The previous post was show the model Kharkov’s “Avtoruchka” AR #1900, but today I want to show the model #1700 and it is slightly different in size (smaller). Unfortunately, I could not buy an interesting lot for myself, but fortunately I saw it and saved the new information for site database (see the last update).

Попередній пост був присвячений моделі Харківська “Авторучка” АР #1900, а сьогодні я хочу показати модель #1700, яка трохи відрізняється за розмірами (в меншу сторону). На жаль, я не зміг купити цікавий лот для себе, але, на щастя, я його побачив і зберіг нову інформацію для сайту (дивись останнє оновлення).

Харьковская “Авторучка” АР #1700 1954г (Минприбор. Союзоргтехника. Сделано в СССР) 4-54

Kharkiv’s “Avtoruchka” AR #1700 1954 (Minpribor, SoyuzOrgTechnika, Made in USSR) 4-54

Форма ручки така ж сама циліндрична зі згладженими закінченнями, силует вже менше нагадує Pelikan через зменшене та укорочене верхів’я капачка. Система заправки аерометрик з піпеткою прямої дії, схованою під капачком у торцевій частині. Капачок, секція та капачок заправної системи виконані з ебоніту, а центральна частина – резервуар для чорнил з прозорого плексигласу. Капачок на різьбі, різьба 2-х заходна (цікаво, що несиметрична), закриття/відкриття за 1 оберт.

The shape of this pen is the same cylindrical with smoothed ends, the silhouette is less reminiscent of Pelikan due to the reduced and shortened cap top. The filling system is aerometric with a direct-acting pipette hidden under the blind cap at the end. The cap, section and blind cap are made of hard-rubber, and the central part(ink reservoir) is a transparent plexiglass. Cap on thread, 2-lead thread (interestingly asymmetrical), opening/closing in 1 turn.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Капачок має імпринт приналежності заводу “Авторучка” – АР і дату виробництва 4-54 – квітень 1954 року. Капачок, також, прикрашений одним позолоченим кільцем і сталевим, хромованим кліпом, на якому нанесена п’ятикутна зірка з променями.

The cap has an imprint of belonging to the Avtoruchka factory – AP and data code 4-54 – April 1954. The cap is also decorated with one gold-plated ring and a chrome-plated steel clip on which a five-pointed star with rays is applied.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Перо: типове, таке ж, як і у раніше представленій моделі, сталеве, 5.5 розміру з закінченням типу “ложечка”. На перо нанесений логотип заводу АР і розмір пера 5.5. Перо таке ж м’яке.

The nib: Typical, same as previously presented model, steel, 5.5 sizes with a spoon end. The logo of the AP factory and the size of the nib is 5.5. The nib is the same soft.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Загальні розміри: довжина у складеному вигляді – 115мм, при знятій кришці – 106мм. Діаметр корпусу – 10.7мм, а в місці хвата 8.6мм. Повна вага ручки – 10гр, а без кришки 6гр.

Overall dimensions: folded length – 115mm, without cap – 106mm. The body diameter is 10.7mm, and at the grip is 8.6mm. The total weight is 10g, and without cap is 6g.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Окрім більшої моделі та цієї, де центральна частина виконана з прозорого плексигласу, також випускалися моделі в тих же розмірах, але з центральною частиною, виготовленою з ебоніту. І незважаючи на різницю в розмірах, обидві моделі використовували однакове перо розміру 5.5 та однаковий ебонітовий фідер. Однак за всіма іншими параметрами елементи не є взаємозамінними, оскільки мають різний діаметр та різний розмір різьби. З часом виробництва, моделі ще змінювали дизайн та матеріал навершія (в більш пізніх уже почав використовуватися пластик) та змінювався дизайн кліпа (в більш пізніх кліп став повторювати кліп компанії Pelikan).

In addition to the larger model and this one, where the central part is made of transparent plexiglass, also produced this pen in other design with central part made of hard-rubber. Despite the difference in size, both models used the same 5.5 size nib and the same hard-rubber feed. However, for all other elements are not interchangeable because they have different diameters and different thread sizes. By the time? this model has a small changes in design like a top shape and material(in later ones, plastic was already used) and the design of the clip (in later, the clip was copy a Pelikan brand clip).

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Після очищення, обслуговування та збору я в цій ручці також замінив перо на гармонійно комфортне, яким виявилося вінтажне німецьке перо бренду Geha від пізньої моделі Geha Schulfuller 700/705.

After cleaning, service and assembly, I also changed the nib on harmoniously comfortable nib – vintage German nib from the Geha brand from the late Geha Schulfuller 700/705 model.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Стальне перо “ложечка” за своїми властивостями аналогічне описаному в попередньому пості.
Geha золотисте сталеве перо: ширина ординарної лінії прямою стороною становить 0.4мм, при цьому натиск дозволяє збільшити лінію до 0.8мм. Зворотна сторона дає лінію шириною 0.2мм, трохи гостру. Прямою стороною ковзання гладке, лінія насичена.

The steel nib “spoon” is similar in properties to that described in the previous post.
Geha gold-plated steel nib: the width of ordinary line by the right side is 0.4mm(KF), while the pressure allows the line to be increased to 0.8mm. The reverse side have line is 0.2mm, slightly crispy. The glide is smooth by the right side, the line is juicy.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

В решті: Також цікава модель, як і старша версія, з усіма витікаючими перевагами — прозорий резервуар, який дозволяє контролювати як колір чорнил, так і рівень, а також процес заправки. Як виявилося, у аерометрика є свої нюанси з наповненням. Проста конструкція, чудовий дизайн, ебонітовий фідер, який дозволяє встановити абсолютно будь-яке підходяще за розміром перо, від ординарно жорсткого до волого флекса “мокрої лапши”, і великий резервуар для чорнил, який можна використовувати навіть як наливайку. Єдиний, для мене, мінус, який хочу відзначити — це загальні малі розміри, для моєї руки більш комфортно. є старша модель. Що стосується пера Geha — це типове для Geha перо з пізніх версій 700/705, тобто можливості гнучкості мінімальні, вони на межі між полу-флексом і просто м’яким пером.

At the end: the same interesting model, like the higher version with all the ensuing advantages – a transparent reservoir that allows you to control both the color of the ink and the level, with control filling process, as it turned out, the aerometrics also have own nuances when fills. Simple construction, excellent design, hard-rubber feed allows you to install absolutely any suitable size pen from ordinary hard to “wet noodles” and large reservoir for ink. The only cons for me that I want to note is the overall small size, for me the higher model is more comfortable. As for the Geha nib, this is a typical Geha nib from the later 700/705 versions, i.e. flexibility is minimal, they are on the border between semi-flex and just a soft nib.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Update 1:

В якості першого доповнення хочу показати варіанти радянських пер “ложечка” розміру 5.5, що встановлюються в ці (та подібні їм) моделі. Зліва направо: 1) Харківське перо від старшої моделі АР #1900; 2) Харківське перо від цієї моделі АР #1700; 3) Харківське перо від ранньої моделі АР #1900 (прототип?); 4) Ярославське перо, що встановлюється в пізні та аналогічні моделі з “шариком” на кінці. Ще, ймовірно, після 60-х років на Харківському заводі плавно перейшли з пер формату 5.5 на формат 5.0 — такі пери типу “ложечка” часто зустрічаються на пізніх моделях.

As a first addon, I want to show the variants of Soviet size 5.5 “spoon” nibs installed in these (and similar) models. From left to right: 1) Kharkov’s nib from higher model AR #1900; 2) Kharkov’s nib from this model AR #1700; 3) Kharkov’s nib from an early model AR #1700 (prototype?); 4) Yaroslavl’s nib installed in later and similar models with a “ball” tip. Presumably after 60s, the Kharkov’s factory smoothly switched from 5.5 to 5.0 format nibs – such “spoon” type are often found on later models.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Update 2:

В якості другого доповнення додам візуальне порівняння старшої моделі АР #1900 і молодшої моделі АР #1700.

As a second addon, a visual comparison between higher AP #1900 and younger AP #1700 models.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Update 3:

Перо Geha від моделі Geha Schulfuller 700/705

The Geha nib from Geha Schulfuller 700/705 model

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Update 4:

Традиційно місце для ескізу, і сьогодні це, в пику з часом і рідкістю — ЗІЛ 118 “Юність” в форматі “швидкої допомоги”, на фоні “того самого” інституту Скліфосовського.

Traditionally, a place for a sketch, and today it is, in spite of time and rarity – ZIL 118 “Youth” in the “ambulance” format, against the backdrop Sklifosovsky Institute.

Zil 118 Junost' Ambulance & Sklifosovsky Institute. Lenskiy.org

На початку 1960-х років громадськості був представлений вельми незвичайний мікроавтобус. Хто б міг подумати, що на базі представницького ЗІЛа-111 можна побудувати такий універсальний транспортний засіб? Першопочатково і самі розробники не задумували цей автомобіль як автобус — вони лише дали собі установку створити нещо більш містке і більш доступне в порівнянні зі «сто одинадцятим», на якому їздили лише чиновники вищого рангу.
І якщо технологічна начинка нічого революційного в собі не містила, то про дизайн цього сказати ніяк не можна. ЗІЛ-118 не дарма отримав до назви приставку «Юність» — адже вона однозначно натякає кожному на новизну і футуристичність автомобіля. Це назва, до речі, придумала Тетяна Кисельова, яка відповідала за інтер’єр мікроавтобуса.
Самою чудовою і незвичайною рисою «Юності» була неймовірна легкість і світлість салону, створювана цікавою структурою остеклення. Мало того, що всі вікна зливалися практично в одне панорамне, велика частина даху теж була прозорою — із затемненого скла, а по центру цього даху ще й красувався величезний зсувний люк розміром 183 на 68 см.
Коли ЗІЛ-118 вперше побачив Микита Сергійович Хрущов, він був вражений, по достоїнству оцінивши багату функціональність авто і незвичайний рівень комфорту. Здавалося, що все вказувало на блискуче майбутнє новинки. Але для серійного виробництва вимагалося серйозне фінансування. На жаль, діючий на той момент семирічний план 1959-1965 років не міг дозволити масштабних вкладень в автомобільну галузь і будівництво нових виробничих потужностей.
В результаті праці інженерів було зібрано вручну всього 20 мікроавтобусів ЗІЛ-118. З цих двох десятків мікроавтобусів два перетворили в реанімобілі, які при своїй висоті стелі дозволяли стояти лікарям в салоні в повний зріст, а плавність ходу і спеціальний стіл зробили можливим проведення операцій навіть на ходу.

Zil 118 Junost' Ambulance & Sklifosovsky Institute. Lenskiy.org

In the early 1960s, a very unusual minibus was presented to the public. Who would have thought that such a versatile vehicle could be built on the basis of a representative ZIL-111? Initially, the developers themselves did not conceive this car as a bus – they only set themselves the installation to create something more spacious and more accessible in comparison with the 111, which can used only by top officials.
And if the technological filling did not contain anything revolutionary in itself, then this cannot be said about the design. It was not for nothing that ZIL-118 received the prefix “Youth” to its name – after all, it unambiguously hints to everyone about the news and futurism of the car. This name, by the way, was invented by Tatyana Kiseleva, who was responsible for the interior of the minibus. The most remarkable and unusual feature of “Youth” was the incredible lightness of the cabin, created by the interesting structure of the glazing. Not only did all the windows merge into almost one panoramic, most of the roof was also transparent – made of darkened glass, and in the center of this very roof there was also a huge sliding sunroof measuring 183 by 68 cm.
When Nikita Sergeevich Khrushchev first saw ZIL-118, he was amazed, appreciating the multifunctionality of the car and the extraordinary level of comfort. Everything seemed to point to a brilliant future for the novelty. But for serial production, serious funding was required. Unfortunately, the current seven-year plan of 1959-1965 could not afford large-scale investments in the automotive industry and the construction of new production facilities.
The result of the efforts of the engineers was only 20 hand-assembled minibuses ZIL-118. Of these two dozen minibuses, two were transformed into reanimobiles, which, with their ceiling height, allowed doctors to stand in the cabin at full height, and the smooth running and a special table made it possible to carry out the operation even on the go.

Zil 118 Junost' Ambulance & Sklifosovsky Institute. Lenskiy.org

 


Update 02.10.2021:

Не пощастило мені виграти цей лот на аукціоні, але я зберіг картинку на сайт для загальної інформації та відредагував пост — тепер ми точно будемо впевнені, що ця модель носила номер #1700.

I could not win this lot at the auction, but I saved the picture on the site for our total info and edited the post – now we will definitely be sure that this model have number #1700.

Kharkov's AR #1700 USSR. Lenskiy.org

Leave a Comment

Error: Please check your entries!