(modern) Pilot Custom Urushi Vermillion

Hi! Not so long ago I did a review om this model, but with a custom nib and feed, but today I can show to you a retail set with original huge nib. So let’s go:

Привіт! Не так давно я робив огляд на цю модель, але з кастомним пером та фідером, а ось сьогодні маю змогу вам показати повний комплект із оригінальним пером. Тож почнемо:

Pilot Custom Urushi w|18k <FM> nib (made in Japan) FKV-88SR-R-FM

Це cама старша модель лінійки Custom, та як і 845 має циліндричну форму с плоскими навершями. Матеріал виготовлення корпусу смола(чи пластик?) чорного кольору, але середня частина корпусу зроблена начебио з ебоніту та покрита червоним Vermillion лаком уруші(нібито в три шари). Смола не прозора у світлі тому будем вважати її не драгоцінною)). Система заправки – картриджно-конвертерна, свого пропрієтарного формату Pilot, та приймає усі типи конвертерів та картриджів свого бренду. Ковпачок на різьбленні, різьблення 2х західне, відкриття/закриття за 1.5 обороту.

This is top model of the Custom line and, like the younger 845, has a cylindrical shape with flat tops. The material of the body is black resin(or plastic?), but the middle part of the body is apparently made of ebonite and covered by red color Vermillion urushi lacquer(allegedly in three layers). The resin is not (red)glow in backlight, so we will consider it not precious)). The filling system is cartridge-converter, of its proprietary Pilot format, and accepts all types of converters and cartridges of its brand. Cap on thread, 2-starts thread, opening/closing in 1.5 turns.

З прикрас дизайну, до видатного сполучення чорного та червоного уруши, доєднуються золоті акценти кліпа та кілець. На широке, позолочене кільце нанесено: ★ PILOT MADE IN JAPAN ★★★ CUSTOM URUSHI ★★. Типова форма кліпу з кулькою має імпрінт Pilot. Навершя має особливий дизайн з вмонтованим кільцем по периметру. Цікаво що на відміну від молодшої 845 моделі в ковпачку цієї нема оксамитово кільця для запобігання тертю об корпус.

From the elements of design, to the outstanding combination of black and red urushi colors, golden accents of the clip and rings are added. The wide, gold-plated ring have embossed: ★ PILOT MADE IN JAPAN ★★★ CUSTOM URUSHI ★★. The typical shape of clip with ball at the end has the Pilot imprint. The cap top has a special design with a built-in ring around the perimeter. It is interesting that, unlike the younger 845 model, the cap of this one does not have a velvet ring to prevent friction against the body.

Перо: Велике, золоте, 18 каратне перо Pilot 30 розміру, співрозмірне до пер Montblanc 149 та Pelikan M1000. На перо нанесено типовий ажурний візерунок, в центрі якого розташовані PILOT, 18K 750, 30 та розмір кінчика <FM>. Ліворуч під візерунком розташований датакод – 1223, що говорить про дату виробництва у грудні 2023 року. З правої частини розташоване тавро ювелірного підрозділу Pilot Namiki. Також, скориставшись нагодою, заміряв параметри пера: довжина – 37.6 мм, вага – 1.03 г, розмір в плечах – 10.8 мм, діаметр хвостової частини 7.5 мм.

The nib: Large, solid gold, 18 carat Pilot 30 sized nib, commensurate with nib on Montblanc 149 and Pelikan M1000. The nib has a typical branded pattern with PILOT, 18K 750, 30 and nib size <FM> in the center. On the left under the pattern is the data code – 1223, which says about date of production in December 2022. On the right side is the mark of the jewelry division of Pilot Namiki. Also, took the opportunity to measure the parameters of this nib: length – 37.6 mm, weight – 1.03 g, shoulder size – 10.8 mm, tail diameter 7.5 mm.

Загальні розміри інструменту: повна довжина – 155,5 мм, зі знятим ковпачком – 141 мм. Діаметр корпусу – 15.8 мм, у місці хвату – 13 мм. Вага – 40.1 г (тільки ручка без конвертера чи картріджа), а зі знятим ковпачком – 21.65 г.

Overall dimensions of the tool: full length – 155,5 mm, without cap – 141 mm. Body diameter – 15.8 mm, at the grip – 13 mm. Full weight is 40.1 g (without CON-70 converter or cartridges), and without cap – 21.65 g .

Хвилинки історії:
Перша модель Custom була представлена ринку в далекому 1971 році та мала назву “Custom K”, але та модель мало була схожа на сучасну: вона була тонкою, в дусі тогочасного дизайну і мала інкрустоване перо, схоже на Sheaffer. З приводу назви Custom На FPN є цілий тред присвячений теорії його появи і як варіант розглядався навіть синонім слова “Традиції”, але зрештою дійшли спільної думки, що це скорочення від слова “Сustomizable”. Просто особливості японської мови та вимови за фонемами роблять вимову іноземних слів неорганічно складними, і тому в японській мові прийнято робити зручні скорочення, наприклад Rumion (Toyota Scion) це скорочення від “roomy one”. Так що замість складної вимови customizable для японців набагато простіше вимовити “ka-su-to-mu” (Custom). А ось що спочатку вкладалося в поняття Сustomizable? – мабуть різні варіанти оформлення корпусів для даної моделі від дерева до нержавіючої сталі (stainless black stripes:)). На межі 80-х років початковий дизайн змінився і Pilot Custom став трохи схожим на Parker 75, один із представників Pilot Custom Grandee вже мною раніше був показаний. А дизайн до якого ми звикли зараз, уперше був представлений моделлю Pilot Custom 74 у 1992 році, з якого ввели сучасну нумерологію. Правду сказати була ще модель Pilot Custom 67 від 1985 року, але вона мала трохи відмінний дизайн, хоча форма була ідентична і за розміром трохи не вкладається в поточну лінійку бо розміром майже з 742 модель. Взагалі у серії CUSTOM дуже своєрідна нумерологія, яка може складатися з 2-х або 3-х цифр, так відповідно до документації компанії перші 2 цифри визначають роки розробки від моменту заснування компанії, а третя цифра повідомляє про стартову вартість. Так Custom 742, модель 74 року святкування із вартістю 20000єн, а 823 модель 82 року святкування із вартістю 30000єн. Найстарша модель лінійки (за винятком Urushi) – Custom 845, виготовлена з частками з ебоніту, була вигадана в 2002 році і коштувала 50000 ієн .
Ця серія розроблялася як максимально ефективна: – мінімум декоративної краси та максимум якості. На даний момент частина назви моделі “custom” якнайкраще характеризує цю лінійку, бо дана модель (як і 742) може комплектуватися 15 (!!!) різними типами пер від стандартних до спеціальних, включаючи гнучке перо Falcon (FA). У даній підродині, з ідентичним дизайном та аналогічною системою заправки знаходяться молодша модель Pilot Custom 74 з малим пером <5>, середня Pilot Custom 742 з <10> пером та старша модель Pilot Custom 743 з великим пером <15>, але є ще найстарші моделі з Custom’ів – Pilot Custom 845 Urushi та Pilot Custom Urushi з плоскими закінченнями та 15 і 30м розміром пера відповідно.

Minutes of history:
The first Custom model was introduced to the market back in 1971 and it was called the “Custom K”, but that model did not resemble the modern one: it was thin, in the design trends of the time and had an inlaid nib, similar to Sheaffer. Well, the Custom 74 model appeared on the market in 1974 but do not has a 74 number in model name. Regarding the name Custom on FPN have a thread on devoted to the theory of its appearance and even a synonym for the word “Tradition” was considered as an option, but in the end they came to the general opinion that this is an abbreviation for the word “Customizable”. It’s just that the peculiarities of the Japanese language and the pronunciation by phonemes make the pronunciation of foreign words inorganically complex, and therefore it is customary in the Japanese language to make convenient abbreviations, for example Rumion (Toyota Scion) is an abbreviation for “roomy one”. So instead of a complex “customizable” pronunciation for Japanese, it is much easier to pronounce “ka-su-to-mu” (Custom). Well, what was originally put into the concept of Customizable, probably different options for the design of bodies for this model from wood to stainless steel (stainless black stripes, eh? :)). At the turn of the 80s, the initial design changed and the Pilot Custom became a bit like the Parker 75, one of the Pilot Custom Grandee representatives had already been shown to me earlier. And the design we are used to now was first introduced by the Pilot Custom 74 in 1992, which introduced modern numerology. Truth be told, there was also a Pilot Custom 67 from 1985, but it had a slightly different design, although the shape was identical and in size does not fit a little into the current Custom line, since it is almost the size of a 742 model. In general, the CUSTOM series has a very peculiar numerology, which can consist of 2 or 3 digits, and according to the company’s documentation, the first 2 digits determine the years of the model’s development from year of company founded, and the third digit indicates the starting cost. So the Custom 742, is a model of 74 anniversary year brand founded with cost of 20,000 yen, and an 823 model was invented in 82 anniversary year, with a cost of 30,000 yen. The toppest model in the line(exclude Urushi), the Custom 845, made with parts of ebonite, was developed in 2002 and cost 50,000 yen.
This series was developed as the most effective: – minimum decorative beauty and maximum quality. At the moment, part of the model name “custom” characterizes this line in the best possible way, because this model (742) can be completed with 15 (!!!) different types of nibs from standard to special ones, including the flexible Falcon nib (FA). In this subfamily, with an identical design and a similar filling system, there are the younger Pilot Custom 74 small nib <5>, middle Pilot Custom 742 with <10> nib and higher Pilot Custom 743 with large nib <15>, but there is also the flagship from the Custom line are Pilot Custom 845 Urushi and Pilot Custom Urushi with flat tops and <15> and <30> nib size respectively.

ps: хронологія від компанії Pilot яка спростовує мої припущення стосовно нумерації:

1971. Custom K (K-500SS / K-500KS / K-1000SS)
1972. Custom (K-500RS)
1978. Custom Grandee Tomo KG-700RS (later 1000RS)
1985. Custom 67 (FK-1000R)
1992. Custom 74 (FKK-1000R / FKK-1500R later FKK-1200R(MS,C))
1993. Custom 742 (FKK-2000R) & Custom 743 (FKK-3000R)
2000. Custom 823 (FKK-3MRP)
2002. Custom 845 (FKV-5MR)
2016. Custom Urushi (FKV-88SR)

Термін Custom сама компанія товмачить як “зроблено на замовлення”, тобто постійно змінюється залежно від попиту користувачів, хоча тлумачення від японських FPNers мені подобається більше)). Дякую Allen Ng, який поділився зі мною корисною інформацією стосовно року розробки моделі, який відраховується від дати заснування компанії Pilot. Тобто 74 – це не 1974 рік, а 1918+74, що дорівнює 1992 року, та відповідно 823 – це 2000 (1918+82), як зазначено в рекламі компанії.

ps: the timeline from the Pilot company, which refutes my assumptions about the numbering:

1971. Custom K (K-500SS / K-500KS / K-1000SS)
1972. Custom (K-500RS)
1978. Custom Grandee Tomo KG-700RS (later 1000RS)
1985. Custom 67 (FK-1000R)
1992. Custom 74 (FKK-1000R / FKK-1500R later FKK-1200R(MS,C))
1993. Custom 742 (FKK-2000R) & Custom 743 (FKK-3000R)
2000. Custom 823 (FKK-3MRP)
2002. Custom 845 (FKV-5MR)
2016. Custom Urushi (FKV-88SR)

The term Custom is translated by the company itself as “made-to-order”(serve orders placed by users), that is, it constantly changes depending on user demand, although I like the interpretation from Japanese FPNers better)). Thanks to Allen Ng which shared to me useful information that the year of development of the model is calculated from the date of founded of the Pilot company. That is, 74 is not 1974, but 1918+74, which is equal to 1992, and accordingly, 823 is 2000(1918+82) as shared in the company’s advers.

Ручка потрапила до мене на налаштування, тому що робила пропуски при підписах та росчерках. Після налаштування ручка була протестована.

The pen came to me for adjustment, because it made gaps in signatures and fast strokes. After setting up, the pen was tested.

Ширина лінії прямою стороною становить 0.4 мм, із вологою подачею. Натиск дозволяє збільшити цю лінію до 0.9 мм. Зворотний бік пише тонкіше із лінією в 0.3 мм. Перо пише гладко ободвома сторонами.

The width of the line by the right side is 0.4 mm with wet line. Pressure allows to increase this line to 0.9 mm. The reverse side writes a liter with line of 0.3 mm. The nib writes smoothly by both sides.

В решті решт: ще раз переконався що цей розмір занадто великий для моєї руки і мені не комфортно користуватись ручкою на довгій дистанції. Але перо виявилось м’яким та приємним, і я би розташував його між Montblanc 149 та Pelikan M1000, ближче до останнього. Але я не раджу зловживати натиском, бо матеріал доволі м’який, приблизно як у Seilor 21K, тому може деформуватись при зайвому натиску. Ще мені не дуже сподобалась коротка посадка у секцію, ні, перо не бовтається, але, на мій погляд, щільність недостатня, тобто за для великого висування пера із ручки, хвостова частина занадто коротка. В решті це топова, розкішна та приваблива модель особливо у кольорі Vermillion.
Ще маю одне дивне спостереження, але статистика недостатня для ствердження. У старших, топових ручках, пера ідуть розмір в розмір з західним стандартом, а в молодшому та середньому сегменті до японського стандарту який на розмір менше західного. Тобто теоретично існує вже на виробництві орієнтація на різні ринки і самі японці не купують массово власні коштовні ручки))

At the end: once again I made sure that this size is too big for my hand and I am not comfortable using the pen at a long distance. But the nib is pleasant soft and I would place it between the Montblanc 149 and Pelikan M100 on softness, closer to the M1000. But I do not advise using often pressure, because the material is quite soft, maybe like as Seilor 21K gold, so it can easily deform by excessive pressure. Also I did not like the short landing in the section, no, the nib does not drop out from the section, but, in my opinion, it is not enough tight. I think, for a large extension from the section, the tail turn out is too short. Otherwise, this is a top, high-level, attractive model, especially in the Vermillion color.
I have one more strange observation, but the statistics are not enough to make a statement. In top high-range pens, the nibs have size as Western standard, but in the younger and middle segments, they have Japanese standard, which is one size smaller than Western one. That is, theoretically, there is already an orientation towards different markets in production and the Japanese users do not buy their own expensive pens in large volumes))

Update 1:

Традиційно, як що маю змогу, у першому додатку публікую як виглядає роздрібний комплект: картонна чорна коробка покладена у чорну картонну коробку та ще у білу напівм’яку коробку. Додатково сертіфікати лаку уруші та продукції компанії Pilot, та один стандартний картридж із чорнилом.

Traditionally, as I can, in the first addon I publish how is look retail set: the black cardboard box is placed in a black cardboard box and another white semi-soft cardboard. Additional certifications for urushi lacquer and Pilot products, and one standard ink cartridge.

Я розумію що коробкою не пишеш, але мені здається що для цієї цінової категорії упаковка виглядає занадто дешевою, наприклад, молодша Custom 845 має дерев’яний футляр та більш міцну красиву фактурну білу картонну коробку.

I understand that we don’t write by the box, but it seems to me that for this price category the packaging looks overcheap. For example, the younger Custom 845 has a wooden box in stronger, beautiful textured cardboard white box.

Update 2:

Традиційно фотографія пера крупно. Traditionally, the magnify photo of the nib.

Update 3:

Ось так ручка виглядає в моєї руці.

This is how this pen looks in my hand.

Update 4:

В порівнянні зі своїми конкурентами: Pelikan Souveran M1000 та Montblanc Meisterstuck 149.

Compared to its competitors: Pelikan Souveran M1000 and Montblanc Meisterstuck 149.

Update 5:

А ось порівняння із моїм Custom²:). Оригінал всього на 2.5мм довше)).

And here is a comparison to my Custom²:). The original is only 2.5 mm longer)).

Так, на фото перо Aurora виглядає маленьким, але насправді, у руках, воно комфортного розміру та, до речі, тримаєтся у секції набагато щільніше)).

Yes, on the photo, the Aurora big bib looks is smaller or thinner, but in really, in the hands, it is looks comfortable and usability, and, by the way, it holds much tighter in the section))

Update 6:

Наприкінці традиційно тестовий ескіз і сьогодні це Гнат Хоткевич – митець небаченого в українській культурі масштабу творчості: бандурист, письменник, мистецтвознавець, театральний діяч, історик, педагог, етнограф, художник… Український Леонардо да Вінчі – таким він уявляється сьогодні.

At the end, there is a traditional test sketch, and today this is – Hnat Khotkevych which was an artist of unprecedented scale in Ukrainian culture: bandurist, writer, art critic, theater actor, historian, teacher, ethnographer, artist… Ukrainian Leonardo da Vinci – that’s how he imagines himself today.

Гнат Хоткевич — український театральний і громадський діяч, інженер, винахідник, письменник, історик, перекладач, етнограф, мистецтвознавець, драматург, сценарист, композитор, музикознавець, скрипаль, піаніст, баритон, бандурист, педагог. Гнат Мартинович Хоткевич (літературний псевдонім Гнат Галайда) народився 31 грудня 1877 р. у Харкові у незаможній родині. Дитинство та юність Гната пройшли в селі Деркачі. Він ріс талановитою та здібною дитиною: рано навчився читати та мав цікавість до музики і співу. Сліпий бандурист «дядько Павло», що проживав у селі, був першим його учителем гри на бандурі та запалив любов до української пісні, яку Гнат проніс через усе життя. 1894 року з відзнакою закінчив Харківське реальне училище. 1900 року закінчив технічний факультет Харківського технологічного інституту. Г. Хоткевич п’ять років працював на Харківсько-Миколаївській залізниці. Працюючи інженером, у 1901 році, він розробив власний проєкт дизельного поїзда (на 30 років раніше від американського аналогу) та організував перший в Україні робітничий театр, видав першу книжку «Поезія у прозі». За часів царської росіїї Хоткевича переслідувала поліція як політично неблагонадійного за його погляди на українську культуру та її розповсюдження. Але і за часів радянської влади, на початку 1930х років його знову починають переслідувати: забороняють концертну діяльність, змушують піти з педагогічної посади, виключають зі Спілки письменників України, перестають видавати твори. 23 лютого 1938 році Гната Мартиновича арештували, звинувативши в участі у контрреволюційній організації та шпигунській діяльності. Через три місяці допитів, не витримавши тортур, 60-річний письменник «зізнався», що є німецьким шпигуном, а 8 жовтня 1938 року його розстріляли. Гнат Мартинович Хоткевич реабілітований посмертно 11 травня 1956 p.

Літературно-мистецтвознавча спадщина видатного українського письменника вражає кількістю ним створеного:

– у музиці – понад 400 музичних композицій різних жанрів, кілька ґрунтовних наукових праць з історії походження українських народних музичних інструментів, унікальний підручник гри на бандурі; багато втрачено;
– у літературі – понад 300 творів, принаймні 10 драматичних творів, романів, повістей, новел, есеїстки взагалі не підрахувати, і теж багато втрачено;
– у театрі – створення українського сільського театру в селі Деркачі Харківської області, Робітничого театру в Харкові, нарешті, Гуцульського театру в гірському селі Красноїллі;
– у музичній педагогіці – професійна підготовка на базі Харківського музично-драматичного інституту нового покоління бандуристів, які грали на вдосконаленому Хоткевичем інструменті і які розповсюдили мистецтво українського бандуризму у всьому світі;
– у кіно – кілька сценаріїв, знявся і стрічці «Назар Стодоля» у ролі сліпого кобзаря;
– у живопису – понад 300 живописних робіт – гуцульських краєвидів, портретів видатних діячів української культури та ілюстрацій до власних книжок» .

Hnat Hotkevich was an Ukrainian theater and public figure, engineer, inventor, writer, historian, translator, ethnographer, art critic, playwright, screenwriter, composer, musicologist, violinist, pianist, baritone, bandurist, teacher. Hnat Martynovych Hotkevich (literary pseudonym Hnat Galaida) was born on December 31, 1877 in Kharkiv in a poor family. Hnat spent his childhood and youth in the village of Derkachi. He grew up as a talented and capable child: he learned to read early and had an interest in music and singing. Blind bandura player “Uncle Pavlo”, who lived in the village, was his first bandura teacher and ignited his love for Ukrainian song, which Hnat carried throughout his life. In 1894, he graduated with honors from the Kharkiv Real School. In 1900, he graduated from the technical faculty of the Kharkiv Institute of Technology. Khotkevich worked for five years on the Kharkiv-Mykolaiv railway. While working as an engineer, in 1901, he developed his own diesel train project (30 years earlier than the American counterpart) and organized the first workers’ theater in Ukraine, published the first book “Poetry in Prose”. During the time of russia imperium, Hotkevich was persecuted by the police as a politically undesirable person for his views on Ukrainian culture and its dissemination. But even during the time of soviet republic, at the beginning of the 1930s, they began to harass him again: concert activities were banned, he was forced to resign from his teaching position, he was expelled from the Writers’ Union of Ukraine, and his works stopped being published. On February 23, 1938, Hnat was arrested, accused of participating in a counter-revolutionary organization and espionage. After three months of interrogation, unable to withstand torture, the 60-year-old writer “confessed” that he was a German spy, and on October 8, 1938, he was shot. Hnat Hotkevich was posthumously rehabilitated on May 11, 1956.

The literary and artistic heritage of the outstanding Ukrainian writer is impressive with the number of works he created:

– in music – more than 400 musical compositions of various genres, several thorough scientific works on the history of the origin of Ukrainian folk musical instruments, a unique manual for playing the bandura; much is lost;
– in literature – more than 300 works, at least 10 dramatic works, novels, short stories, short stories, essays cannot be counted at all, and a lot has also been lost;
– in the theater – the creation of the Ukrainian rural theater in the village of Derkachi, Kharkiv region, the Workers’ Theater in Kharkiv, and finally, the Hutsul Theater in the mountain village of Krasnoilly;
– in music pedagogy – professional training on the basis of the Kharkiv Music and Drama Institute of a new generation of bandurists who played on the instrument improved by Hotkevich and who spread the art of Ukrainian bandurism throughout the world;
– in the cinema – several scripts, starred in the tape “Nazar Stodolya” in the role of a blind kobzar;
– in painting – more than 300 paintings – Hutsul landscapes, portraits of outstanding figures of Ukrainian culture and illustrations for his own books.”