Співають дзвони святого храму,
Велика радість: Христос Воскрес!
До свята Паски, хай світлими стануть,
Землі цвітіння і синь небес.
Нехай добро вам зігріє серце,
Любов і віра в душі живуть,
Нехай у вашому домі щастя
Назавжди ангели збережуть!

Великдень 2019 вважається другим найголовнішим церковним святом у вірян після Різдва Христового, і відзначається з особливим трепетом усім християнським світом. У це світле свято завершується Великий піст, під час якого заведено очищатись від гріхів, дотримуватись найсуворіших обмежень в їжі і вимовляти красиві привітання з Великоднем у віршах і прозі.

З суботи на неділю відбувається вечірня служба після того, як буде сходження благодатного вогню в Єрусалимі. Благодатний вогонь відправляють до Києва за допомогою авіатранспорту, а вже після — в усі єпархії Української православної церкви, щоб його змогли торкнутися всі українці.

Після настання 12 години ночі священнослужителі надягають святковий наряд і оголошують: «Христос воскрес!». Після цього починають освячувати все, що християни принесли із собою в пасхальних кошиках: паски, яйця, сир, масло і свічки. Великодній сніданок починають з освяченого яйця і шматочка паски. І лише потім ласують м’ясними та рибними стравами, вітаючи один одного зі святом Пасхи 2019.

Великдень, Воскресіння Христове (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ; стцерк.-слов. Великъ дьнь, пол. Wielkanoc), Пасха, також Паска (грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסח‎ песах — проходження повз) — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

У Католицькій церкві Великдень має найвищий статус торжества. Дата свята не є сталою і кожного конкретного року обчислюється за місячно-сонячним календарем (перехідне свято).

Старозавітна Пасха — Песах святкується на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі, перехід від рабства до свободи. Воскресіння Христове — це перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха, зла до свободи любові, добра.

Пасха 2019 считается вторым самым главным церковным праздником у верующих после Рождества Христова, и отмечается с особым трепетом всем христианским миром. В этот светлый праздник завершается Великий пост, во время которого принято очищаться от грехов, придерживаться строжайших ограничений в пище и произносить красивые поздравления с Пасхой в стихах и прозе.

С субботы на воскресенье проходит вечерняя служба после того, как произойдет схождение благодатного огня в Иерусалиме. Благодатный огонь отправляют в Киев с помощью авиатранспорта, а уже после — во все епархии Украинской православной церкви, чтобы его смогли коснуться все украинцы.
После наступления 12 часов ночи священнослужители надевают праздничный наряд и объявляют: «Христос воскрес!». После этого начинают освящать все, что христиане принесли с собой в пасхальных корзинках: куличи, яйца, сыр, масло и свечи. Пасхальный завтрак начинают с освященного яйца и кусочка паски. И лишь затем лакомятся мясными и рыбными блюдами, поздравляя друг друга с праздником Пасхи 2019.

Easter, also called Pascha (Greek, Latin) or Resurrection Sunday, is a festival and holiday commemorating the resurrection of Jesus from the dead, described in the New Testament as having occurred on the third day after his burial following his crucifixion by the Romans at Calvary c. 30 AD. It is the culmination of the Passion of Jesus, preceded by Lent (or Great Lent), a 40-day period of fasting, prayer, and penance.

Most Christians refer to the week before Easter as “Holy Week”, which contains the days of the Easter Triduum, including Maundy Thursday, commemorating the Maundy and Last Supper, as well as Good Friday, commemorating the crucifixion and death of Jesus. In Western Christianity, Eastertide, or the Easter Season, begins on Easter Sunday and lasts seven weeks, ending with the coming of the 50th day, Pentecost Sunday. In Eastern Christianity, the season of Pascha begins on Pascha and ends with the coming of the 40th day, the Feast of the Ascension.

Писанка — яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників.
Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов’язано безліч легенд, повір’їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов’язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня. Звідси і їхня назва — «великодні яйця».

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця[1]. Стародавні індо-іранські легенди теж це підтверджують. Предки слов’ян називали розписані яєчка «красними яєчками».

Давніми художниками використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори та плодів дерев, трав і квітів. Природні фарби не дуже тривкі, тому з часом вицвітають. А щоб побачити, якими були древні писанки спочатку, користуються мікроскопом: у порах шкаралупи зберігається початковий колір.

Писанка — пасхальное яйцо с нанесённым орнаментом-рисунком в традиционной культуре славянских народов. Одна из разновидностей практики крашения и декорирования, наряду с крашенками, капанками, шкрябанками. Атрибут весенне-летних земледельческих обрядов. Занимает центральное место в пасхальной обрядности.
Роспись писанки (с орнаментом ориентированным на форму яйца) — распространённый вид декоративного искусства у многих народов (не только славян).

A pysanka (Ukrainian: писанка, plural: писанки) is a Slavic egg , decorated with traditional folk designs using a wax-resist method. The word pysanka comes from the verb pysaty, “to write” or “to in scribe”, as the designs are not painted on, but written (inscribed) with beeswax.
Many other Central and Eastern European ethnic groups decorate eggs using wax resist for Easter. These include the Belarusians (пісанка, pisanka), Bulgarians (писано яйце, pisano yaytse), Carpatho-Rusyns (крашанкы, krašankŷ, or писанкы, pysankŷ), Russian (крашанки, krashanki, or писанки, pisanki), Croats (pisanica), Czechs (kraslice), Hungarians (hímestojás), Lithuanians (margutis), Poles (pisanka), Romanians (ouă vopsite, încondeiate or împistrite), Serbs (pisanica), Slovaks (kraslica), Slovenes (pirhi, pisanice, or remenke) and Sorbs (jejka pisać).

2017