Hello everybody! I already had a review of one of Porsche Design studio product as P3105 model, but today I propose to look at perhaps the most famous model of this studio, TecFlex.

Вітаю усіх! У мене вже був огляд на представника студії Porsche Design P3105, але сьогодні пропоную подивитись на, мабуть, найвідомішу модель цієї студії TecFlex.

Porsche Design TecFlex P3110 Stainless Steel produced by Faber-Castell (made in Germany) PD988915

Форма ручки має форму сигари, та виконана із латуні покритою, начебто, паладієм. Центральна частина корпуса виконана із проволоки з нержавіючої сталі за технологією. плетіння, начебто яке використовується у двигунах однойменних спорткарів. Система заправки – картриджно-конвертерна стандарту інтернешнл(international). Ковпачок на різьблені, різблення коротке та швидке з трьома нитками, закриття\відкриття за 2/3 оберта.

The shape of this model has the cigar-shape form, and made of brass and palladium-plated, as brand rumor inform. The central part of the body is made of stainless steel wire according to the technology weaving, as used in the engines of brands sports cars. The filling system is cartridge-converter of the international standard. Cap on thread, thread is short and fast with three-start thread, close/open in 2/3 of turn.

Металеві частини зроблені сатинованими та виглядають привабливо для ока, як зазначає компанія покриття зносостійке і майже вічне. Ковпачок прикрашено кліпом обтекаючої форми та написом PORSCHE DESIGN Germany.

The metal parts are satinized and look attractive to the eye, as the company notes, the coating is wear-resistant and almost eternal. The cap is decorated by streamline shaped clip and  PORSCHE DESIGN Germany inscription.

Барель має номер 610 нанесений фарбою, який схований під секцією у зібраному стані. На тильній частині маються 3 сферичних виступа (вушка) яки не мають жодної функціональності.

The barrel has the number 610 applied by paint, which is hidden under the section when body assembled. Also have 3 spherical protrusions (ears) on the tail of body, which do not have any functionality.

Перо: золоте, 18 каратне, жорстке майже як цвях, покрито родієм, 6 розміру. Перо має незвичайну форму без дихаючого отвору із широкими плечіма, більш того, всі надписи на пері повернуті не до власника, як це зазвичай, а для спостерігача який знаходиться навпроти власника, що натякає на що ручка більше розроблена як аксесуар повинний створювати враження на оточуючих. На перо нанесено лого: P` та проба пера із розміром 750 F 18ct. Комплектний фідер за формую дуже нагадує фідер JoWo.

The nib: 18k solid gold, hard as nails, rhodium plated by #6 size. The pen has an unusual shape with big shoulders without breathing hole, moreover, all the inscriptions on cover are turned not to the owner, as is usual, but to the observer who is opposite the owner, which hints that the pen is more designed as an accessory that should create an impression on others. The nib is marked with the logo: P` and sample of gold with nib size 750 F 18ct. The complete feed is very similar in shape to the JoWo feed.

Загальні розміри інструменту: повна довжина – 147,3 мм, зі знятим ковпачком – 133,7 мм. Діаметр корпусу – 13.5 мм, у місці хвату – 9,3 мм. Вага – 50.50 г (зі штатним конвертером Faber-Castell), а зі знятим ковпачком – 35 г.

Overall dimensions of the tool: full length – 147,3 mm, without cap – 133.7 mm. Body diameter – 13.5 mm, at the grip – 9.3 mm. Full weight is 50.50 g (with Faber-Castell converter), and without cap – 35 g . 

Хвилинки історії:
“Porsche Design” – це бренд який належить дизайн-студії F A Porsche, яка відповідно є членом сім’ї Porsche. Студія  була заснована професором Фердинандом Александром Порше в 1972 році, як і слід було очікувати для розробки суто дизайну, та розробила дизайн найвідомішої моделі 911, і є припущення що також шрифту, який використовується в логотипі Porche та рекламі. Зараз студія здійснює послуги розробки промислового дизайну будь-яким замовникам у різних сферах промисловості від будинків та літаків до дверних ручок та ламп.  

Ручки розроблені під брендом Porsche Design в різні часи вироблялись компаніями Pelikan та Faber-Castell. Десь зустрічав інформацію що спочатку ручки виробляв Faber-Castell, а наприкінці 2011 року Пелікан перейняв ліцензію на виробництво, але не можу цього підтвердити чи спростувати. Здається зустрічаються ручки Porsche Design вироблені Faber-Castel і більш пізнього періоду. Саме ця модель вироблялась обидвома брендами і зустрічається в обох версіях.

Модель Porsche Design TecFlex P3110 виготовляється у чотирьох дизайнах: steel, steel&gold, black та steel&black. Версії steel&gold та steel&black створені на базі перемежування плетіння проволоки сталевого та кольорових ниток. Всі ручки можуть комплектуватись перами лише трьох розмірів: F, M та B. Найранішу дату релізу яку я знайшов – серпень 2003 року на amazon.com .

Moments of history:
“Porsche Design” is a brand owned by the F A Porsche design studio, which is accordingly a member of the Porsche family. The studio was founded by Professor Ferdinand Alexander Porsche in 1972, as one would expect for purely design development, and designed the most famous own car model, the 911, and it is speculated that also the typeface used in the Porsche logo. The studio currently provides industrial design services to any customer in a variety of industries, from buildings and aircraft to door handles and lamps.

Pens developed under the Porsche Design brand were at different times produced by Pelikan and Faber-Castell manufactures. Somewhere I came across information that initially Faber-Castell produced pens, and at the end of 2011 Pelikan took over the production license, but I cannot confirm or deny this. I saw Porsche Design pens produced by Faber-Castel and from a later period. This P3110 model was produced by both brands and can be purchased in both versions.

The Porsche Design TecFlex P3110 model is produced in four designs: steel, steel&gold, black and steel&black. The steel&gold and steel&black versions are different from the basis of alternating weaving of stainless steel wire and gold or black wire groups. All pens can be complete with nibs only by F, M and B sizes. The earliest release date which I found in inet was August 2003 on amazon.com.

Ручка до мене потрапила після падіння на налаштування. Власник виправив перо самотужки, до речі доволі непогано, але не ідеально із за чого перо було перетиснуте та мало розбіжність кінчиків. Після налаштування, ручка була протестована моїм традиційним шляхом.

This pen came to me for adjusting after falling. The owner fixed the nib by his hand, by the way, not bad, but not perfect, as a result of which the tines were pinched and unaligned. After tuning and adjusting, the pen was tested in my traditional way.

Ширина лінії прямою стороною становить 0.4 мм, із вологою подачею. Натиск дозволяє збільшити цю лінію до 0.6 мм. Зворотний бік пише тонкіше із лінією в 0.3 мм. Перо пише гладко ободвома сторонами.

The width of the line by the right side is 0.4 mm with wet line. Pressure allows to increase this line to 0.6 mm. The reverse side writes a liter with line of 0.3 mm. The nib writes smoothly by both sides.

В решті: що я можу сказати? – ручка мені не сподобалась і це вже друга Porsche Design яка мені не зайшла. Я розумію що “чесати язиком” набагато легше ніж створити чи розробити щось власне, але тем не менше маю таке враження. По-перше, мені не сподобалось не щільне розташування пера із фідером у секції, воно, звісно, не випадає, але його легко посунути рукою будь-яким необачним рухом. По-друге, мені не подобається сама форма пера яка, на мій погляд, виглядає незграбною, я б бажав бачити більш елегантну форму. По-третє, секція у місті хвату для мене занадто тонка і склизька не зважаючи на сатинування.  Четверте, я вважав що вушка на при кінці розроблені для утримання ковпачка надягненого на торець і що у ковпачку є відповідне проточування (канавка), а виявилось що це бутафорія. П’яте, мабуть, не головне, мені не подобаюся важкі ручки і не подобаються холодні сталеві корпуси, але я відніс це на останнє місце, тому що є прихильники і важких, і металевих корпусів. Хотів би уточнити що не маю упереджене ставлення до бренду, мені навіть подобається дизайн більшості моделів Porsche, а саме 365, 911, GT та багато інших, мені подобається розроблений в Німеччині сталь дизайну Bauhaus, я поважаю традиційну німецьку якість та відношення до роботи, і мені подобається багато німецьких ручок різних брендів. Ще, до речі, із за своєї надмірної жорсткості та гладкості перо пише доволі нудно як письменник. Але, чесно кажучи, плетіння на корпусі виглядає дуже шикарно, можливо навіть привабливіше за плетіння на Айвенго у Caran d’Ache.

At the end: what can I say? – sorry, but I didn’t like this pen and this is the second Porsche Design that I didn’t like. I understand that criticize is much easier than creating or developing something of own, but I still have this impression. Firstly, I did not like the non-tight arrangement of the nib with feed in collar, it does not fall out, of course, but it is easy to move it by hand with any careless movement. Secondly, I do not like the shape of the nib itself, which, in my opinion, looks clumsy, I would like to see a more elegant shape. Thirdly, the grip place on section is too thin and slippery for me, despite the satin(brushed) finish. Fourth, I thought that the lugs at the end were designed to hold the cap when is posted and when the cap must have a corresponding groove, but it turned out to be a dummy. The fifth is probably not the most important, I don’t like heavy pen and I don’t like cold steel bodies, but I put it last because there are FPners who liked both heavy and metal bodies. But I would like to clarify that I am not biased towards the brand, I even like the design of most Porsche car models, namely the 365, 911, GT and many others, I like the German design style as Bauhaus, I respect the traditional German quality and attitude to work, and I like many different brands of German pens. Also, by the way, due to nib hardness and smoothness, this pen writes boringly for me as writer. But to be honest, the weaving on the body looks outstanding, maybe even more attractive than the Ivanhoe weaving by Caran d’Ache.

Update 1:

Традиційно фотографія пера крупно. Traditionally, the magnify photo of the nib.

Update 2:

Місто поєднання з ковпачком та плетіння на корпусі. 

Connection place to cap and weaving on the body.

Update 3:

Ось так ручка виглядає в моєї руці.

This is how this pen looks in my hand. 

Update 4:

Так виглядає роздрібно-торговий комплект(фото з інтернету). Я не знаю чим відрізняється модель P3100 від моделі P3110, адже на зовнішній вигляд це однакова модель, хоча може так відрізняється хто виробляв ручку: Pelikan чи Faber-Castel (але це лише припущення)?

This is how look retail set (photo from the Internet). I don’t know how P3100 differs from P3110, but it looks like the same model, although it may be different who made the pen, Pelikan or Faber-Castell (but that’s just a guess). 

Update 5:

Як виглядають інші дизайни імпринтів якими комплектувались ці ручки.

What looks other imprint designs which complected these pens.

Update 6:

В порівнянні із відомими ручками схожого розміру: Pelikan Souveran M800 та Montblanc Meisterstuck 146.

Compared to well-known pens of a similar size: Pelikan Souveran M800 and Montblanc Meisterstuck 146.

Update 7:

Наприкінці традиційно тестовий ескіз і сьогодні це Іван Піддубний — всесвітньовідомий, легендарний, український легкоатлет-борець. Шестиразовий чемпіон світу з вільної боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк).

At the end, there is a traditional test sketch, and today this is – Ivan Piddubny is a world-famous, legendary, Ukrainian athlete-wrestler. Six-time world champion in wrestling (Paris, Milan, Frankfurt, New York).

Іван Піддубний народився 8 жовтня (26 вересня) 1871 року в родині спадкового козака Максима Піддубного на Полтавщині в селі Красенівці поблизу Золотоноші (сучасна Черкаська область). Прапрадід Івана Піддубного в 1708 році під Полтавою, спільно з козаками Іркліївського куреня лицарства Низового, під проводом Кошового отамана Костя Гордієнка та разом з козацьким військом гетьмана Івана Мазепи, воював проти Московії за суверенну Україну. Чи не єдиним багатством, яке дісталось у спадок Іванові, було богатирське здоров’я і прищеплені з дитинства чесноти — працелюбство, любов до рідного краю і висока моральність.

Але помер Іван Піддубний від голоду в місті Єйськ на Кубані 8 серпня 1949-го року. Після смерті тодішняя радянська влада прирекла його ім’я на забуття. Пам’ятник поставили тільки в 1950-х роках за клопотанням США.
Піддубний був багаторазовим чемпіоном світу по боротьбі. Виступав в Парижі, Мілані, Франкфурті, Нью-Йорку. Дебютом спортсмена став виступ в Новоросійському цирку. В 1898-му році Іван за декілька секунд вклав на лопатки відомого тоді гіганта – шведського борця Андерсона. Публіка вирішила, що той піддався, але українець запропонував матч-реванш. Швед сказав, що погодиться, тільки якщо Піддубний програє. Іван прийняв пропозицію, але все одно поклав шведа на лопатки. Публіка була в захваті.
Згодом Іван переїжджає в Київ. Виступає силачем в цирку братів Никитіних. Антропометрична комісія встановила його дані: зріст – 184 см, вага – 118 кг, біцепс – 44 см. За період 1905-1909-х років українець переміг трьох чемпіонів світу, декількох чемпіонів Європи і більшість чемпіонів окремих країн. Йому пропонували прийняти громадянство США, але він відмовився, і тоді йому повідомили, що не виплатять всі зароблені гроші.

“Хочете їх конфіскувати – будь ласка. Плював я на ваші долари. Україна мені значно дорожче”, – відповів спортсмен.

Борця поважали у всьому світі, крім його власної країни. В 1930-х роках в державі ввели паспорти, де прізвище Івана записали як “Поддубный”, а національність – русский. Тоді він власноруч викреслив це і написав – “Піддубний, українець”.
Звичайно, таке не могло бути непоміченим агентурою НКВД. Піддубного заарештували та катували електрошоком. Вимагали видати всі іноземні рахунки.
Після завершення спортивної кар’єри в 1941-му році жив в Єйську на березі Азовського моря. Місто окупували нацисти, однак Іван відмовився їхати в Німеччину для тренування молоді.
З приходом Червоної Армії його намагалися заарештувати за співпрацю з німцями, однак відпустили. Не вистачало доказів.
Решту життя борець знаходився в страшенних злиднях і помер, трохи не доживши до 78-річчя. В його кімнаті знайшли незакінченого листа, що було адресоване тодішньому заступнику голови Ради Міністрів СРСР Климу Ворошилову:

“Климент Єфремович, мені майже 78 років. Згадайте мої заслуги перед країною. Ви самі називали мене національним героєм, а тепер забули. Прошу одного: закріпите мене в їдальню військової частини, щоб я хоч іноді їв гаряче”.

З Москви прийшов наказ “поховати з почестями”. В останню путь чемпіона проводжали тисячі людей, при цьому допомагали йому вижити одиниці. Івана поховали за огорожею кладовища як самогубця і на пам’ятнику написали “Русский богатырь”. За декілька років пам’ять про нього майже знищили, незабаром на пам’ятнику вичеканили “Xoxoл-петлюровец”.
На честь 145-річчя з дня народження легендарного силача Івана Піддубного відбулися змагання з армреслінгу, греко-римської боротьби та гирьового спорту. На Всеукраїнське свято в селі Красенівка Чорнобаївского району Черкаської області 20 серпня приїхало близько 2 тисяч осіб.
Іван Піддубний все життя розмовляв тільки українською і ніколи не дозволяв називати себе руським.

Ivan Piddubny was born on October 8 (September 26), 1871 in the family of hereditary Cossack Maksym Piddubny in the Poltava region in the village of Krasenivtsi near Zolotonosha (modern Cherkasy region). The great-great-grandfather of Ivan Piddubny fought against Muscovy for sovereign Ukraine in 1708 near Poltava, together with the Cossacks of the Irkliiv Kuren of the Knighthood of Nizovoy, under the leadership of Kosh chieftain Kostya Hordienko and together with the Cossack army of Hetman Ivan Mazepa. The only wealth that Ivan inherited was heroic health and virtues instilled in him from childhood – hard work, love for his native land and high morality.

But Ivan Piddubny died of hunger in the city of Yeisk in the Kuban on August 8, 1949. After his death, the then Soviet authorities condemned his name to oblivion. The monument was erected only in the 1950s at the request of the USA government.
Piddubny was a multiple world champion in wrestling. Performed in Paris, Milan, Frankfurt, New York. The athlete’s debut was a performance in the Novorossiysk Circus. In 1898, in a few seconds, Ivan put on the shoulders of the then famous giant – the Swedish wrestler Anderson. The audience decided that it was not true, but the Ukrainian offered a rematch. The Swede said he would agree only if Poddubny lost. Ivan accepted the offer, but still put the Swede on his back. The audience was delighted.
Later, Ivan moved to Kyiv. Performs as a strongman in the circus of the Nikitin brothers. The anthropometric commission established his data: height – 184 cm, weight – 118 kg, biceps – 44 cm. During the period of 1905-1909, the Ukrainian won three world champions, several European champions and most champions of individual countries. He was offered US citizenship, but he refused, and then he was informs that he would not be paid all the money he earned.

“If you want to confiscate them, please. I spat on your dollars. Ukraine is much more important to me,” the athlete replied.

The wrestler was respected all over the world, except for his own country. In the 1930s, the state introduced passports where Ivan’s last name was recorded as “Poddubny” and his nationality was russian. Then he crossed it out with his own hand and wrote – “Piddubny, Ukrainian”.
Of course, this could not have gone unnoticed by the NKVD agents. Piddubny was arrested and tortured with electric shocks. They demanded to know all foreign bank accounts.
After finishing his sports career in 1941, he lived in Yeysk on the shores of the Sea of ​​Azov. The city was occupied by the Nazis, but Ivan refused to go to Germany to train the youth.
With the arrival of the Red Army, they tried to arrest him for collaborating with the Germans, but he was released. There was not enough evidence.
For the rest of his life, the fighter was in dire poverty and died a little before his 78th birthday. An unfinished letter was found in his room, which was addressed to the then Deputy Chairman of the Council of Ministers of the USSR Klim Voroshilov:

“Kliment Efremovich, I am almost 78 years old. Remember my services to the country. You yourself called me as national hero, but now you have forgotten. I ask one thing: connect me to the canteen of the military unit so that I can eat hot food at least sometimes.”

When Piddubny is dead, an order “to bury with honors” came from Moscow. Thousands of people escorted the champion on his last journey, while only a few helped him to survive when he was alive. Ivan was buried behind the fence of the cemetery as a suicide and “russian
wrestler” was written on the monument. In a few years, the memory of him was almost destroyed, soon “Hokhol-Petlyurovets” was painted on the monument.
In honor of the 145th anniversary of the birth of the legendary strongman Ivan Piddubny, competitions in arm wrestling, Greco-Roman wrestling and kettlebell sports were held. About 2,000 athlete came to the All-Ukrainian holiday in the village of Krasenivka, Chornobayiv district, Cherkasy region, on August 20.
Ivan Piddubny spoke only Ukrainian all his life and never allowed himself to be called russian.

Дякую за перегляд та коментарі! Слава Україні!

Thanks for watching and comments! Glory to Ukraine!