Hi everybody! Today, by chance, I want to show you the flagship of one of the oldest but still existing brands and give a little honor to another Ukrainian hero – Oleksandr Makhov!

Здоровеньки були! Сьогодні волею случая хочу показати вам флагмана одного із самих старіших але ще діючих брендів та трохи надати шани ще одному герою – Олександру Махову!

Waterman Edson Ruby Red (made in France) F11006

Форма корпусу торпедоподібна, звужуєтся до закінчень, дуже схожа на форму Parker 51 але в збільшеному масштабі. Корпус та секція виконани з полупрозорої смоли темно-рубінового кольору та з латуннимі втулками з різьбленням. Більшисть оглядувачив вважає що перо інкрустоване, але це не так, хоча і має незвичайну форму і зовні виглядае як продовження корпусу. Натомість в секцію інкрустованна золота смужка, яка зі стороні пера особисто мені нагадує стілізовану літеру W. Система заправки картриджно-конвертерна, стандарту інтернешенел(international). Ковпачок на заскочках (3шт наприкінці секції).

The shape of body is torpedo-shaped, tapering to the ends, very similar to Parker 51 shape but on an enlarged scale. The body and grip is made of translucent resin by dark ruby ​​color with brass threaded collar. Most reviewers believe that this nib is inlaid, but this is not the truth, although it has an unusual shape and looks like extension of body. Instead, the section is inlaid with gold stripe, which on the side of the nib personally reminds me of a stylized letter W. The filling system is cartridge-converter by international standard. Cap on snaps (3 pieces at the end of section).

Втулка секції має серійний номер – 537489, та тиснення MD. Також наприкинці ризблення розташован ущильнювач у вигляді гумового кільця. Золота інкрустація перед пером має відповідні тавра “голова орла” та “WAT S-A” у ромбі.

The sleeve of section has a serial number – 537489, and embossing MD. Also at the end of thread have a seal O-ring. The golden inlay in front of the nib has the jewelery stamps “eagle’s head” and “WAT S-A” in a diamond.

Ковпачок важкий, металевий, матованний, покритий 23К золотом. На кільце ковпачка нанесени Waterman, клеймо “WAT S-A” в квадраті та Paris. На кліп нанесена країна нинішньої реєстраціі бренду – France та серійний номер 043304, але він відрізняєтся від номера на секції.

The cap is heavy, metal, brushed and 23K gold plated. Waterman, the jewelery stamp “WAT S-A” in square and Paris are stamped on the cap ring. The clip says about country of current brand registration – France and serial number 043304, but it differs from the number on the section.

Цікава особливість данної ручки, а точніше дізайну, що фідер скритий під своєрідним ковпачком який є ніби продовженням корпусу(секції). Доречи на ньому розташована розмірність пера – в данному випадку F. Друга особливість полягає в тому що його вийде одягти окремо останнім, она одягаєтся на фидер, потім прикладуєтся перо, і потім вся конструкція монтуєтся у секцію. Оскільки само перо не має дихаючего отвіру, то він розтошован на цьому ковпачку фідера.

An interesting feature of this fountain pen, or rather the design, is that the feed is covered under cap which is like an extension of the body (section). By the way, the nib dimension is located on it – in this case F. The second feature is that it can`t be mounted separately at the end, it is put on feed, then placed nib, and then the whole construction is pushed into the section. Since the nib itself does not have a breathe hole, it is located on this feed cap.

Перо: золоте з 18каратного золота, незвичайної форми, достатньо товсте і очікуванно жорстке як звичайний цвях. Судячи по довжине воно повинно бути 5го розміру,але судячи по фідеру – 7го. Цікаво що відполірована тільки зовняшняя поверхня, решта має матовую фактуру. На перо нанесена фірмова W в шестикутнику та 18K і 750 ліворуч та праворуч відповідно. На фото не дуже добро видно, але у хвостовий частині, перед ключем є тавро “Голови орла” що є обов’язковим для Франції. Вага пера – 0.78г.

The nib: solid gold 18K, unusual shape, thick enough and as expected is hard like a nail. Judging by the length, it should be by 5th size, but judging by the feed – the 7th. Interestingly, only the front face is polished, the rest has a matte texture. The nib has the brand W in the hexagon and 18K 750 on the left and right, respectively. On photo you can not see very well, but in the tail, before the key is stamped jewelery mark “Eagle’s Head” which is mandatory for France. Nib weight – 0.78g.

Загальні розміри інструменту: довжина у складеному вигляді – 152мм, зі знятим ковпачком – 132мм. Діаметр корпусу – 14.6мм, у місці хвату – 12мм. Повна вага ручки – 46г, а без ковпачка – 26гр.

Overall dimensions of the tool: folded length – 152mm, without cap – 132mm. Body diameter – 14.6mm, at the grip – 12mm. The total weight of pen is 46g , and without cap it is 26g .

Хвилинки історії:
Я вже неодноразово писав про історію компаніі Waterman, і доречи міф про то що Lewis Edson створив компанію після того як з вини ручки в нього зірвалось підписання страхового контракту вже давно розвіяний)). Має сенс тільки окремо розповісти про цю модель. Waterman Edson була анонсована у 1992 році і на той час стала флагманом компанії. Одразу випускалась у трьох кольорах: Saphire Blue, Emerald Green та Ruby Red, однак близько 1999 рока останні дві моделі були зняті з виробнацьтва. В Березні 2007 року до моделі Saphire Blue додалась модель Black з платіновим покриттям. Окрім базових моделей ще було випущено три лімітованних видання: Boucheron у 1996 році в кіоькості 3741 шт; Sterling Silver з блакитною секцією у 2003 році в кількості 4000шт та “The 125 Year” зі синє-діамандовим візерунком та палладієвим покриттям у 2008 році  в кількості 1883шт (рік заснування компанії).

Minutes of history:
I have repeatedly written about the history of Waterman, and by the way the myth that Lewis Edson created the company after the fault of the pen he failed to sign an insurance contract has long been dispelled)). But about this model need say separately. Waterman Edson was announced in 1992 and at that time became the company’s flagship. It was immediately available in three colors: Saphire Blue, Emerald Green and Ruby Red, but around 1999 the last two models were discontinued. In March 2007, the platinum-plated Black was added to the Saphire Blue. And in addition to the basic models, three limited editions were released: Boucheron in 1996 in the amount of 3741 pieces; Sterling Silver with blue section in 2003 in the amount of 4000 pieces and “The 125 Year” with blue-diamond pattern with palladium plated in 2008 in the amount of 1883 pieces (the company’s founding year).

Ручка  до мене прібула на профілактику та обслуговання.

The pen came to me for clearing service.

Ширина ординарної лінії прямою стороною становить – 0.4мм, зворотний бік пише із шириною лінії – 0.3мм. Подача стабільна, рівна та трохи за волога.

The width of an ordinary line by the right side is – 0.4mm, the reverse side writes with a line width of 0.3mm. The flow is stable, even and little wet(moderate ++).

В підсумку: безперечно це дуже статусна річ – важка, велика, золота з незвичайним виглядом що привертає увагу. Але мені вона не легла у руку бо дуже товста ps слизmким гріпом то мої пальці були постійно в напружені щоб не впустити ручку та й ще я зовсім не люблю жорсткі пера. Но є і ще невеликий нюанс: у ковпачку є пластікови направляючи щоби позиціонуватисекцію, та по перше вони постіно царапають цю секцію, а по друге трохи розмазують чорнило по перу та іноді по секції як що воно доторкуется до одного з них. Але хочу закінчити на позитивній ноті що колір просто неперевершенний, такий глибокій та насіченній, от як би інакше перо … :)). Але тому хто полюбляє важкі та велики ручки з жорсткими перами точно зайде!

At the end: it is undoubtedly a very status thing – heavy, big, gold with unusual look that turns attention. But it did not fit in my hand because it is very thick with slippery grip, so my fingers were constantly tense so as not to let go of the pen and I still do not like nail nibs. But there is another small nuance: the cap has plastic guides to right position of section, and firstly, they constantly scratch this section, and secondly, a little smear ink on the nib and sometimes on the section as if it touches one of them. But I want to end on a positive note that the color is simply unsurpassed, so deep and rich, if this nib was just something other …:)). But for those who love heavy and large pens with hard nibs will definitely liked!

Update 1:

В якості першого доповнення фотографія повного комплекту: зовнішня картонна коробка, внутрішня біла коробка з фактурою шкіри, темно-синій футляр зі шкірозамінника, вкладиш-інструкція-гарантійний талон. Нажаль шкірозамінник на футляри не витримал випробування часом і в деяких місцях почав сипатись, але колись був дуже приємний на дотик, приблизно як софттач.

As first addon, a photo of the retail set: outer cardboard box, inner white box with leather texture, dark blue leatherette case, insert-instruction-warranty card. Unfortunately, the leatherette on case did not stand the test of time and in some places began to fall, but once in begining it was very pleasant to the touch, like a softtouch.

Update 2:

В якості второго доповнення традіційно фото пера.

As a second addon, traditionally a magnify photo of nib.

Update 04.06.2022:

Давно не писав пости та забув додати фото як ручка виглядає в руці, виправляюсь))

I haven’t written posts for a long time and forgot to add photo of how the pen looks in hand, correcting

Update 4:

В якості заключного доповнення – тестовий єскіз – Олександр Махов – український військовослужбовець Збройних сил України, військовий журналіст, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно). Олександр Махов одним з перших українських журналістів побував на станції “Академік Вернадський”. Був єдиним кореспондентом на борту літака, що проводив евакуацію хворих на ковід українців з Уханю. Мав блискучу телевізійну кар’єру, але врешті-решт замість мікрофона взяв до рук автомат…

As a final addon – a test sketch – Olexandr Makhov – Ukrainian journalist, solder of the Armed Forces of Ukraine, participant in the russian-Ukrainian war. Knight of the Order “For Courage” III degree (2022, posthumously). Oleksandr Makhov was one of the first Ukrainian journalists to visit the Academician Vernadsky station. He was the only correspondent on board the plane that evacuated Ukrainians from Wuhan. He had a succesfull TV career, but in the end he picked up a machine gun instead of a microphone …

Він народився в Луганську. Закінчив Східноукраїнський національний університет імені В. Даля. Працював на місцевому телебаченні. Та у 2014-му його життя, як і багатьох українців, змінилося.
“Він на власні очі побачив, що таке “руская вєсна”, знімав сюжети про те, що відбувається в Луганську. Зрозумів, що залишатись там небезпечно. Переїхав до Києва, працював кореспондентом на телеканалах, та часто їздив у відрядження на Донбас і висвітлював події із зони бойових дій. А потім вирішив, що не може більше залишатись осторонь і пішов воювати добровольцем”. У 2016 році Олександр повернувся до столиці то знову до журналістики.
“Після того як повернувся з війни, де бачив смерті, Саша дуже поспішав жити: всюди мав бути першим, скрізь хотів побувати, все побачити, — каже наречена — Так, у 2017 році мав відрядження в Антарктиду. У 2020-му був єдиним журналістом на борту з евакуйованими українцями, хворими на ковід, з Уханю і впродовж двох тижнів сидів на обсервації у Нових Санжарах. А ще зняв крутий репортаж про наших миротворців у Конго. Він завжди прагнув бути в епіцентрі подій”.
5 квітня Олександр під звуки вибухів освідчився — став на коліно і замість обручки простягнув на камеру кільце від гранати. Настя сказала “так”.
А 4 травня його життя обірвалось. 36-річний Герой загинув на Харківщині внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів.

He was born in Luhansk. He graduated from V. Dahl East Ukrainian National University. He worked on local television. But in 2014, his life, like that of many Ukrainians, changed.
He saw with his own eyes what the “russian Spring” was, filmed stories about what was happening in Luhansk. He realized that it was dangerous to stay there. He moved to Kyiv, worked as a correspondent for TV channels, and often went on business trips to Donbas and covered events from the war zone. And then he decided that he could no longer stay away and went to fight as a volunteer. ” In 2016, Alexander returned to the capital and then back to journalism.
“After returning from the war, where he saw death, Sasha was in a hurry to live: he had to be the first everywhere, he wanted to visit everywhere, to see everything,” says the bride. “Yes, in 2017 he had a business trip to Antarctica. aboard the evacuated Ukrainians with the plague, from Wuhan, and spent two weeks observing in New Sanjari. He also filmed a cool report on our peacekeepers in the Congo. He always wanted to be at the center of events. “
On April 5, Alexander confessed to the sounds of explosions – he got on his knees and instead of a wedding ring he handed a grenade ring to the camera. Nastya said “yes”.
And on May 4, his life ended. The 36-year-old Hero died in the Kharkiv region as a result of artillery shelling by the Russian occupiers.

Герої не вмирають! Героям слава!

Heroes do not die! Glory to heroes!