A strange but beautiful historical pen from a once very famous British brand with American roots!

Дивна але гарна історична ручка, колись дуже відомого британського бренду із американським корінням!

Mabie Todd & Co. Swan Leverless 4461 (England) 1949-1951

Це ручка являє собою першу модель бренду в Streamline дизайні (Торпедо). Корпус виготовлен з ебоніту чорного коліру, що не характерно для такого пізднього періоду. Система заправки: пропріетарна запатентована “безважільна“(leverless) але із використанням гумового мішка.  Ковпачок на різбленні, різблення 4х західна, закриття-відкриття за 3/4 оберта.

This pen is the first model of this brand in Streamline design (Torpedo). The body is made of black ebonite, which is not typical for such a late period. Filling system: is proprietary patented “leverless” with use a rubber sac. Cap on thread, 4x start thread, closing-opening in 3/4 turn.

Трохи відновив імпрінт на корпусі наскільки це було можливо: Swan Leverless Pen, Pat No 490585, Mabie Todd & Co. Ltd, Made In England, Trade Mark (under Swan logo).  На кліпі розтішований логотип у вигляді лебідя, в задній частині корпуса номер моделі 4461. На фідері та секції вигравійвана назва бренду SWAN.

I slightly restored the imprint on the body as much as possible: Swan Leverless Pen, Pat No 490585, Mabie Todd & Co. Ltd, Made In England, Trade Mark (under Swan logo). The clip has a Swan logo, and the back of the body has the model number 4461. The feed and section are engraved with the SWAN brand name.

Запатентована система Leverless (безважільна система, патент 1932 року): для заправки використовується поворотний ковпачок (blind cap) на торці корпусу. Поворот на півоберта змушує внутрішню металеву планку скручувати та стискати гумовий чорнильний мішок. Повернення ковпачка у вихідне положення розправляє мішок, і ручка всмоктує чорнило. Особливістю системи є те що мішок повинен повністю заповнювати внутрішній простір ручки інакше система перестає працювати. Цікаво що ця модель випускалася дуже недовго і вже у 1951 році їй на зміну прийшли модифікації з іншим притискним механізмом заправки (pressure bar filler), що зробило оригінальну Leverless 4461 бажаним екземпляром для колекціонерів вінтажних ручок.

Patented Leverless system (1932 patent): A blind cap on the end of the barrel is used for filling. Turning it half a turn causes an internal metal bar to twist and compress the rubber ink bag by screwing. Returning the cap to its original position straightens the bag and the pen sucks in the ink. A feature of this system is that the sac must completely fill the inner volume of barrel, otherwise the system stops right working. Interestingly, but this model was not produced for long time and in 1951 it was replaced by modifications with a different pressure bar filler, what makes this original Leverless 4461 a desirable specimen for collectors of vintage pens.

Перо: доволі велике золоте перо 4 розміру на яке нанесено SWAN, 4, 14 Ct, Mabie Todd & Co Ltd, Made in England. Перо напівфлексове і дуже приємне. Начебто існують рідкі варіанти цієї моделі яка комплектувалась 6 пером.

The тib: A fairly large solid gold nib, size 4, stamped as SWAN, 4, 14 Ct, Mabie Todd & Co Ltd, Made in England. The nib is semi-flexible and very pleasant. I sow in web that there are rare versions of this model that came with 6 sized nibs.

Хвилинки історії:
Mabie Todd & Co офіційно існувала з 1843 по 1957 роки. Була заснована панами mr. Todd та mr. Mabie і займалася виробництвом пеналів та боксів для олівців та ручок. У 1873 році до зазначених панів приєднався Bard Brothers, який спеціалізувався на виготовленні золотих пер до макальних ручок і компанія була перейменована у Mabie Todd and Bard. В 1878 був поданий перший патент під керівництвом William Washington Stewart і через 6 років 1884 була випущена ручка з системою нині відомою як over-under feed, коли перо знаходиться всередині фідера. У цьому року відкривається перше представництво у Лондоні (Cheapside, London). До 1905 бренд SWAN стає впізнаваним, популярним і асоціюється з дорогими ручками. У 1906 р. з назви прибирають пана Bard`а (вже не знаю що там сталося) і замінюють його на New York – бо тут розташовується основний офіс. У 1907 році на туманному альбіоні відкривають перше виробництво. У той же час зростаюча конкуренція в Америці починає згасати бізнес, тоді як в Англії навпаки, компанія набирала вагу і обороти. У результаті, в 1915 році офіс у Нью-Йорку ухвалює рішення продати всі свої акції та права британському підрозділу Mabie Todd & Company Ltd. Основний офіс розташовується на Вестон-стріт (Лондон). Навіть під час першої світової війни бізнес продовжує проквітати, фабрика зростає, крім Лондона, фабрика відкривається в Ліверпулі. ‎Наприкінці 1919 року згідно з планами розширення штаб-квартира переїжджає до нового офісу на Оксфорд-стріт( Лондон). До 1930 року було завершено повне перенесення виробництва, та компанія більше не потребувала американських постачальників забезпечуючи себе всім необхідним. Добробут компанії зростав і штаб-квартира знову переїжджає в розкішний особняк Sunderland House in Mayfair (London).

Катастрофа на початку Другої світової війни (внаслідок бомбардувань були зруйновані і штаб-квартира в Майфаєрі і основний завод у Harlesden) сильно підкосила компанія. Деяке обладнання вдалося врятувати, але реалії тих подій змусили переорієнтувати техніку, що залишилася, на виробництво боєприпасів на потреби армії. Після війни, в 1945 році компанія отримує офіс у City Park Royal і в 1946 році відновлює виробництво ручок. У 1948 році компанія відмовилася йти на поводу у громадськості і вирішила відмовитися від розбудови “кулькового бізнесу”. У 1952 році компанія, сподіваючись на відродження бізнесу, відкриває дочірнє підприємство Biro Swan, яке планувало орієнтуватися на каліграфію і відповідно виробляти для цього продукцію. Однак все згасаючий інтерес громадськості до гарного письма, насув кулькової ери, зробили свою чорну справу і в 1957 чудова книга mabie Todd SWAN була повністю закрита.

Minuts of history:
Mabie Todd & Co officially existed from 1843 to 1957. It was founded by mr. Todd and mr. Mabie and was engaged in the production of pencil cases and boxes for pencils and pens. In 1873, the aforementioned gentlemen were joined by Bard Brothers, who specialized in the manufacture of gold dip pointed nibs, and the company was renamed Mabie Todd and Bard. In 1878, the first patent was filed under the leadership of William Washington Stewart, and 6 years later, in 1884, a pen with a system now known as over-under feed, when the nib is inside the feed, was released. This year, the first representative office was opened in London (Cheapside, London). By 1905, the SWAN brand became recognizable, popular and associated with expensive luxuraly pens. In 1906, Mr. Bard was away from the name (I don’t know what happened there) and replaced with New York – because the main office is located here. In 1907, the first production facility was opened in Albion. At the same time, growing competition in America began to erode the business, while in England, on the contrary, the company was gaining weight and turnover. As a result, in 1915, the New York office decided to sell all its shares and rights to the British division of Mabie Todd & Company Ltd. The main office was located on Weston Street (London). Even during the First World War, the business continued to grown, the and in addition to London, a factory was opened in Liverpool. At the end of 1919, in accordance with expansion plans, the headquarters moved to a new office on Oxford Street (London). By 1930, the complete transfer of production was completed, and the company no longer needed American suppliers to provide itself with everything it needed. The company’s prosperity grew and the headquarters moved again to the luxurious mansion Sunderland House in Mayfair (London).

The catastrophe at the beginning of World War II (as a result of bombings, both the headquarters in Mayfair and the main factory in Harlesden were destroyed) severely crippled the company. Some equipment was saved, but the realities of those events forced the reorientation of the remaining equipment to the production of ammunition for the needs of the army. After the war, in 1945, the company received an office in City Park Royal and in 1946 resumed the production of pens. In 1948, the company refused to follow the worlds trend and decided to abandon the development of the “ballpoint business”. In 1952, the company, hoping to revive the business, opened a subsidiary, Biro Swan, which planned to focus on calligraphy and produce products for it. However, the fading public interest in beautiful writing, the advent of the ballpoint era, did their dirty work and in 1957 the wonderful book by Mabie Todd SWAN was completely closed.

Overall tool dimensions: folded length is – 135.5 mm, without cap – 120 mm. The diameter of the body is – 12.65 mm, at the grip – 10 mm. The weight of folded tool is – 15.5 g, without cap – 10 g . 

Загальні розміри інструменту: довжина складеного інструменту – 135.5 мм, зі знятим ковпачком – 120 мм. Діаметр корпусу – 12.65 мм, у місці хвату – 10 мм. Вага складеного інструменту – 15.5 г, зі знятим ковпачком – 10 г.

Товщина лінії прямою стороною становить 0,4 мм, натиск збільшує цю лінію до 1,1 мм. Зворотний бік пише також шириною 0,4 мм. Після корекції це перо пише гладко, волого та соковито обома сторонами.

Ordinary line width by right side is 0.4 mm; pressure increases this line up to 1.1 mm. The reverse side writes by also with width about 0.4 mm. After adjusting this nib writes smooth, juicy and wet by both sides.

В решті решт: механізс дійсно цікавий і трохи дивний як на мене, я не розумію як йому ідвєтся працювати, але він працює:)). Загалом перо дуже приємне із комфортним розміром ручки навіть за сучасними поглядами на розміри. Мені ця ручка дуже сподобалось, тож можу сміливо радити для пошуку та придбання, не зважаючи що ручка датована 1949-1951, за відчуттям вона нібито із 30х років, все ж таки раніше розумілись на ручках!

At the end: the mechanism is really interesting and a bit strange to me, I don’t understand how it works, but it works :)). In general, the pen is very nice with a comfortable body even by modern standards of size. I really liked this pen, so I can safely recommend it for search and purchase. Despite the fact that this pen is dated 1949-1951, it feels like it’s from the 30s, and before, the fountain pen manufactures are knew how make a perfect pens, for sure!

Update 1:

Збільшене фото пера.

Just a magnify photo of nib.

Update 2:

Як ручка виглядає у моїй руці.

How this pen looks in my hand.

Update 3:

Тестовий ескіз –  молодий Ілля Рєпін.

росія десятиліттями називала його «своїм великим художником». Але у 86 років, коли права рука вже майже не слухалася, Ілля Рєпін малював не імперські паради й не портрети можновладців. Лівою рукою, на шматку лінолеуму, він намагався завершити український «Гопак».

Test sketch – young Ilya Repin.

For decades, russia called him “its great artist.” But at 86, when his right hand was almost useless, Ilya Repin was not painting imperial parades or portraits of powerful people. With his left hand, on a piece of linoleum, he was trying to complete the Ukrainian “Hopak.”

Ілля Рєпін (5 серпня 1844 року, слобода Осинівка біля Чугуєва, Харківська губернія, російська імперія) — український художник, що писав у російській імперії. Серед найвідоміших творів: «Бурлаки на Волзі», «Хресний хід у Курській губернії», «Не чекали», «Іван Грозний і син його Іван 16 листопада 1581 року» та «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Син солдата, в юності працював іконописцем. Займався в Малювальній школі під керівництвом Крамського, продовжив навчання в Петербурзькій академії мистецтв. З 1878 року — член Товариства пересувних художніх виставок. Академік Імператорської академії мистецтв. Професор — керівник майстерні (1894—1907) та ректор (1898—1899) Академії мистецтв, викладач школи-майстерні Тенішевої; серед його учнів — Б. М. Кустодієв, І. Е. Грабар, І. С. Куликов, Ф. А. Малявін, А. П. Остроумова-Лєбєдєва, М. І. Фешин. Безпосередній наставник В. О. Сєрова.

Ilya Repin was a Ukrainian-born russian imperia painter. He became one of the most renowned artists in russian imperia in the 19th century. His major works include Barge Haulers on the Volga (1873), Religious Procession in Kursk Province (1880–1883), Ivan the Terrible and His Son Ivan (1885), and Reply of the Zaporozhian Cossacks (1880–1891). Repin is also known for the revealing portraits he made of the leading Russian literary and artistic figures of his time, including Mikhail Glinka, Modest Mussorgsky, Pavel Tretyakov, and especially Leo Tolstoy, with whom he had a long friendship.

The son of a soldier, in his youth he worked as an icon painter. He studied at the Drawing School under the guidance of Kramsky, and continued his studies at the St. Petersburg Academy of Arts. Since 1878, he has been a member of the Society of Traveling Art Exhibitions. Academician of the Imperial Academy of Arts. Professor, head of the workshop (1894–1907) and rector (1898–1899) of the Academy of Arts, teacher at the Tenisheva School-Workshop; among his students were B. M. Kustodiev, I. E. Grabar, I. S. Kulikov, F. A. Malyavin, A. P. Ostroumova-Lebedeva, M. I. Feshin. Direct mentor of V. O. Serov.

Thanks for attention!