Yesterday, once again, the russians proved their destructive terrorist nature – they caused the biggest man-made disaster in Europe destroyed the Kakhovskaya HPP. It was known in advance that the explosives had been planted in the fall, but few people believed that these antihumans would dare to do so. Once again, russia has proven what its “russian peace” is worth. Now there is a video on the Internet of the explosion of the Kakhovskaya HPP, where not a single sound of a projectile can be heard, only powerful explosion.

Вчора, в черговий раз росіяни довели свою руйнівну терористичну натуру – спричинила найбільшу техногенну катастрофу в Європі підірвавши Каховську ГЕС. Про те що вибухівку заклали ще восени було відомо заздалегідь, але мало хто вірив що недолюди на це наважаться. В черговий раз росія довела чого вартий її “руський мир”. Зараз в інтернеті існує відео підриву Каховської ГЄС, де не чутно жодного звуку снаряду, лише потужний вибух.

Alexander Drueke is a 40-year-old American who was a volunteer in the Armed Forces of Ukraine. Alex Drueke went to the war in Ukraine as a volunteer because, as he says, he considered it his duty. And then he was captured by the Russians.

“I know that many people in America say that this is all propaganda, that Russia is not actually committing war crimes. And my answer to them is: come talk to me. I am living proof of the terrible things they do to people. And I can tell you what it really is”

Американець Олександр Дрюке – 40-річний американець, який пішов добровольцем у Збройни Сили України на початку вторгнення. Алекс Дрюке пішов на війну в Україну добровольцем, бо вважав це своїм обов’язком. А потім потрапив у російський полон.

«Я знаю, що в Америці багато людей кажуть, що це все пропаганда, що Росія насправді не вчиняє воєнних злочинів. І моя відповідь їм: прийдіть, поговоріть зі мною. Я – живий доказ жахливих речей, які вони роблять з людьми і я можу вам сказати, що це все по-справжньому”

“They don’t wear uniforms in Iraq, so you couldn’t tell if it was a civilian or an enemy until sometimes it was too late. And there we often observed how certain persons despised human life.
In the war in Ukraine, fortunately, the Russians wear uniforms, so it helped, it was easier
to identify the enemy. But they have a very, very violent, terrible culture. And it’s not just disrespect for human life or contempt for human life. This is open malice towards human life. And that’s why the brutality that we’ve seen the Russians do is not comparable to the bad things that the insurgents did in Iraq.”

«В Іраку не носять уніформу, тому не можна було розпізнати, чи це цивільний, чи ворог, аж поки іноді не було надто пізно. І ми там часто спостерігали, як певні особи зневажали людське життя.
На війні в Україні, на щастя, росіяни носять уніформу, тож це допомогло, було легше виявити ворога. Але в них дуже, дуже жорстока насильницька культура. І це не просто неповага до людського життя чи зневага до людського життя. Це відкрита злоба до людського життя. І тому жорстокість, яку ми бачили, яку чинили росіяни, не зрівняти з поганими речами, які робили повстанці.”

“We don’t know where exactly, but we know that we were in Russia, we crossed the border. That week there was intense interrogation and torture, things I thought only happened in the movies. They swore we were the CIA because I was a chemist in the army. They thought I was going around Ukraine teaching people how to make biological weapons, and no matter what we told them, they wanted to believe that lie so badly that they hoped to just beat it out of us.”

«Ми не знаємо, де саме, але знаємо, що ми були в Росії, ми перетнули кордон. Того тижня були сильні допити і тортури, речі, які, як я думав, трапляються лише в кіно. Вони клялися, що ми ЦРУ, бо я був хіміком в армії. Вони думали, що я ходив Україною, навчаючи людей виготовляти біологічну зброю, і незалежно від того, що ми їм казали, вони хотіли вірити в цю брехню так сильно, що сподівалися просто вибити її з нас».

“We know that we were somewhere in the DNR, because they took us through their judicial system to give us the death penalty. Even my court-appointed attorney said, “We’re going to do the death penalty, we’re going to kill you.” So we were pretty sure we were going to die…
We didn’t have access to the Red Cross, we didn’t get any information, they still tried to put us through that bogus trial.”

We know that we were somewhere in the DNR, because they took us through their judicial system to give us the death penalty. Навіть мій призначений судом адвокат сказав: «Ми збираємося вчинити смертну кару, ми плануємо вбити вас». Тож ми були майже впевнені, що помремо…
Ми не мали доступу до Червоного Хреста, ми не отримували жодної інформації, вони все ще намагалися провести нас через той фальшивий судовий процес».

“The living conditions were miserable. We had no access to clean water. And many times we did not have water for 7-8 days in a row, we had to use dirty water. Our food was mostly oatmeal with animal parts,
guts, any organ you can imagine. So it was really, really bad.
That’s why I lost so much weight, about 14 kg. There was strong unsanitary conditions.”

«Умови життя були жалюгідними. Ми не мали доступу до чистої води. І багато разів у нас не було води по 7-8 днів поспіль нам доводилося вживати брудну воду. Наша їжа була переважно вівсяною кашею з частинами тварин, нутрощами кишківника, будь-якими органами, які тільки можете собі уявити. Отже, це було дуже, дуже погано.
Ось чому я так сильно схуд, приблизно на 14 кг. Там була сильна антисанітарія».

“You know, they made me stand in one position for 18 hours overnight without water. And this, you know, is incredibly difficult for the body. And the only break we had was from those 18 hours, it was around three o’clock in the morning, a new shift came, and they just beat us with batons. But it was great because I thought, “Yeah, my back isn’t in spasms because you’re hitting me with a club.”

«Ви знаєте, вони змусили мене стояти в одному положенні 18 годин протягом ночі без води. І це, знаєте, неймовірно важко для тіла. І єдина перерва у нас була з тих 18 годин, це було близько третьої години ночі, прийшла нова зміна нас просто били кийками. Але це було чудово, тому що я подумав: «Так, моя спина не спазмована, тому що ти б’єш мене кийком».

“It was quite difficult to have nothing to interact with but my own mind. That’s why I really recommend people who might have any chance of being in this situation to have a lot of hobbies, to have a lot of interests. Read, watch a lot of movies, because you will have to repeat and process all this in your head. It’s the only way to stay healthy.”

“Було досить важко не мати з чим взаємодіяти, крім власного розуму. Тому я справді рекомендую людям, які, можливо, мають хоч якісь шанси опинитися в такій ситуації, мати багато хобі, мати багато інтересів. Читайте, дивіться багато фільмів, тому що вам доведеться все це повторювати і переробляти в голові. Це єдиний спосіб залишатися здоровим».

“They used music as a form of torture. But it actually turned out great. Andy and I were both trying to count…. While the music was playing, I could tell that most of the songs were three or
four minutes long. And if I counted the songs, I could get a rough idea of ​​how much time had passed. So for me it was a way of telling time. But when the music stopped, I couldn’t tell if it was 30 seconds or 30 minutes or three hours.”

«Вони використовували музику як форму тортур. Але насправді це вийшло чудово. Ми з Енді обоє намагалися порахувати… Поки звучала музика, я міг зрозуміти, що більшість пісень тривають три-чотири хвилини. І якщо я порахував пісні, то міг отримати приблизне уявлення про те, скільки часу минуло. Тому для мене це був спосіб визначити час. А коли музика припинялася, я не міг зрозуміти, чи минуло ЗО секунд, чи ЗО хвилин, чи три години».

“They wanted to use me to say that Ukrainians bombed residential areas in Donbas. And that, you know,
Russia did not commit all these war crimes, just an obvious lie. And I did my best not to tell. But
six or eight guys as soon as I left the room were just going to beat it out of me….
It was more important for me to preserve my honor than to spread lies about Ukraine. And I would
rather be beaten than lie.”

«Вони хотіли використати мене, щоб я сказав, що українці бомбили житлові квартали на Донбасі. І що, знаєте, Росія не вчиняла всіх цих воєнних злочинів, просто очевидну брехню. І я зробив усе можливе, щоб не сказати. Але шість чи вісім хлопців, як тільки я виходив із кімнати, просто збиралися вибити це з мене…
Для мене важливіше було зберегти честь, а не поширювати брехню про Україну. І я радше хотів бути побитим, ніж брехати».

You can read the interview with Alex Drueke and his friend Andy Tai Huynh (solders brother) to the Washington Post at the link.

⚡️ На світанку 6 червня російські окупаційні війська підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. ГЕС відновленню не підлягає. Триває евакуація людей із затоплених сіл. Рівень води місцями піднявся майже на 5 метрів.

⚡️ At dawn on June 6, the russian occupying forces blew up the dam of the Kakhovka hydroelectric power station. HPP cannot be restored. Evacuation of people from flooded villages continues. The water level rose almost 5 meters in some places.

⚡️ У травні 2023 року над Києвом сили ППО знищили 7 «Кинжалів», 13 «Іскандерів», 65 крилатих ракет та 169 БПЛА. Ніколи за історію нашої планети жодне місто, жодної країни не зазнавало таких потужних повітряних атак.

⚡️ In May 2023, air defense forces destroyed 7 “Kinjal (Daggers)”, 13 “Iskanders”, 65 cruise missiles and 169 UAVs over Kyiv. Never in the history of our planet, no city, no country has experienced such powerful air attacks.