Montblanc Meisterstück 146 early 80s

Hi! If anyone is interested, I can offer this model from the early 80s. Fully serviced and tested with very pleasant soft nib.

Вітаю! Як що комусь цікаво, то можу запропонувати цю модель із ранніх 80х з дуже примємним м’яким пером. Повністю обслугована та протестована.

Montblanc Meisterstück 146 (made in Germany) from early 80s

This tool has the same shape known to us as “cigar-like” shape named Streamlined at the time of its release. The body is made of black plastic, which traditionally glows red on backlight. There is a solid gray ink window on the body for monitoring. Cap on thread, 4-start thread, full closure in 1 turn. The piston bushing is made from plastic and metal (brass).

Інструмент являє ту ж саму вже відому нам “сигароподібну” форму названу як Streamlined в момент своєї появи. Корпус виготовлений із пластику чорного кольору, що традиційно світиться на просвіт червоним. На корпусі є монотонне сіре оглядове віконце для моніторингу чорнил. Ковпачок на різьбленні, різьблення 4х-західне, повне закриття за 1 оборот. Втулка поршневого механізму з пластику та металу (латунь).

З прикрас, традиційно, навершя вінчає логотип – снігова вершина Мон Блан, а на широкому золотому кільці нанесено -Montblanc-Meisterstuck № 146 (з проміжками навколо №). Кліп звичайний, масивний, з буртиком по канту, звісно ще немає Pix на зворотному боці. На кільці кліпа нанесено Germany.

From the decorations, traditionally, the top is crowned by the brand logo – is famous snow peak of Mont Blanc, and the wide gold ring with inscription -Montblanc-Meisterstuck № 146 (with a space around the №). The clip is ordinary, massive, with a slim border along the edge, of course there is no Pix on the back. The clip ring is marked Germany.

Перо: велике золоте, монотонне перо, м’яке та пружне. На перо нанесені контур, висота вершини Мон Блан 4810, логотип компанії з ажурною М, 14K, Montblanc, 585 та у хвостовій частині 146. Перо з перехідним пластиковим фідером тримається на терті у пластиковому стакані, який має виємку під перо.

The nib: enough large, solid gold, monotone nib, hard but little springy. The nib features outline, 4810 is height of top Mont Blanc mountain, company logo with openwork M, 14K, Montblanc, 585 and in the tail is 146. Nib with transitional plastic feed mount on friction in plastic collar, that have cut out for nib mount.

Overall tool dimensions: folded length is – 142 mm, without cap – 124 mm. The diameter of the body is – 13 mm, at the grip – 11.2 mm. The weight of folded tool is – 24g, without cap – 14.5g.

Загальні розміри інструменту: довжина складеного інструменту – 142мм, зі знятим ковпачком – 124мм. Діаметр корпусу – 13мм, у місці хвату – 11.2мм. Вага складеного інструменту – 24гр, зі знятим ковпачком – 14.5гр.

Хвилинки історії:
Я не буду переписувати пост з історії бренду Meisterstuck, але якщо вам цікаво, то ви можете переглянути його в темі Montblanc 146 Meisterstuck from 1977. Нагадаю лише про те що модель 146 вперше була представлена у 1950 році, але у 1960 році виробництво було припинено. Однак через 13 років пошуку компанія знову повернулась до виробництва цієї моделі. Тож я пропоную грубі етапи розвитку цієї моделі з 1973 року.

1973-1978 – двотонове перо 14C, корпус з блакитним віконцем, круглий ебонітовий фідер, навіть у перші 2 роки відомий телескопічний механізм.
1977-1980 – монотонне перо 14K, корпус з сірим віконцем, двосплітовий ебонітовий фідер, втулка поршня складова з пластику та латуні, Germany на кільце кліпу.
1980-1985 – як у попередньому тільки з’являєтся надпис W.Germany на кільце кліпу.
1985-1990 – монотонне перо 14K, корпус з сірим віконцем, двосплітовий ебонітовий фідер, втулка поршня повністю латунна, W. Germany на кільце кліпу.
1987-1995 – двотонове перо 14K, смугасте віконце, ранній пластиковий T-фідер, Після об’єднання W.Germany змінюється на Germany, та з’являється перший тип нумерації HB (2 літери + 6 цифр)
з 1992 з’являється сучасна нумерація (2 літери + 7 цифр)
з 1994 з’являється сучасний пластиковий фідер та збільшується розмір корпусу зі 142 до 146мм(LeGrand) та зникає надпис №146 з кільця ковпачка.
з 1997 з’являється надпис Pix на зворотному боці кліпа
з 2000 року на кільці ковпачка додається Pix до Montblanc Meisterstück

Moments of history:
I will not rewrite the post with history of the Meisterstuck brand, but if you are interested, you can view it in the topic Montblanc 146 Meisterstuck from 1977. I will only remind that the 146 model was first introduced in 1950, but in 1960 the production was stopped. However, after 13 years of searching new design, the company returned to the production this model. So I offer the view on rough stages of development of this model from 1973.

1973-1978 – two-tone nib 14C, body with blue window, round ebonite feed, even in the first 2 years the famous telescopic piston mechanism.
1977-1980 – 14K monotone nib, body with gray window, double-split ebonite feed, plastic and brass composite piston sleeve, Germany on clip ring.
1980-1985 – as in the previous one, only the inscription W.Germany appears on the clip ring.
1985-1990 – 14K monotone nib, body with gray window, double split ebonite feed, full brass piston bushing, W. Germany on clip ring.
1987-1995 – 14K two-tone nib, striped window, early plastic T-feed, after Germany unification, W.Germany changes to Germany, and the first pens numbering type appears (2 letters + 6 digits)
since 1992, modern numbering has appeared (2 letters + 7 numbers)
since 1994, a modern plastic feed appears and the body size increases from 142 to 146 mm (LeGrand) and the inscription #146 disappears from the cap ring.
since 1997, the inscription Pix appears on the back of the clip
since 2000 Pix has been added to the Montblanc Meisterstück on the cap ring

Мабуть ручка дуже довгий час пролежала з чорнилом, тому що втулка поршня не відкручувалась, навіть за допомогою ультразвуковий ванні. Довелось викрутити перовий вузол щоб полегшити доступ рідини до розм’якшення застарілих чорнил. Після профілактики ручка була протестована.

Apparently, the pen had been laying with ink for a very long time, because the piston bushing did not unscrew, even after ultrasonic bath. I had to unscrew the nib unit to facilitate the access of liquid to soften the old drying ink. After service, the pen was tested.

Ширина лінії прямою стороною становить 0.3 мм, натиск дозволяє збільшити цю лінію до 1.0 мм. Зворотний бік пише лінією в 0.2 мм. Перо пише гладко ободвома сторонами з нормальною(!!) подачею.

The line width by right side is 0.3 mm, and pressure allows increasing this line to 1.0 mm. The reverse side is written with a line of 0.2 mm. The nib writes smoothly by both sides with a normal(moderate!!) flow.

В решті решт: звісно це звичайний, напіввінтажний, якісний Montblanc, але з дуже приємним м’яким пером. Та ще надодачу: по перше, як для Монблан, має дуже тонку лінію (EF), по-друге має ще й нормальну подачу. На моїй пам’яті це лише друга 146 з таким налаштуванням пера(без мого втручяння) з більш ніж 20 опробуваних мною раніше. Дехто віддіє перевагу саме цим ручкам з пластиково-латунною втулкою звертая увагу на те що вони мають кращій баланс. Ще зустрічав таку думку що вінтажна (напів-вінтажна) смола більш тверда ніж сучасна і мае кращій супротив механічному впливу.

At the end: of course it’s a regular, semi-vintage, quality Montblanc, but with a very nice pleasant soft nib. And additionally: firstly, as for Montblanc, it has a very thin line (EF), and secondly, it has a normal ink flow. In my memory, this is only the second 146 with such nib setting (without my adjusting) out of more than 20 I have tried before. Some from fp’s lovers will prefer these hslf-vintage pens with plastic-brass bushing, paying attention to the fact that they have a better balance. I have also come across the opinion that vintage (semi-vintage) resin is harder than modern resin and has better resistance to mechanical impact.

Update 1:

Традиційно фотографія пера крупно.

Traditionally, magnifying photo of the nib.

Update 2:

Під Бахмутом у Донецькій області загинув 42-річний Олександр Хміль — титулований у недалекому минулому хокеїст і тренер, чемпіон України у 2007 році, гравець молодіжних збірних.

42-year-old Oleksandr Khmil died near Bakhmut in the Donetsk region — a title-winning hockey player and coach in the recent past, the champion of Ukraine in 2007, a player of the youth national teams.

Update 01.07.2024:

Ще один чудовий інструмент цього часового періоду з традіційно приємним пером з дуже привабливою та доволі рідкою патиною.

Another quality and solidbuild writing instrument from around this time period with traditionally pleasing nib but with very attractive and fairly rarely patina on gold surface.

Протестовано після повного обслуговання.

Tested after full service.

Ширина лінії прямою стороною становить 0.4 мм, натиск дозволяє збільшити цю лінію до 0.8 мм. Зворотний бік пише лінією в 0.3 мм. Подача традіційно волога прямою стороною, та доволі суха та прозора зворотним боком.

The line width by right side is 0.4 mm, and pressure allows increasing this line to 0.8 mm. The reverse side is written with a line of 0.3 mm. The flow is traditionally wet on the right side, and quite dry and transparent on the reverse side.

В підсумку: Традиційно якісний перовий інструмент з просто чудовою патиною на поверхні. Раніше при обслуговані я прибирав патину з поверхні вінтажних пер, але згодом я змінив думку, та зараз вона мені дуже подобається. На таких перах, після 70-х років випуску я всього 4 рази зустрічав таку привабливу патину, на 3х ручках МБ 146 та на одній Аврора.

At the end: A traditionally high quality writing tool with wonderful patina on the monotone nib. Early, I removed patina from surface of vintage nibs, but now, I changed my mind, and now I really like them. On such nibs, after the 1970s, I met such an attractive patina only 4 times, on 3 MBs 146 and on one Aurora pens..

Update 4:

Традиційно фотографія пера крупно.

Traditionally, magnifying photo of the nib.

Дуже важко сфотографувати це якісно та привабливо, але очима ця патина сприймаєтся набагато привабливіше із присмаком історії.

It is very difficult to phots it qualitatively and attractively, but by the eyes this patina is perceived much more attractively with the flavor of history.

Update 5:

На завершення, традиційно ескіз, і сьогодні це Ігор Сікорський – видатний авіаконструктор польсько-українського походження.

Праця окремої людини все ще залишається тією іскрою, яка рухає людство вперед.

Ігор Сікорський

In finally, traditionally a sketch, and today it is Igor Sikorsky – an outstanding aircraft designer of Polish-Ukrainian origin.

The work of the individual still remains the spark that moves mankind forward.

Igor Sikorsky

25 травня (6 червня за новим стилем) 1889 року в Києві у будинку № 15б, що на вулиці Великій Підвальній (нині Ярославів Вал), у сім’ї професора Івана Олексійовича Сікорського народився хлопчик, який у майбутньому стане корифеєм авіації.

Ігор Сікорський ще змалку почав проявляти жвавий інтерес до механіки, майструючи власні іграшки. Батьки всіляко підтримували сина в його перших експериментах, навіть виділили окрему кімнату під майстерню. Одного разу 11-річному хлопчикові, який марив небом, польотами і зачитувався новим романом Жуля Верна «Робур-завойовник», наснилося, начебто він знаходиться у повітрі на борту літального апарата. Хлопець ішов коридором. З обох боків були двері, оздоблені «під горіх». Хоча підлога й була вкрита килимовою доріжкою, виразно відчувалася вібрація. Сферичні лампи розливали приємне блакитне світло. Але щойно Ігор дійшов до кінця коридору й відчинив двері у розкішний салон, він прокинувся. Сон був настільки явним, що запам’ятався на все життя. І виявився віщим. Через 30 років усе це Ігор Сікорський побачить на борту власноруч спроектованого літака-амфібії S38.

Наприкінці квітня 1911 року на Куренівському аеродромі м. Києва він власноруч розпочав випробування «Великого гоночного біплана» (С-5). Саме тоді вперше було виконано кілька польотів із пасажирами на борту. Цей біплан став епохальним не тільки в біографії Сікорського, а й в історії всієї вітчизняної авіації. Плани на подальше мирне життя зруйнувала Жовтнева революція 1917 року. 28-річний Ігор Сікорський залишив батьківщину в березні 1918 року та виїхав спочатку до Великої Британії, потім до Франції, а невдовзі до США, де в 1923-у році заснував компанію Sikorsky Aircraft. Ігор Сфкорський створив 15 типів літаків і затвердився в світовому авіапросторі як «Містер Гелікоптер». З 1947 року й донині президенти США надають перевагу гвинтокрилам конструкції Сікорського. Гелікоптери фірми Сікорського ефективно використовуються в армії, береговій охороні, пошуково-рятувальних та санітарних роботах. За свідченням сина авіаконструктора – Сергія Сікорського гелікоптери батька врятували понад 1,5 мільйона життів.

On May 25 (June 6 according to the new style) of 1889, a boy was born to professor Ivan Oleksiyovych Sikorsky in house No. 15b on Velyka Pidvalnaya street (now Yaroslaviv Val) in Kyiv, who would become a luminary of aviation in the future.

Igor Sikorsky began to show a lively interest in mechanics from an early age, making his own toys. The parents supported their son in every possible way in his first experiments, even allocated a separate room for the workshop. Once an 11-year-old boy, who dreamed of the sky, flights and was reading Jules Verne’s new novel “Robour the Conqueror”, dreamed that he was in the air on board an aircraft. The guy was walking down the corridor. On both sides there were doors decorated with “walnut”. Although the floor was carpeted, the vibration was clearly felt. Spherical lamps shed a pleasant blue light. But as soon as Igor reached the end of the corridor and opened the door to the luxurious salon, he woke up. The dream was so vivid that he remembered it for the rest of my life. And he turned out to be a prophet. 30 years later, Igor Sikorsky will see all this on board the S38 amphibious aircraft designed by himself.

At the end of April 1911, he personally began testing the “Big Racing Biplane” (C-5) at the Kureniv Airfield in Kyiv. It was then that several flights with passengers on board were made for the first time. This biplane became epoch-making not only in the biography of Sikorsky, but also in the history of the aviation. Plans for further peaceful life were destroyed by the October Revolution of 1917. 28-year-old Igor Sikorsky left his homeland in March 1918 and went first to Great Britain, then to France, and soon to the USA, where in 1923 he founded the Sikorsky Aircraft company. Ihor Sfkorsky created 15 types of aircraft and established himself in world aviation as “Mr. Helicopter”. From 1947 to the present day, US presidents prefer Sikorsky helicopters. Sikorsky helicopters are effectively used in the army, coast guard, search and rescue and sanitary operations. According to the testimony of the aircraft designer’s son, Serhii Sikorskyi, his father’s helicopters saved more than 1.5 million lives.