Hello! This is probably one of the first Chinese modern fountain pen brands that decided to enter the international market, even before the time of total cloning, but in the tradition of Panamonic, Sonyq and JWC, they added the word Paris for a better image but no reason:)). So let’s look at this miracle:

Вітаю! Це, мабуть, один із перших китайських сучасних брендів яки вирішили вийти на міжнародний ринок, ще до часів тотального клонування, але за традиціями Panamonic, Sonyq  та JWC, додали слово Paris, безпідставно, але за для кращого іміджу:)). Тож подивімось на це чудо:

SZ.LEQI 928 Paris (made in Сhina) ~2005-2010

Модель являє собою циліндричну форму с пласкими наверщями. Матеріал корпусу скоріше за все латунь покрита чорним лаком, ковпачок хромований. Мені здається проєктувальник надихався дизайном сучасних моделей Pelikan M215 та Parker Duofold. Система заправки картриджно-конвертерна стандарту international. Ковпачок на терті з кліком при закритті.

The model have cylindrical shape with flat tops. The body material is most likely brass covered by black lacquer, the cap is chrome-plated. I think the designer was inspired by the design of modern Pelikan M215 and Parker Duofold. The filling system is cartridge-converter by international standard. Cap on friction with click at the end.

Навершя ковпачка прикрашено літерою N яку дехто визначає як Наполеонівську. Зі сторони корпуса навершя має чистий сталевий медальйон. В нижній частині ковпачка на широке кільце нанесено SZ.LEQI 928 Paris, як і на тонке кільце розташоване над кліпом. На кліп нанесено логотип який я не можу точно упізнати, та він начебто схожий чи на зубну щітку, чи на голову коня з гривою.

The cap’s top is decorated by letter N, which some define as Napoleonic. On the top of body placed a clean steel medallion. In the lower part of cap, on the wide ring is marked SZ.LEQI 928 Paris, as on the thin ring above the clip. The clip has a logo that I can’t quite identify, but it looks like either toothbrush or horse’s head with mane.

На конвертер також нанесено SZ.LEQI © Paris і не аби як, а заводським методом штампування, а не гравіюванням як зараз роблять деякі компанії. Ще цікавим мені здався фідер, не типової форми, який виглядає начебто ебонітовий двоскладовий, хоча він пластиковий. Так ось чорнильний та повітряні канали дуже незвичного шляху, які періодично змінюють напрямок руху на 90 градусів. На згадку приходить лише фідер Montblanc від моделі 144, але він явно не такий.

The converter is also stamped SZ.LEQI © Paris, and this is not engrave, this embossed on the factory, and not as some modern companies do now. Another thing I found interesting was the feed, not of a typical design, which looks like an ebonite compound, although it is plastic. So, the ink and air channel have a very unusual path, which periodically change the direction on 90 degrees. Only the Montblanc feed from 144 comes to mind, but it is clearly not like that.

Перо: саме звичне, китайське перо з нержавіючої сталі, 5 розміру, жорстке та гладке. На перо, окрім візерунка, нанесено  IRIDIUM POINT PARIS. Мабуть, по аналогії з Iridium Point Germany де натякалось на якісний матеріал твердосплаву, але не виробник не став вдаватися в суть цієї назви та змінив на свою красиву)).

The nib: is ordinary Chinese stainless steel nib, 5 sizes, hard and smooth. In addition to the openwork pattern, the nib is marked with IRIDIUM POINT PARIS. Apparently, by analogy with Iridium Point Germany, where it was hinted at a high-quality tip material, but the manufacturer did not go into the essence of this name and changed it to his beautiful own)).

The overall tool dimensions: folded length – 137,85 mm, without cap – 121.7 mm, body diameter – 11 mm, at the grip – 9 mm. The full weight is 38.55 g(without cartridge/converter), and without cap – 20 g.

Загальні розміри інструменту: повна довжина у складеному стані 137,85 мм, при знятому ковпачку – 121,7 мм, діаметр корпусу – 11 мм, в районі хвату – 9 мм. Вага всього інструменту – 38.55  г(без картриджа/конвертера), а без ковпачка – 20 г.

Хвилинки історії:
Компанія заснована 5 травня 1994 року як Shenzhen Leqi Stationary & Gifts, вона ж SZ.LEQI яка одною із перших імпортує і розповсюджує різні письмові прилади, спочатку в Китаї, а потім в Європі. Починаючи з 2000 року був представлений супутній бренд SZ Leqi® Paris. У 2004 році був запущений бренд «NAKI», що перейняв деякі моделі бренду SZ Leqi® Paris. За рекламою це колекційна подарункова продукція найвищого преміум-класу. Ще, на додаток, логотипом компанії SZ.LEQI став скрипковий ключ, а логотипом NAKI стала просто музична нота. На цьому у мене все)).

Moments of history:
The company was founded on May 5, 1994 as Shenzhen Leqi Stationary & Gifts, aka SZ.LEQI, which was one of the first to import and distribute various stationery, first in China, and then in Europe. Since 2000, the brand released co-brand SZ Leqi® Paris. In 2004, the NAKI brand was launched, taking over some models of the SZ Leqi® Paris brand. According to advertising, this is a collectible gift stationery products of the highest premium class. In addition, the SZ.LEQI company logo became a treble clef, and the NAKI logo became just a musical note. That’s all I have)).

Ручка до мене пришла на переточку з метою зменшення товщини лінії на одну сходинку. Після роботи ручка була протестована.

The pen came to me for regrinding nib to reduce the line on one step. After work, the pen was tested.

Ширина лінії прямою стороною становить 0.4 мм, натиск дозволяє збільшити цю лінію до 0,6 мм. Зворотний бік пише лінією в 0.3мм. Лінія доволі волога.

 The line width by right side is 0.4 mm, and pressure allows to increase this line to 0.6mm. The reverse side is written with a line of 0.3 mm. The line is quite wet.

Наприкінці: доволі ординарна китайська ручка без жодної преміальності, із доволі нудним гладким пером та важким сталевим корпусом. Любителям гладкого письма та важких ручок з тонкими секціями може сподобатись. Єдине що можу відмітити, що зі слів власника він придбав цю ручку років 10 тому і за цей час покриття виглядає дуже якісним і неушкодженим, тобто якість непогана. На початку захоплення перовими ручками я мав декілька металевих лакованих моделей відомих китайських брендів яки втрачали свій зовнішній вигляд за 0.5-1 рік звичайного використання.

At the end: a rather ordinary Chinese pen without any premium, with a rather boring smooth nib and heavy steel body. Lovers of smooth writing with weighted bodies with thin sections may like it. The only thing I can note is that according to the owner, he bought this pen 10 years ago and during that time the coating looks very high-quality and intact, that is, the quality is not bad. At the beginning of the hobby of fountain pens, I had several metal lacquered models of famous Chinese brands that lost their appearance after 0.5-1 year of normal use.

Update 1:

У першому додатку показую як виглядало перо до та після переточування. На фото видна навіть сточена площинка від тривалого використання.

In the first addon, I show how the tip looked before and after reground. On the photo, you can even see a worn place(sweetspot) from long-term use.

Порівняльна фотографія тестових сторінок “до” та “після”.

Comparison photo of test pares “before” and “after” work.

І ось ще проміжні ітерації. And here are more intermediate iterations.

Update 2:

Збільшене фото оригінального та виправленого пера. The magnify of the original and fixed nib.

Update 3:

На завершення тестовий ескіз – бойовий медик з позивним “Дарина”, яка побувала в “найгарячіших точках”. Раніше це була Херсонщина, зараз — Бахмутський напрямок з 46-ю окремою аеромобільною бригадою ДШВ Збройних Сил України.

At the end, the test sketch is a combat medic with the call sign “Daryna”, who worked in the “hottest points”. Previously, it was the Kherson region, now it is the Bakhmut region with the 46th separate air mobile brigade of the Armed Forces of Ukraine.

В цивільному житті була комбустіологом, працювала в опіковому відділенні міста Луцьк. Після Майдану пішла в добровольчий батальйон медиком. З часом стала інструктором з тактичної медицини. Вранці 24 лютого поїхала у визначену точку, через декілька днів команда парамедиків стала частиною ЗСУ 95-ї бригади “Купола”. Так опинилися на Київському напрямку, поблизу Макарова. Через місяць з декількох батальйонів почали формувати 46-у бригаду і в липні почали працювати на Херсонщині, а на початку грудня перейшли на напрямок Бахмут — Соледар.

– Після важкого досвіду на Херсонщині я думала, що нам вже нічого не страшно. Там проти нас було багато ворожої артилерії, авіації, техніки в окопах, в степу. Мали великі втрати, мало техніки вціліло. Але коли зіткнулися з хаосом на цьому напрямку, то зрозуміла, що це набагато страшніше.

“Дарина”

Повне інтерв’ю можна почитати тут.

In civilian life, she was a combustiologist, worked in the burn department of the city of Lutsk. After the Maidan, she joined the volunteer battalion as a medic. Over time, she became an instructor in tactical medicine. On the morning of February 24, she went to the specified point, a few days later the team of paramedics became part of the Armed Forces of the 95th “Kupola” brigade. So they ended up in the Kyiv direction, near Makarov. A month later, several battalions began to form the 46th brigade and in July began working in the Kherson region, and at the beginning of December they moved to the Bakhmut-Soledar direction.

– After a difficult experience in the Kherson region, I thought that we were no longer afraid of anything. There was a lot of enemy artillery, aviation, equipment in the trenches and in the steppe against us. They suffered heavy losses, little equipment survived. But when faced with the chaos in this direction(Bakhmut-Soledar), I realized that it is much scarier.

“Daryna”

Слава Україні! Героям слава! Glory to Ukraine! Glory to heroes!