(own) My first fully designed and self-made fountain pen

Hi friends! Finally, I can boast of my own fully created fountain pen. Of course, I didn’t make the nib and used a standard nib unit with Germany nib, but the rest was built by me from start to end. So, welcome to viewing.

Привіт друзі! Нарешті можу похвалитись своєю повноцінно повністю створеною перовою ручкою. Звісно я не робив перо, а використав стандартний перовий вузол з пером німецького виробництва, але решта створена мною з нуля і до кінця. Тож, ласкаво прошу до перегляду.

Andrew Lensky “Tribute” – ebonite medium sized fountain pen w|JoWo #6 nib unit (made in Ukraine) prototype

Формою ручка являє собою циліндр із закругленими кінцями та виконана повністю з ебоніту темно-темно-коричневого кольору на шану ручкам початку минулого сторіччя як данина поваги золотій епосі перового письма. Система заправки – картриджно-конвертерна формату Інтернешнл (international) та має окремий ковпачок для ручки поршня. Ковпачок на різьблені, різблення двониткове, відкриття/закриття за 2.5 оберти.

The shape of this pen is a cylinder with rounded tops and is made entirely from ebonite by dark dark brown color in honor of the pens of the beginning of the last century as a tribute to the golden era of fountain pen writing. The filling system is a cartridge-converter of the international format and has a blind cap for piston knob. Cap on thread, two-step thread, open/close in 2.5 turns.

Для кращого зчеплення, але і за ради дизайну, бо мені він дуже подобається, зробив додаткові насічки на кришці ручки поршня та наверші ковпачка.

For better grip and also for the better design, because I really like it, I made additional notches on the piston blind cap and caps top.

Всі поєднуючи різблення створені шляхом експериментів та мають крок 0.75мм, окрім різблення між корпусом та ковпачком, яке має різблення 2х0.8мм. Можна було б зробити більш коротке різблення для більш швидкого закривання ковпачка, але я вирішив на користь міцності. До речі, ковпачок має окремий простір для пера який затискався секцією, сподіваюсь це додатково захищатиме перо від висихання.

All connecting threads are created through experiments and have a pitch of 0.75mm, except for the thread between the body and the cap, which has a thread of 2×0.8mm. A shorter thread could be made to close the cap more quickly, but I decided for strength. By the way, the cap has a personal volume for the nib which was closed by section, I hope this will additionally protect the nib from drying.

Overall tool dimensions: folded length is – 133 mm, without cap – 121.7 mm, posted – 167 mm. The diameter of the body is – 13.5 mm, at the grip – 11.5 mm. The weight of folded tool is – 20.3 g, without cap – 12.2 g (include converter). Theoretically, if necessary, the weight can be increased due to additional brass rings at the joint points.

Загальні розміри інструменту: довжина складеного інструменту – 133 мм, зі знятим ковпачком – 121.7 мм, надягнутим на торець – 167 мм. Діаметр корпусу – 13.5 мм, у місці хвату – 11.5 мм. Вага складеного інструменту – 20.3 г, зі знятим ковпачком – 12.2 г(включно з конвертером). Теоретично, за додатковим бажанням, можна збільшити вагу за рахунок додаткових латунних кілець у місцях з’єднання.

Особистої історії ні я, ні ручка ще не маємо. Єдине що можу сказати що захопився я перовими ручками у 2016 році, та майже одразу (після пів року досліджень та лагодження інших вінтажних ручок) я замріяв створити ручку власноруч. Час йшов, досвід з лагодження ручок зростав, а нагоди створення не формувалось. Але після російського вторгнення в Україну минулого року, я вирішив що не варто більше відкладати мрію, бо в будь-який час може так статись що мрія стане недосяжною. Тож з літа цього року я почав докладати зусиль у цьому напрямку та набувати досвіду. Спочатку я зробив все необхідне до корпусу Dekta який у мене залишився від якоїсь ручки, потім я створив власний корпус до секції Pilot Falcon ураховуючи недоліки фабричного виконання, і ось нарешті придбавши перови вузли JoWo прийшла черга створити свою власну ручку)).

Neither I nor this pen have an own history yet. The only thing I can say is that I became interested in fountain pens in 2016, and almost immediately (after half a year of repairing and fixing other vintage pens) I dreamed of creating a pen by my own hands. Time passed, the experience in repairing pens grew, but the opportunity for creation did not arise. But after the russian invasion to Ukraine last year, I decided that I should not postpone my dream any longer, because at any time it can happen that the dream becomes unattainable. So, from the summer of this year, I started to make efforts in this direction and gain experience. First, I made everything necessary for the Delta body that I had left over from some pen, then I created my own body with cap to Pilot Falcon section, taking into account the shortcomings of the factory design, and finally, after purchasing JoWo nib units, it was time to create my own pen)).

На даний час я не акцентую увагу на самому пері(на відміну від моїх звичайних оглядів) бо це стандартне перо 6 розміру, і ще мені забракло часу на створення тестових ескізів, але я це надолужу та поповню цей огляд трохи згодом. Зараз лише акцентую увагу на зовнішній вигляд. Звісно ще не все ще досконало, є деякі моменти яки я хочу поліпшити, але це вже повноцінний предмет для обговорення. (до речі всіх запрошую висловлювати свою думку)

I’m not focusing on the nib itself at this moment (unlike my usual reviews) because it’s a standard size 6 nib and I haven’t had time to do my usual test sketches yet, but I’ll make it and update this review a bit later. Now I’m just focusing on the fountain pen exterior. Of course, not everything is perfect yet, there are some points that I want to improve, but this is already a full-fledged subject for discussion. (by the way, I invite everyone to say your opinion)

Update 1:

Трохи робочого процесу: як раз дуже допомогла матриця для JoWo nib unit яку я створив кілька місяців тому та показував на фейсбуці, коли мене питали навіщо вона потрібна))

A little workflow: the JoWo nib unit brass matrix that I created a few months ago and showed on Facebook when people asked me why I needed it helped a lot))

Update 2:

Ще хочу показати як виглядала ручка після створення, але до полірування.

I still want to show how the pen looked after creation, but before post processing/polishing.

Update 3:

Поки що не знімав як ручка виглядає в руці, але мені дуже комфортно її тримати, особливо з урахування приталеної секції. Я отримав багато питань стосовно Pilot Falcon чи може бути одягнутий ковпачок на торець, тому одразу перевірив чи можна розташувати ковпачок позаду та запевняю що можна.

I haven’t photo how the pen looks in my hand yet, but I find it very comfortable to hold, especially given the slim-fitted section. I got a lot of questions about the Pilot Falcon if the cap can be posted, so I immediately checked to see if it was possible to posted the cap on this pen and yes, it’s possible))

Update 4:

Кілька додаткових фото на чорному фоні для кращого розуміння кольору та текстури.

A few additional photos on a black background for a better understanding of color and texture.

Update 5:

На завершення, для розуміння розмірів зробив порівнююче фото з відомими та популярними моделями Pelikan Souveran M800 та Montblanc Meisterstuck 146|Legrand.

At the end, to understand the dimensions, I took a comparison photo with the famous and popular models Pelikan Souveran M800 and Montblanc Meisterstuck 146|Legrand.

Всім дякую за увагу! Бажаю гарних вихідних! Слава Україні! Героям слава!

Thank you all for your attention! I wish you a nice weekend! Glory to Ukraine! Glory to heroes! To be continued…

Update 29.11.2023:

Всім вітання, як і обіцяв повернувся з тестуванням моєї ручки. Зробив на замовлення три ручки, дві з котрих з пером ЕФ та одну з пером Crisp Italic. Ще, в той же самий час, була можливість порівняти сучасний німецький ебоніт з напіввінтажним, часів радянського союзу.

Hello everybody, as I promised, I’m back to you with testing my fountain pen. I made three pens to order, two of them with EF size nib and one with Crisp Italic nib. At the same time, there was an opportunity to compare modern German ebonite with a semi-vintage one from the Soviet time.

Ширина лінії прямою стороною EF пер становить 0.3 мм, натиск дозволяє збільшити цю лінію лише до 0.6 мм. Зворотний бік пише лінією в 0.2-0.25 мм та прозоро.

The EF nibs line width by right side is 0.3 mm, and pressure allows increasing this line to only 0.9 mm. The reverse side is written with a line of 0.3 mm and is transparent.

Ширина лінії прямою стороною Crisp Italic (з пера розмірністю М) становить 0.7 мм при вертикальному ведені та 0.2мм у горизонтальному напрямку, натиск дозволяє збільшити вертикальну лінію лише до 0.9 мм. Зворотний бік пише лінією в 0.7 мм у вертикальному напрямку та 0.35 мм у горизонтальному напрямку, лінія більш прозора відносно прямої сторони.

The Crisp Italic (from M nib) line width by right side is 0.7 mm in vertical direction and 0.2 mm in horizontal direction, and pressure allows increasing vertical line to only 0.9 mm. The reverse side is written with a line of 0.7 mm in vertical direction and 0.35 mm in horizontal direction and is transparent.

На закінчення: Перше за все хочу зазначити що ручка вийшла зручною в класному вінтажному стилі, для моєї руки дуже комфортна у використанні як звичайним хватом, так і високим при малюванні. Хоча я не користуюсь надягнутим на торець ковпачком, я зробив фото для вас глядачі. Стосовно відмінностей ебоніту сучасного німецького та напіввінтажного, в обробці відмінностей майже нема, може вінтажний трохи сипучіший та світліший. Німецький ебоніт який має назву чорний, насправді теж темно коричневий, але темніший, який після полірування став майже чорним. Що не сподобалось при обробці це запах, обидва неприємно тхнуть сіркою, або сірководнем, запах різний, але неприємний в обох випадках)). Після завершення обробки запах поступово зникає, так що гадаю за місяць його взагалі буде важко відчути за звичайних обставин.

At the end: First of all, I want to note that this pen model is very comfortable to my hand in cool vintage style for my eyes, and it is very comfortable to use both with ordinary grip and high grip when drawing. Although I don’t use the posted cap, but I took a photo for you. Regarding the differences between modern Germany ebonite and semi-vintage, there are almost no differences in turning, maybe vintage is a little sandy and lighter. German ebonite, which is called black, is actually also dark brown, but darker, which after polishing became almost black. What I didn’t like during turning is the smell, both smell unpleasantly of sulfur or hydrogen sulfide, the smell is different, but unpleasant in both cases)). After finishing, the smell gradually disappears, so I think that in a month it will be difficult to feel it at all under normal circumstances.

Update 7:

То як ручка виглядає в моєї руці.

How looks pen in my hand.

З високим хватом. By high grip with cap posted.

Update 8:

На завершення поповнюю скарбничку шани справжнім героям – сапер Андрій Ільків, який втратив ногу та відмовився від статусу ветерана війни, щоб повернутись до своєї небезпечної роботи.

In conclusion, I am replenishing the piggy bank of tributes to real heroes – sapper Andriy Ilkiv, who lost his leg and renounced the status of a war veteran in order to return to his dangerous work.

Вибухотехнік зведеного загону Нацполіції, львів’янин Андрій Ільків підірвався на протипіхотній міні у вересні 2022 року на Харківщині. 10 місяців тому саперу встановили протез, і він повернувся до розмінування. Щоб вийти на роботу, відмовився оформити інвалідність.

“По факту я маю інвалідність другої групи. Але я не можу її оформити, бо якщо це зроблю, то не зможу працювати. Я лишився на роботі та відмовився від статусу ветерана війни, від відповідних пільг”, — говорить Ільків.

За його словами, після протезування навчився заново ходити, водити машину та працює на одному рівні з колегами.

Andriy Ilkiv, an explosives technician of the combined unit of the National Police, from Lviv, blew himself up on an anti-personnel mine in September 2022 in the Kharkiv region. 10 months ago, the sapper was fitted with a prosthesis, and he returned to demining. In order to go to work, he refused to apply for disability.

“In fact, I have a disability of the second group. But I cannot issue it, because if I do, I will not be able to work. I stayed at work and refused the status of a war veteran and the corresponding benefits,” says Ilkiv.

According to him, after prosthetics he learned to walk again, drive a car and works at the same level as his colleagues.