard” і до 1-1.2мм в положенні “Soft”. Зворотна сторона дає лінію шириною 0.3мм, але при цьому дуже прозору. Обидві сторони пишуть дуже гладко.
The width of the line by the right side is 0.4mm, while the pressure allows you to increase the line to 0.8-0.9mm in the “Hard” position and up to 1-1.2mm in the “Soft” position. The reverse side gives a line 0.3mm, but very transparent. Both sides write very smooth.
В підсумку: це перо просто чудове – я настійно рекомендую його всім любителям м’якого пера. За відчуттями воно порівнюється з пером FA моделі Pilot Custom 742, при тому, що воно має менший розмір. Я не знаю, наскільки виправдане регулювання жорсткості і чи використовується це кимось у щоденному письмі, але саме перо дуже і дуже приємне. Спочатку я наповнив конвертер Con-50 з червонілом Pilot Tsukushi, і подача була настільки рясна, що мені довелося злити чорнила. Після цього я наповнив картридж чорнилами Pelikan Blue-Black, і подача стала просто ідеальною, при цьому практично без рейок під час натискання (тільки на довгих лініях). Ще з незвичайних моментів – це приємний, незвичайно глибокий профіль смужок. Мене турбує лише два моменти: защіпка на ковпачку та трохи ковзке кільце регулювання м’якості пера H<>S. Іншими словами, я в захваті від ручки і, думаю, після переточування на менший розмір я буду регулярно нею користуватися.
At the end: this nib is amazing – I highly recommend it to anyone who loves a soft nib, it feels comparable to my FA nib on Pilot Custom 742. I don’t know how justified the H<>S adjustment is and anyone use it in their daily writing, but the nib itself is very, very pleasant. Initially I mounted Con-50 with Pilot Iroshizuku Tsukushi ink but the flow was so abundant that I had to drain the ink. After that I refilled the cartridge by Pelikan Blue-Black ink and the flow became straight perfect, with almost no rail when using pressure (only on long pressured strokes). Another unusual aspect is the pleasant, unusually deep profile of the stripes. I am confused only 2 points: the cap on click and slightly flimsy ring for adjusting the softness of the nib H <> S. Otherwise, I am completely delighted with this fountain pen and personaly nib, I think after regrind to a smaller size I will regularly use it.
Update 1:
Сьогодні у першому додатку просто фотографія гарного пера в обох положеннях муфти H<>S 🙂
Today, in the first addon, just a photo of a beautiful nib in both positions of the H <> S clutch 🙂
Update 2:
Після того, як я розібрав ручку і подивився на перо, мені воно здалося дивно знайомим як за фідером, так і за формою пера. Перше, що прийшло на думку, – це популярна в минулому ручка початкового рівня Pilot 78G. Я розібрав свою з пером Stub і зробив порівняльні фотографії – пера практично ідентичні і відрізняються лише трохи фланцем на торці, у Pilot Justus він трошки довший на 1-2 мм (вгорі – перо Pilot Justus, внизу – перо Pilot 78G).
After I disassemble and looked at the nib, I found it surprisingly familiar both in the feed and in the shape of the nib. The first thing that came to mind was the popular entry-level pen Pilot 78G in the past. I disassembled mine with the Stub nib and took comparative photos – the nibs are almost identical and differ only slightly in the end flange, for the Pilot Justus it is 1-2mm longer (at the top – the Pilot Justus nib, at the bottom – the Pilot 78G nib).
Фідери також дуже схожі, але трохи відрізняються геометрією хвостової частини, при цьому фідер Pilot Justus трошки довший (вгорі, темний – фідер Pilot Justus, внизу, світлий – фідер Pilot 78G).
Feeds are also very similar, but slightly different in the geometry of the tail section, while the Pilot Justus feeder is slightly longer (above, dark – Pilot Justus feed, below, light – Pilot 78G feed).
Update 3:
Новини минулого місяця пестять заголовками з усіх шпальт про аномально високу температуру на нашій “кульці”, тому сьогодні тестовий малюнок присвячений саме ций – “спеці” з новин…. Сумні новини з Канади змушують нас жахнутися і співчувати тим, хто потрапив у таке жахливе становище.
The news of the last month is full of headlines from all the pages about the abnormally high temperature on our “ball” of name Earth, so today the test sketch is dedicated to … – the “heat” and the news …. Sad news from Canada makes you feel horrified and empathize with those in such a plight.
На цьому все! Всім щастя та прохолоди у спеку!
That’s all! Wish to all good luck and coolness!
Update 13.09.2021:
Я вже міркував про те, щоб купити ще одну схожу ручку і переточити на ній перо у менший розмір, коли зовсім несподівано мені потрапився випадок, і окреме спасибі Володимирові, я маю аналогічне моєму перу. Більше того, перо не просто виявилося аналогічним, а саме точно таке ж і навіть виготовлене в той же самий місяць H380 – я просто не очікував такого збігу (це знак). І от я взявся до роботи 🙂
I was already thinking about buying another similar pen and re-grind nib on it to a smaller size, when quite unexpectedly a case turned up for me, and special thanks to Vladimir, I got a nib similar to mine. Moreover, this nib not only similar, but exactly the same and even made in the same month H380 – I simply did not expect such a coincidence. And so I got to work 🙂
Для порівняння, ось як виглядало оригінальне перо і як виглядає зараз.
For comparison, how looked original nib and how it looks now.
Звісно, я з нетерпінням хотів перевірити, як цей інструмент виявить себе у роботі.
Of course, I was eager to check how this tool will show itself in work.
Ширина отриманої лінії прямою стороною складає 0.2мм, при цьому натиск дозволяє збільшити лінію до 0.8-0.9мм в положенні “Soft” (положення “Hard” я не перевіряв, оскільки сумніваюся, що коли-небудь буду користуватися ним). Зворотна сторона дає лінію шириною те-ж 0.2мм, але при цьому більш прозору. Обидві сторони пишуть достатньо гладко.
The width of the final line of new nib by the right side is 0.2mm, while pressure increase this line to 0.8-0.9mm in the “Soft” position (I did not check the “Hard” position, because I doubt that I will ever use it). The reverse side gives a line with the same width of 0.2mm, but more transparent. Both sides write quite smoothly.
В решті: сказати, що мені подобається, це нічого не сказати, я просто у дикому захваті:), ще раз дякую Володимиру! Після першого тесту мені здається, що у мене з’явився прямий конкурент моєму улюбленому Pilot Capless, хоча потрібно буде пізніше перевірити його з робочими чорнилами (Platinum Carbon Black чи Montblanc Permanent Black). Я свідомо заправив зараз чорнилами Pelikan Blue-Black, щоб рівноцінно порівняти результат з тестом з огляду вище.
At the end: to say that I like it is to say nothing, I’m just wildly delighted :), thanks again to Vladimir! On the first test, it seems to me that I have a direct competitor to my beloved Pilot Capless VP w|custom UEF nib, although I will need to later test it with my working inks (Platinum Carbon Black and Montblanc Permanent Black). I deliberately use Pelikan Blue-Black ink now for stright compare the result with the test from the review above.
Update 4:
Нижче фотографії текстових прикладів у одному масштабі для порівняння тонких ліній та ліній з натиском. На новому перу лінії мають більшу насиченість, але чорнила і папір однакові.
Below are photos of text samples in one scale for comparing fine lines and lines with pressure. On the new nib, the lines have more density, but the ink and paper are the same.
Вгорі – оригінальне перо розміру М, внизу – переточене в UEF.
Above is the original nib sample by M size and below is ground to UEF.
Ліворуч – текстовий приклад із оригінального огляду, праворуч – новий тест на новому переточеному пері.
On the left is a text sample from original review and on the right is a new sample from new nib.
Update 5:
Сьогодні в яклсті тестового эскізу актор Брэд Питт зі світлини Петера Линдберга.
Today, as a test sketch, actor Brad Pitt from Peter Lindbergh photo.
Уільям Бредлі Пітт (William Bradley Pitt) — американський актор і кінопродюсер. Лауреат двох премій «Золотий глобус». Володар премії «Оскар» як один з продюсерів фільму «12 років рабства» — переможець у категорії «Кращий фільм» на церемонії 2014 року — та за кращу чоловічу роль другого плану в стрічці «Одного разу в Голлівуді» (2020). До цього п’ять разів був номінований на премію «Оскар» (тричі — як актор і двічі — як продюсер). Незважаючи на те, що його кар’єра почалася в 1987 році, справжній успіх до нього прийшов у 1994 році. Спочатку він зіграв Луї де Пон дю Лака у фільмі «Інтерв’ю з вампіром» за однойменною книгою Енн Райс і отримав дві нагороди на MTV Movie Awards 1995. Потім він знявся у фільмі «Легенди осені» за однойменним романом Джима Харрісона, зігравши Трістана Ладлоу, сина полковника Вільяма Ладлоу (Ентоні Хопкінс). За цю роль Пітт був вперше висунутий на премію «Золотий глобус» в номінації «За кращу чоловічу роль». Хоча фільм отримав суперечливі відгуки, гра Пітта була високо оцінена критиками.
William Bradley Pitt is an American actor and film producer. He is the recipient of multiple accolades, including two Golden Globe Awards and an Academy Award for his acting, in addition to another Academy Award, another Golden Globe Award and a Primetime Emmy Award as a producer under his production company, Plan B Entertainment.
He gave critically acclaimed performances in the crime thriller Seven (1995) and the science fiction film 12 Monkeys (1995), the latter earning him a Golden Globe Award for Best Supporting Actor and an Academy Award nomination. His greatest commercial successes have been Ocean’s Eleven, Troy (2004), Mr. & Mrs. Smith (2005), World War Z (2013), and Once Upon a Time in Hollywood (2019), for which he won a second Golden Globe Award and the Academy Award for Best Supporting Actor. Pitt’s other Academy Award nominated performances were in The Curious Case of Benjamin Button (2008) and Moneyball (2011). He produced The Departed (2006) and 12 Years a Slave (2013), both of which won the Academy Award for Best Picture, and also The Tree of Life (2011), Moneyball, and The Big Short (2015), all of which were nominated for Best Picture. Alongside George Clooney, Pitt is one of two actors to have won Academy Awards for both Best Supporting Actor and Best Picture.
For many years, he was cited as the world’s most attractive man by various media outlets, and his personal life is the subject of wide publicity. He is divorced from actresses Jennifer Aniston and Angelina Jolie. Pitt has six children with Jolie, three of whom were adopted internationally.
На цьому все, всім гарного настрою!
That’s all folks! Keep you healthy!
Update 15.09.2021:
Продовжую радувати себе новим інструментом – “Час чорнильних ручок!” 🙂
I continue to delight myself by new tool – “Okay, it’s fountain pen time”.
Ink: Pelikan Blue-Black
Update 16.09.2021:
Ink: Pelikan Blue-Black
Update 18.09.2021:
Сьогодні субота, отже, до моєї сім’ї традиційно завітали млинці :). В минулий раз я робив ескіз лише з натяком на млинці, оскільки млинці ми фактично з’їли до цього часу, але сьогодні я вирішив запам’ятати й сам предмет:)
Today is Saturday, and to my family traditionaly came pancakes:). Last time I did a sketch only with a hint of pancakes, because we actually already eaten everything. But today I decided to capture the objects itself 🙂
Ink: Pelikan Blue-Black
А зараз, тадам!, батл Pilot vs Pilot:)
And now, ta-dam! – battle Pilot vs Pilot:)
Оригінальні ескізи з першого тесту можна переглянути в огляді Pilot Custom 743 w|FA nib.
The original sketches from the first test can be found in the Pilot Custom 743 w|FA nib review.
Update 21.09.2021:
Портрет шефа. (Chefs portrait – Albert Tan)
Ink: Pelikan Blue-Black
Update 27.09.2021:
Маестро Чіро (Ciro Matrone) – один з засновників Delta та Leonardo Officina Italiana – нехай пробачать мені мої італійські друзі за те, що ескіз був виконаний не італійською ручкою:)
Maestro Ciro (Ciro Matrone) – one of founders of Delta and Leonardo Officina Italiana – may my Italian friends forgive me that the sketch was didn’t by Italian pen 🙂
Ink: Pelikan 4001 Blue-Black
Update 01.10.2021:
Перефразуючи рядок із пісні відомої групи: «Кращі друзі дівчат – це діаманти» (Віа Гра), я створив жартівливу рекламу S.T. Dupont:
S.T. Dupont Classique – на смак майже діаманд
To paraphrase a line from one girl’s band – “Diamonds are the girls’ best friend” (Nu Virgos), I made a comic advertisement for S.T. Dupont 🙂
S.T. Dupons Classique – tastes like a diamond
Ink: Pelikan 4001 Blue-Black
Update 11.11.2021:
Впевненість у тому, що тебе люблять, пом’якшує страждання від розлуки. Останнє “вибач” навіть втрачає свою гіркоту, коли в ньому ще чується ехо любові.
Джозеф Аддісон
Making sure you are loved soothes the pain of separation. The last “forgive” even loses its bitterness when the echo of love is still heard in it.
Joseph Addison
Довге прощання. Фотограф: Павло Кассін. 1983
Long goodbye. Photographer: Pavel Kassin. 1983
Ink: Pelikan 4001 Blue-black
Update 09.12.2021:
Chiara Arbouw
Ink: Pilot Namiki Black
Update 12.12.2021:
The youngest son needed to make a poster for school play based on old English fairy tale “The Walnut Princesses” – thanks to Walt Disney and Pixar for the looks 🙂 and my fountain pen for the works 🙂
Ink: Pilot Namiki Black
Update 24.05.2022:
Julia Garner
Julia Garner is an American actress. She is known for her starring role as Ruth Langmore in the Netflix crime drama series Ozark (2017–2022), for which she received critical acclaim and won two Primetime Emmy Awards for Outstanding Supporting Actress in a Drama Series, in 2019 and 2020, in addition to one Golden Globe Award nomination in 2020 for Best Supporting Actress – Television.
Garner also had roles in the FX drama series The Americans (2015–2018), the Netflix miniseries Maniac (2018), the Bravo true crime series Dirty John (2018–2019), and plays the title role in the Netflix miniseries Inventing Anna (2022). In films, she has starred in Electrick Children (2012), We Are What We Are (2013), Grandma (2015), and The Assistant (2019), as well as having appeared in Martha Marcy May Marlene (2011), The Perks of Being a Wallflower (2012), and Sin City: A Dame to Kill For (2014).
Джулія Гарнер — американська акторка. Відома своєю головною роллю Рут Ленгмор у кримінальному драматичному серіалі Netflix «Озарк» (2017–2022), за який вона отримала схвалення критиків та виграла дві премії «Еммі» за найкращу жіночу роль другого плану в драматичному серіалі в 2019 та 2020 роках, на додаток до однієї номінації на премію «Золотий глобус» у 2020 році за найкращу жіночу роль другого плану у телебаченні.
Гарнер також грала у драматичному серіалі FX «Американці» (2015–2018), міні-серіалі Netflix «Маньяк» (2018), справжньому кримінальному серіалі «Брудний Джон» (2018–2019) і грає головну роль у міні-серіалі Netflix «Вигадуючи Анну». 2022). У фільмах вона знялася у Electrick Children (2012), We Are What We Are (2013), Grandma (2015) та The Assistant (2019), а також Martha Marcy May Marlene (2011), The Perks of Being a Wallflower (2012) та «Місто гріхів: жінка, заради якої треба вбивати» (2014).
Ink: Diamine Red Dragon
Update 10.06.2022:
Another portrait
Ink: Diamine Red Dragon
Update 06.03.2023:
Just portrait of young woman
Ink: Pelikan 4001 Blue-Black
Update 19.03.2023:
Just a friend portrait
Ink: Pelikan 4001 Blue-Black
Update 21.04.2023:
Just a portrait of black woman with curly hair
Ink: Pelikan 4001 Blue-Black
Update 28.04.2024:
A smile for a good mood
Ink: Pelikan 4001 Blue-Black
Update 15.05.2024:
Ink: Pelikan 4001 Blue-Black and DIamine Matador
03.06.2023
John
Thank you for the detailed pictures of the disassembled Justus. I love your art and your pen reviews!
07.06.2023
Andrew Lensky
Thanks for the feedback, John! Welcome any time!