As continuation of my previous model, I decided to improve the design for those who need to see the color of filled ink in the pen and its volume. In the rest, it is the same medium-sized ebonite pen like Andrew Lensky “Tribute”, but addition also adapted to the Schmidt K5 converter.
Як продовження моєї попередньої моделі вирішив удосконалити дизайн для тих кому потрібно бачити колір чорнил у ручці та їх кількість. В решті це та ж сама ебонітова ручка середніх розмірів як і Andrew Lensky “Tribute” тільки ще і адаптована під конвертер Schmidt K5.
Andrew Lensky “Tribute Visio” – ebonite medium sized fountain pen w|JoWo #6 nib unit (handmade in Ukraine)
Формою ручка являє собою циліндр із закругленими кінцями та виконана повністю з ебоніту темно-темно-коричневого кольору на шану ручкам початку минулого сторіччя як данина поваги золотій епосі перового письма. Система заправки – картриджно-конвертерна формату Інтернешнл (international) та має окремий ковпачок для ручки поршня. Також на відміну від сучасних картриджно-конвертерних ручок такого типу має оглядове віконце яке дозволяє бачити колір чорнил та кількість у картриджу або конвертеру. Ковпачок на різьблені, різблення двониткове, відкриття/закриття за 2.5 оберти.
The shape of this pen is a cylinder with rounded tops and is made entirely from ebonite by dark dark brown color in honor of the pens of the beginning of the last century as a tribute to the golden era of fountain pen writing. The filling system is a cartridge-converter of the international format and has a blind cap for piston knob. Also, unlike modern cartridge-converter pens of this type, this pen has a clear viewing ink window that allows you to see the color of the ink and volume in the cartridge or converter. Cap on thread, two-step thread, open/close in 2.5 turns.
Всі поєднуючи різблення створені шляхом експериментів та мають крок 0.75 мм, окрім різблення між корпусом та ковпачком, яке має різблення 2х0.8 мм. Можна було б зробити більш коротке різблення для більш швидкого закривання ковпачка, але я вирішив на користь міцності. До речі, ковпачок має окремий простір для пера який затискався секцією, сподіваюсь це додатково захищатиме перо від висихання.
All connecting threads are created through experiments and have a pitch of 0.75 mm, except for the thread between the body and the cap, which has a thread of 2×0.8 mm. A shorter thread could be made to close the cap more quickly, but I decided for strength. By the way, the cap has a personal volume for the nib which was closed by section, I hope this will additionally protect the nib from drying.
Для кращого зчеплення, але і за ради дизайну, бо мені він дуже подобається, зробив додаткові насічки на кришці ручки поршня та наверші ковпачка. Додатково зазначу що саме цей шмат ебоніту мав цікавий візерунок який нагадує волокна дерева. З’ясувалось що цей візерунок дуже важко сфотографувати, але він добре помітний очима.
For better grip and also for the better design, because I really like it, I made additional notches on the piston blind cap and caps top. Additionally, I would like to note that this piece of ebonite had an interesting pattern that resembles woodgrain textures. It turned out that this pattern is very difficult to photography, but it is clearly visible by the eyes.
Overall tool dimensions: folded length is – 140 mm, without cap – 130 mm, posted – 174 mm. The diameter of the body is – 13.5 mm, at the grip – 11.5 mm. The weight of folded tool is – 21.2 g (include Schmidt K5 converter), without cap – 12.2 g .
Загальні розміри інструменту: довжина складеного інструменту – 140 мм, зі знятим ковпачком – 130 мм, надягнутим на торець – 174 мм. Діаметр корпусу – 13.5 мм, у місці хвату – 11.5 мм. Вага складеного інструменту – 21.2 г(включно з конвертером Schmidt K5), зі знятим ковпачком – 13.3 г.
Особистої історії ні я, ні ручка ще не маємо. Єдине що можу сказати що захопився я перовими ручками у 2016 році, та майже одразу (після пів року досліджень та лагодження інших вінтажних ручок) я замріяв створити власну ручку. Час йшов, досвід з лагодження ручок зростав, а нагоди створення не формувалось. Але після російського вторгнення в Україну 2022 року, я вирішив що не варто більше відкладати мрію, бо в будь-який час може так статись що мрія стане недосяжною. Тож з літа 2023 року я почав докладати зусиль у цьому напрямку та набувати досвіду. Спочатку я зробив все необхідне до частини корпусу Dekta який у мене залишився, потім я створив власний корпус до секції Pilot Falcon ураховуючи недоліки фабричного виконання, і ось нарешті придбавши перови вузли JoWo прийшла черга створити свою власну ручку “Tribute”)).
Neither I nor this pen have an own history yet. The only thing I can say is that I became interested in fountain pens in 2016, and almost immediately (after half a year of repairing and fixing other vintage pens) I dreamed of creating a pen by my own hands. Time passed, the experience in repairing pens grew, but the opportunity for creation did not arise. But after the russian invasion to Ukraine in 2022, I decided that I should not postpone my dream any longer, because at any time it can happen that the dream becomes unattainable. So, from the summer of 2023, I started to make efforts in this direction and gain experience. First, I made everything necessary to the Delta part body that I had left over from some pen, then I created my own body with cap to Pilot Falcon section, taking into account the shortcomings of the factory design, and finally, after purchasing JoWo nib units, it was time to create my own pen “Tribute”)).
На даний час я не акцентую увагу на пері та на його тестуванні(на відміну від моїх звичайних оглядів) бо це стандартне перо JoWo 6 розміру, але деякі приклади можна побачити у огляді ручки “Tribute”. Зараз акцентую увагу лише на дизайні.
I’m not focusing on the nib and testing it at this moment (unlike my usual reviews) because it’s a standard JoWo #6 nib unit but some of samples and testing you can see in the previous review of “Tribute”. Now I’m just focusing on the fountain pen design.
Звісно маю ще декілька ідей вдосконалення дизайну, а також інші думки на інші моделі тож підписуйтесь та слідкуйте за новинами. До речі всіх запрошую висловлювати свою думку.
Of course I have a few more ideas for improving the design, as well as other thoughts on more models, so subscribe and keep in touch. By the way, I invite everyone to express your opinion.
Update 11.04.2024:
Один із моїх підписників надіслав мені власного пера Goulet Flex, щоб я його встановив та, за потреби, налаштував у власній ручці.
One of my followers sent me his own Goulet Flex nib to install and adjust as needed in my Tribute pen.
Goulet #6 Steel Flex Nib – Silver (made by JoWo) GP-26227
Перо: сталеве, з нержавіючої сталі, середнього 6 розміру, таке саме як звичайне перо JoWo тільки на поверхню шляхом лазерного гравіювання додано логотип Goulet Pen. На правому боці є маркування розміру кінчика – EF. Зазначено що це гнучке перо (Flex), хоча я не відніс його навіть до м’яких пер, тобто це перо трохи м’якіше за звичайне перо JoWo, але жорсткіше за SF від того ж Pilot.
The тib: stainless steel, medium 6 sizes, same as regular JoWo Soft nib only with added laser engraving Goulet Pen logo on surface. On the right side have mark of tip size – EF. On offsite it’s marked as Flex nib, although I did not classify it as soft nib, that is, this nib is a little softer than regular JoWo steel nib by #6 size, and it is probably harder than, let’s say, SF nib from Pilot.
Я не знаю що в цьому пері від Goulet, тому що його я отримав не із магазина, але мені довелось витратити значно більше зусиль на його встановлення ніж я планував. По-перше, кінчик мав ефект метелика: наприкінці кінчик розходився, але щільно змикався у місті припайки до сталевих вус; по-друге: зворотна сторона вагомо підцарапувала. в одному із напрямків.
I don’t know what is it in this nib from Goulet because I didn’t get this nib from store, but I had to spend a lot more effort when installing it than I planned. Firstly, the tip had butterfly effect: when at the end, the tip diverged, when it was tightly pinched in place of solder to steel tines; secondly: the reverse side is scratchy in one of the directions.
Ширина ординарної лінії прямою стороною становить – 0.4 мм(я не перевіряв яка лінія була спочатку). Додавання помірного тиску дозволяє збільшити лінію до 0.7 мм. Зворотний бік має лінію – 0.3 мм. Подача волога прямою стороною та суха зворотним боком.
The width of ordinary line by the right side is – 0.4 mm I didn’t check how line is wide was before). Adding pressure allows to increase the line up to 0.9 mm. The reverse side is written by – 0.3 mm. Flow is wet by right sides, and dry by reverse side.
Що в підсумках: мені не сподобалось це перо. Можна придбати так само чисте перо від JoWo або Bock, нанести лазерним гравером своє ім’я, але воно не стане власним пером, це все одно буде перо JoWo або Bock. Гнучкості у пера дуже мало і на цей момент моїм фаворитом серед сучасних сталевих дешевих пер залишається Noodlers Flex після модифікації та переточування на UEF.
At the end: I didn’t like this nib. If buy any clean JoWo or Bock nib, add on cover own logo by laser, it won’t become own production nib, it will still be a JoWo or Bock nib. The flexibility is very little, and at this moment from modern fp cheapest nib my favorite is Noodlers Flex with additional customization and reground to UEF size.
Update 2:
Традиційне фото пера крупно.
Another traditional magnify photo of a nib.
Update 3:
Наприкінці, шана нашому загиблому воїну та захиснику, хоча, на жаль, я не знаю його імені.
At the end, tribute to our fallen warrior and defender, though unfortunately I don’t know his name.
Слава Україні! Героям слава!
Glory to Ukraine! Glory to heroes!
Update 28.05.2024:
Вирішив що у мене зараз ще є час на то щоб зробити корисні подарунки моїм синам на всяк випадок. На щастя я ще встиг поспівпрацювати з SEM Finest Ebonite та замовити трошки цікавого ебоніту якого я бажав. Тож, кому цікаво дивимось:
I decided that now I still have time to make useful gifts for my sons, just in case. Fortunately, I had time to talk with SEM Finest Ebonite before and ordered a little the interesting textured ebonite which I wanted. So, who is interested, let’s go to view:
Andrew Lensky “Tribute Visio Cumberland” – ebonite medium sized fountain pen w|JoWo #6 nib unit (handmade in Ukraine)
На відміну від моделі що описана вище, я ще встиг придбати кілька конвертерів Schmidt K6 з різбленням, тож секцію зробив відповідно з різьбленням також. Все інше залишилось таким самим. Матеріал: Ebonite no. 01/8 Cumberland mottled 20%
Unlike the model described above, I still had time to purchase a few Schmidt K6 converters with thread, so I made the section accordingly with the thread also. Everything else remained the same. Material: Ebonite no. 01/8 Cumberland mottled 20%
Overall tool dimensions: folded length is – 138 mm, without cap – 123 mm, posted – 168 mm. The diameter of the body is – 13.5 mm, at the grip – 11.5 mm. The weight of folded tool is – 21.5 g (include Schmidt K6 converter), without cap – 13.15 g .
Загальні розміри інструменту: довжина складеного інструменту – 138 мм, зі знятим ковпачком – 123 мм, надягнутим на торець – 168 мм. Діаметр корпусу – 13.5 мм, у місці хвату – 11.5 мм. Вага складеного інструменту – 21.5 г(включно з конвертером Schmidt K6), зі знятим ковпачком – 13.15 г.
Доступ до ручки поршня конвертера може здійснюватись як при повному знятті корпуса, так і при знятті ковпачка ручки поршня.
Access to the converter piston knob can be doing both when the barrel is removed and when the blind cap of the piston knob is removed.
Через бліки дуже важко сфотографувати справжню текстуру матеріалу. В ідеалі я би бажав бачити Woodgrain текстуру, але колір цієї має червоний відтінок; також на торцях та на вгнутій секції видно що це не деревина)).
Due to light glare, it is very difficult to photos this material texture. Ideally, I would liked to see a Woodgrain texture more brownly, but the color of this one has a red tint; and also on the tops and on the concave section we can see that it is not wood anyway)).
Update 5:
На додаток, зробив пару фотографій на темному фоні для кращого сприйняття кольору та текстури матеріалу.
In addon, I make a couple of photos on dark background for a better perception of the color and texture of this material.
Update 29.05.2024:
Разом із замовленням ебоніту, на ласку виробника мені відправили набір із семплами ебоніту який можна замовити. Не хочу робити окремого поста про ебоніт, бо поки нема чого сказати багато, але для поповнення зашальної бази знань залишу інформацію тут.
Together with the ebonite orders from SEM, as a gift from manufacturer, I received samples set with ebonite color types that can be ordered. I do not want to make a separate post about ebonite, because I not much to say yet, but for update general knowlege base I will leave the information here.
Повнорозмірний файл для огляду текстури та розпізнання назв можна скачати за посиланням. Але основна думка стосовно цього файлу полягала в візуальному порівнянні різних кольорів ебоніту. Звісно що на сайті виробника все це є, але там кожен колір лежить в окремій темі тому важко порівняти ]х між собою, а в моєму випадку вони всі на одному кадрі з однаковим балансом.
The full-size file for viewing and compare texture with name recognition can be downloaded by the link. But the main point of this file was to visually compare different colors of ebonite. Of course, all this info is available on official SEM site, but there each color is in a separate theme, so it is difficult to compare them, but on my photo they are all on the same shot with the same white balance(on gray card).
Але навіть як що ви обрали якийсь колір майте на увазі що то що ви отримаєте в замовлені може трохи відрізнятись, бо процес створення це не клонування. Я теж хотів отримати Cumberlend як на фото з коричневим відтінком, а отримав з червоним тоном. Я не кажу що той що я отримав поганий, просто кажу що він відрізняється.
But even if you have chosen a certain color, keep in mind that what you will receive in the order may be slightly different, because the creation process is not cloning. I also wanted to get the Cumberlend as in the photo is more brownish shade, but I got it with a red tone. I’m not saying that my is bad, I’m just saying it’s different.
Трохи згодом додам ще сюди інформацію стосовно ебоніту, бо є що написати про 1920 Black та Classic Black.
A little later I will also add information about ebonite here, because have something to write about 1920 Black and Classic Black.
Update 28.05.2024:
Сьогодні дійшла черга до другого, молодшого сина)), тож йому вирішив зробити більш веселий варіант.
Next pen to my second, younger son, but I decided to make a more fun color design for him.
Andrew Lensky “Tribute Visio Coral” – ebonite medium sized fountain pen w|JoWo #6 nib unit (handmade in Ukraine)
Ця модель також має конвертер Schmidt K6 з різбленням, який вкручуєтся у секцію. Матеріал: Ebonite no. U01 Cumberland amd 1920 Black
This model also have Schmidt K6 converters with thread, which screws in the section. Material: Ebonite no. U01 Cumberland and 1920 Black
Overall tool dimensions: folded length is – 138 mm, without cap – 123 mm, posted – 168 mm. The diameter of the body is – 13.5 mm, at the grip – 11.5 mm. The weight of folded tool is – 23 g (include Schmidt K6 converter), without cap – 13.7 g . It turns out that the coral with black material is a little heavier than only Cumberland.
Загальні розміри інструменту: довжина складеного інструменту – 138 мм, зі знятим ковпачком – 123 мм, надягнутим на торець – 168 мм. Діаметр корпусу – 13.5 мм, у місці хвату – 11.5 мм. Вага складеного інструменту – 23 г(включно з конвертером Schmidt K6), зі знятим ковпачком – 13.7 г. Виходить що кораловий та чорний матеріал трохи важчий ніж Cumberland.
Update 8:
На додаток, знову трохи рекламних фото на темному фоні для кращого сприйняття кольору матеріалу.
In addon, again some adver photos on dark background for a better understanding of the material color.
Update 9:
Дві ручки разом «віч-на-віч». Вам який більше варіант подобаєтся? ))
Two pens together like “face to face”. Which version do you like more? ))
Update 10:
Та як і обіцяв раніше трохи вражень про ебоніт SEM 1920 Black та SEM Black Classic.
And as I promised earlier, some impressions about ebonite SEM 1920 Black and SEM Black Classic.
Дивно але різницю в кольорі матеріалу можна побачити хіба що при точінні: стружка із 1920 Black(ліворуч) виглядає як попіл, а стружка із Black Classic(праворуч) має традиційно коричневий відтінок сірки та каучуку. Але після полірування різниця на готовому виробі не помітня, принаймні я різниці не бачу. Спеціально для порівняння зробив 2 однакові секції з різних матеріалів. Але за властивостями матеріалу, за моїм відчуттям, Black Classic відчуваєтся більш твердим та щільним що краще впливає на полірування та глянсовість, а 1920 Black трохи більш пластичний та м’якіший що верогідно краще буде впливати на механічну стійкість при падіннях.
Surprisingly, but the difference in the material color can only be seen when turning: shavings from 1920 Black (at the left) look like dark ash, while shavings from Black Classic (at the right) have the traditional brown shade of sulfur and natural rubber. But after polishing, the difference in the finished product is not noticeable, at least I can’t see a difference. Especially for comparison, I made 2 identical sections from different materials. But according to the properties of the material, according to my feeling, Black Classic ebonite feels more hard and dense, which has a better effect on polishing for shinning, and 1920 Black ebonite is a little more plastic and softer, which will probably have a better on mechanical solidbuild in case of falls.
Ось збільшена фотографія секцій.
Here is an enlarged photo of the sections.
Update 11:
На останок кілька фотографій робочого процессу)).
At the end, some photos of the work process)).
На цьому все, бажаю всім гарного настрою! Сподіваюсь що допис був корисним.
That’s all, I wish everyone a good mood! I hope the post was useful.
Update 03.06.2024:
Оскільки мій старший син пише лише надтонким пером я переточив стандартне перо EF в UEF. Після цього, звісно, протестував в роботі.
Because my older son writes only by ultra fine nib, I reground a standard EF JoWo nib to UEF. After that, of course, I tested it in work.
Ширина ординарної лінії прямою стороною становить – 0.2 мм(я не перевіряв яка лінія була спочатку). Додавання помірного тиску дозволяє збільшити лінію до 0.5 мм. Зворотний бік має лінію – 0.4 мм. Подача насичена прямою стороною та помірна зворотним боком.
The width of ordinary line by the right side is – 0.2 mm I didn’t check how line is wide was before). Adding pressure allows to increase the line up to 0.5 mm. The reverse side is written by – 0.4 mm. Flow is juicy by right sides, and normal by reverse side.
Що в решті: Загалом не прийнято себе хвалити, але, як на мій погляд, вийшла дуже гарна ручка з усіх боків: у гарному дизайні з класним тонким пером яке дозволяє виділяти чи підкреслювати зворотним боком. При малюванні я зворотним боком не користувався оскільки звичайна сторона приємно тонка та соковита.
At the end: In general, it is not customary to praise yourself, but in my opinion it turned out to be a very good pen from all sides: with attractive design and cool ultra-thin nib that also allows highlighting or emphasize by reverse side. When drawing, I did not use the reverse side, because normal side is nice thin and juicy.
Update 13:
Не став робити традиційне фото переточки пера та фінального результату кінчика крупно, але зробив фото результату крупніше, але зробив фото результату крупніше.
I didn’t take a traditional progress job and close-up photo of the nibs final tip, because this is not my first grounded nib, but took a larger photo of the result.
Update 14:
Фото як ручка виглядає в моїй руці.
And how looks pen in my hand.
Update 15:
22 травня 2024 року виповнилось 145 років з дня народження Симона Васильовича Петлюри – державного і політичного діяча, публіциста, організатора українських збройних сил, головного Отамана військ Української Народної Республіки під час Української революції 1917–1921 рр.
May 22, 2024 marked the 145th anniversary of the birth of Simon Petlyura, a statesman and politician, publicist, organizer of the Ukrainian armed forces, General Chief (Otaman) of staff of the Ukrainian People’s Republic during the Ukrainian Revolution of 1917–1921.
Симон Петлюра — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917). Політв’язень при владі Павла Скоропадського (27 липня — 12 листопада 1918). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918). 2-й Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920).
Був нащадком давнього козацького роду. Організатор українських збройних сил. Дядько по матері патріарха Мстислава (Скрипника). Визнаний борцем за незалежність України у ХХ сторіччі.
Термін петлюрівці похідний від його прізвища та використовувся в радянській та російській пропаганді характеризуючи членів армії Української Народної Республіки. Симон Петлюра є одним із борців за незалежність України.
«Что было в моей личности, в моей деятельности отрицательное, то надо так и осветить, не замазывать, а на свет извлечь. Когда Вы найдете что-то в моей деятельности, что доброго слова стоит, то и здесь будьте верным правде, своей собственной совести. Не преувеличивайте, но и не преуменьшайте. Оставайтесь верным истине, как Вы ее понимаете. Хочу здесь только одно сказать. Для меня начался уже суд истории. Я его не боюсь, потому что имею надежду, что меня и мою деятельность потом лучше и вернее поймут, чем современники».
Simon Petlyura is a Ukrainian statesman, military and political figure, publicist, literary and theater critic. Member of the General Secretariat of the Ukrainian Central Rada in the position of General Secretary for Military Affairs (June 28 – December 31, 1917). Political prisoner under the rule of Pavel Skoropadskyi (July 27 – November 12, 1918). Commander-in-chief of the troops of the Ukrainian People’s Republic (UNR) (since November 1918). 2nd Chairman of the Directorate of the Ukrainian National People’s Republic (May 9, 1919 – November 10, 1920).
He was a descendant of an ancient Cossack family. Organizer of the Ukrainian Armed Forces. Maternal uncle of Patriarch Mstislav (Skrypnyk). Recognized as a fighter for Ukraine’s independence in the 20th century.
The term Petlyurites is derived from his surname and was used in Soviet and Russian propaganda to describe members of the army of the Ukrainian People’s Republic. Simon Petliura is one of the famous fighters for the independence of Ukraine.
“What was negative in my personality, in my activity, it is necessary to says it, not to hide it, but to clearly says. But when you find something in my activity that is worth a good word, then here too, be completely says to the truth. Do not exaggerate, but do not underestimate either. Stay true to the truth as you understand it. I want to say only one thing here. The judgment of history has already begun for me. I am not afraid of the future, because I have hope that posterity will understand me and my activities better and more accurately than my contemporaries.”
Дякую! Слава Україні! Героям слава! Thank you! Glory to Ukraine! Glory to heroes!
Update 05.06.2024:
Другу ручку теж протестував. З пером майже нічого не робив, але трохи подполірував прямий та зворотний бік щоб прибрати гостроту.
I also tested and second pen. I did almost nothing with the nib, but little polished both sides to remove the edge crispy.
Ширина ординарної лінії прямою стороною становить – 0.3 мм(я не перевіряв яка лінія була спочатку). Додавання помірного тиску дозволяє збільшити лінію до 0.5 мм. Зворотний бік має таку саму лінію як і пряма, тільки трохи прозорішу – 0.3 мм. Подача трохи насичена прямою стороною та помірна зворотним боком.
The width of ordinary line by the right side is – 0.3 mm I didn’t check how line is wide was before). Adding pressure allows to increase the line up to 0.5 mm. The reverse side is written like the right side, but a little transparence – 0.3 mm. Flow is little juicy by right sides, and normal by reverse side.
В підсумку: Очикувано стандартна, звичайна лінія EF з нормальною подачею без жодних сбрпризів.
At the end: Expected standard normal EF line with normal ink flow without any surprises and problem.
Update 17:
Так виглядає моніторинг чорнил скрізь віконце.
This is how looks the ink monitoring through ink window.
Update 18:
Сьогодні в якості тестового ескізу (молодий) Павло Тичина – український поет-новатор, який збагатив лексику, ритміку, музично-зображальні можливості української поезії, створив власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм».
Today, as a test sketch, (young) Pavlo Tychyna is a Ukrainian poet-innovator who enriched the vocabulary, rhythm, musical and visual possibilities of Ukrainian poetry, created his own poetic style, which received its own name – “clarinetism”.
Павло Тичина – український поет, перекладач, публіцист, політик, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР. Він був людиною універсального таланту — гарно малював, грав на багатьох інструментах, був чудовим диригентом, записувачем народних пісень, писав музику, мав гарний голос і співав. Та найбільшої слави зажив як поет. Його поезія вражає майстерністю художнього слова, мелодикою, неймовірна лірика напрочуд ніжна, трепетна, зворушлива. Найвідоміші збірки: «Сонячні кларнети», «Плуг», «О панно Інно…», «Арфами, арфами», «Не дивися так привітно», «Пам’яті тридцяти». У спадщині поета, окрім великої кількості поетичних збірок — близько п’ятнадцяти великих поем («Шевченко і Чернишевський», «Сковорода», «Похорон друга» та ін.). Він автор наукових праць з літературознавства, мовознавства, теорії музики. Також залишив велику спадщину як перекладач, бо знав близько 15 мов.
Народився Павло Тичина 27 (за іншими свідченнями — 23) січня 1891р. в с. Пісках, Чернігівської області, в сім’ї сільського дяка (він же — вчитель у «школі грамоти»). Вчився спочатку в земській школі, потім у чернігівській бурсі (фактичною платою за це навчання були співи малого Павла в монастирському хорі, — у хлопця виявились чудові голос і слух), згодом — у місцевій духовній семінарії. Пізніше він знайомиться з славним земляком-чернігівцем — М М Коцюбинським, відвідує літературні «суботи» в його домі, читає там свої, схвально зустрінуті, вірші, підтримує сердечні стосунки з старшим письменником аж до його смерті.
Друкуватися Тичина почав у 1912р., перша збірка віршів — «Сонячні кларнети» — датована 1918р. (фактично вийшла весною 1919р).
Pavlo Tychyna was a Ukrainian poet, translator, publicist, politician, public and statesman of the era of the Ukrainian People’s Republic and Ukrainian SSR. He was a man of universal talent – beautifully drew, played on many instruments, was an excellent conductor, recorded folk songs, wrote music, had a beautiful voice and sang. But he gained the greatest fame as a poet. His poetry impresses with the mastery of the artistic word, melody, incredible lyrics that are surprisingly gentle, awe-inspiring, touching. The most famous collections: “Solar clarinets”, “Plough”, “Oh lady Inno…”, “Harps, harps”, “Don’t look so friendly”, “Remembering thirty”. In the poet’s legacy, in addition to a large number of poetry collections, there are about fifteen large poems (“Shevchenko and Chernyshevskyi”, “Skovoroda”, “Funeral of a Friend”, etc.). He is the author of scientific works on literature, linguistics, and music theory. He also left a great legacy as a translator, because he knew about 15 languages.
Pavlo Tychyna was born on January 27 (according to other reports, on January 23), 1891. in the village Piskah, Chernihiv region, in the family of a village deacon (he was also a teacher at the “literacy school”). He studied first at the Zemstvo school, then at the Chernihiv bursa (the actual payment for this education was the singing of little Pavel in the monastery choir, the boy had a wonderful voice and hearing), later at the local theological seminary. Later, he gets to know the famous Chernihiv compatriot M. M. Kotsyubinsky, attends literary “Saturdays” in his house, reads his poems there, which are well received, and maintains cordial relations with the older writer until his death.
Tychyna began publishing in 1912, the first collection of poems – “Solar Clarinets” – dated 1918. (actually published in the spring of 1919).
Як би я міг
Ну, як би я міг без твоєї усмішки?
Не міг би я бачить ні трав колихання,
ні погляду гір, ні тремтіння берези,
ні в озері тім ряботіння, одсоння…
Ми в лісі живем. Мов на дні океану.
Уранці проснешся – ой, високо ж небо!
Ген високо в небі жене вітер хмари!
А сонце між листом, а іволги щебет,
А шум літака, що враз тишу проріже!
Коли ти працюєш, я бачу, як вся ти
зростаєшся з ділом, у ритм увіходиш.
Тоді до роботи мене іще більше
щось тягне велике, як сонце блискуче,
як погляд здивований квітки…Павло Тичина, 1965
How Could I Live…
Well, how could I live if I lacked your sweet smile?
I never would see swaying ferns or the grasses,
nor vista of mountains, nor shiver of birch-tree,
nor ripple on lake, nor sun-dapple that passes.
We live deep in the woods. As in deeps of the ocean.
We wake in the morning. How high is the sky!
Up high in the sky the wind drives the cloud-castles,
sunlight sifts through the leaves, gold orioles cry,
and zoom of a plane breaks at times all the silence!
And when you are working, I see you are lost entirely
in creation, and fuse with its rhythm.
And then to my work I am drawn even more,
by something much stronger than the gleam of sunshine
or the surprised glancing of a flower…Pavlo Tychyna, 1965
Translated by Hélène Turkewicz-Sanko
Ви знаєте, як липа шелестить …
Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі?
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить …
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Ви знаєте, як сплять старі гаї? –
Вони все бачать крізь тумани.
Он місяць, зорі, солов’ ї …
«Я твій» – десь чують дідугани.
А солов’ ї! …
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!Павло Тичина
You Know How the Linden Tree Whispers …
You know how the linden tree whispers
In the springtime, at night, by the light of the moon?
My love sleeps, my love sleeps,
Let’s go and wake her up, kiss her eyes.
My love sleeps …
You heard because of the way the linden tree whispers.
Do you know how the old grove sleeps?
It sees everything, even through the fog.
Here is the moon, here are the stars, the nightingales…
“I am yours,” overheard the old grove.
And those nightingales …
Well] You already know, how the old grove sleeps!Pavlo Tychyna
Translated by Hélène Turkewicz-Sanko
Світає…
Світає…
Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
Мов свічі погаслі в клубках фіміаму,
В туман загорнувшись, далекі тополі
В душі вигравають мінорную гаму.
Вже дніє поволі…
Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
Світає…
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво,
Та пень обгорілий, мов піп на могилі,
“Безсмертний, помилуй!” — кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі…
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Світає…
Проміннями схід ранить ніч, мов мечами.
Хмарки золоті поспішають на битву
Безмовні тумани тремтять над полями,
І з ними стаю я на ранню молитву:
О зглянься над нами!
За що нас Ти раниш у серце мечами?
Update 08.06.2024:
Ще один Cumberland, але вже з пером M.
Another Cumberland, but now with M nib.
Ширина ординарної лінії прямою стороною становить – 0.5 мм(я не перевіряв яка лінія була спочатку). Додавання помірного тиску дозволяє збільшити лінію до 0.8 мм. Зворотний бік має лінію – 0.3 мм. Подача насичена прямою стороною та помірна зворотним боком. Чорнило Diamine Red Dragon.
The width of ordinary line by the right side is – 0.5 mm I didn’t check how line is wide was before). Adding pressure allows to increase the line up to 0.8 mm. The reverse side is written by – 0.3 mm. Flow is juicy by right sides, and normal by reverse side. Ink: Diamine Red Dragon.
Update 20:
Так виглядає моніторинг чорнил скрізь віконце.
This is how looks the ink monitoring through ink window.
Update 21:
29 травня 2024р, під час ротації на Харківському напрямку загинула 25-річна журналістка та парамедикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри» Ірина Цибух.
On May 29, 2024, Iryna Tsybukh, a 25-year-old journalist and paramedic of the “Hospitaliers” volunteer battalion, died during a rotation in the Kharkiv direction.
1 червня Ірині мало б виповнитися 26 років.
Ірина Цибух народилася у Львові. Вона навчалася на факультеті журналістики Національного університету «Львівська політехніка». Після закінчення навчання переїхала до столиці, де вступила до магістратури Київської школи економіки.
У цивільному житті Ірина працювала менеджеркою на «Суспільному», реалізовувала освітні проєкти на Донеччині й Луганщині. З 2015 року їздила на фронт як військова парамедикиня.
25 лютого 2022 року Ірина повернулася на Київщину та долучилася до добровольчого батальйону «Госпітальєри», який займається медичною евакуацією військових у гарячих точках на лінії фронту.
У 2023 році Ірина Цибух стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок», та отримала від президента України Володимира Зеленського орден «За заслуги».
On June 1, Irina should have turned 26 years old.
Iryna Tsybukh was born in Lviv. She studied at the Faculty of Journalism of the Lviv Polytechnic National University. After graduation, she moved to the Kyiv, where she enrolled in a master’s program at the Kyiv School of Economics.
In civilian life, Iryna worked as a manager at “Suspilne TV”, implemented educational projects in Donetsk region and Luhansk region. Since 2015, she went to the front as a military paramedic.
On February 25, 2022, Iryna returned to Kyiv region and joined the volunteer battalion “Hospitaliers”, which is engaged in the medical evacuation of soldiers in hot spots on the front line.
In 2023, Iryna Tsybukh became a laureate of the “UP 100. Power of Women” award and received the Order of Merit from the President of Ukraine, Volodymyr Zelenskyi.
Дякую за увагу! Слава Україні! Героям слава!
Thanks for attention! Glory to Ukraine! Glory to heroes!
Update 10.06.2024:
“Tribute Visio” з чорного ебоніту SEM 1920 з пером UEF. Як я зазначив вище попри те що стружка більш темна у 1920 в порівнянні із Classic Black, сам матеріал більш чутливий та тендітний при обробці і більш м’який, що робить його більш складним для постобробці та фінішного полірування. Полірована поверхня за кольором чорного між 1920 та Classic не відрізняється, пізніше спробую зробити порівняльне фото.
“Tribute Visio” from SEM 1920 Black ebonite with ground to UEF nib. As I mentioned above, even though the chips are darker in 1920 compared to Classic Black, the material itself is more sensitive and fragile to turning processed and softer, making it more difficult to post-process and finish polishing. The polished surface is no different in the color of black between the 1920 and the Classic, I’ll try to take a comparison photo later.
Ширина ординарної лінії прямою стороною становить – 0.2 мм. Додавання помірного тиску дозволяє збільшити лінію до 0.5 мм. Зворотний бік має лінію – 0.4 мм. Чорнило Pelikan Edelstein Olivine.
The width of ordinary line by the right side is – 0.2 mm. Adding pressure allows to increase the line up to 0.5 mm. The reverse side is written by – 0.4 mm. Ink: Pelikan Edelstein Olivine.
Update 23:
На війні, поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області, 15 грудня 2023, отримавши поранення, несумісне з життям, внаслідок обстрілу противника загинув старший стрілець-оператор гірсько-штурмового відділення, солдат Анатолій Аркатов з Бучача.
During the war, on December 15, 2023, near the village of Spirne, Bakhmut district, Donetsk region, a senior gunner-operator of the mountain assault unit, soldier Anatoliy Arkatov from Buchach, died after receiving a non-life-threatening wound as a result of enemy fire.
Вічна пам’ять героям! Eternal memory to the heroes!
Update 24:
Кілька ручок разом. Some pens together.
Update 12.06.2024:
Inscription and new logo on caps top for “Tribute Visio”.
Update 27.06.2024:
Візуальне порівняння фінішного кольору ебоніту SEM 1920 Black та SEM Classic Black згідно з описом вище у пості.
Visual comparison of finish color SEM 1920 Black and SEM Classic Black ebonite according to describtion above in the post.
Зверху SEM 1920 Black (Tribute Visio) та SEM Classic Black (Tribute) знизу. Я трохи підняв яркість картинки що різниця в кольорах була більш очевидною.
SEM 1920 Black (Tribute Visio) above and SEM Classic Black (Tribute) below. I slightly increased the brightness of the picture so that the difference in colors was more obvious.
Update 09.08.2024:
Ready for shipping.
Leave a Comment