UNICEF: Almost 2,000 children died or were injured during the full-scale war in Ukraine.

ЮНІСЕФ: за час повномасштабної війни в Україні майже 2 000 дітей загинули або були поранені.

Our day’s childhood in Ukraine  (graphics)

Щонайменше 1 993 дитини в Україні були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії. В середньому це дві дитини щодня, повідомляє 13 травня дитячий фонд Організації об’єднаних націй із захисту прав та інтересів дітей ЮНІСЕФ.
У фонді зауважили, що це цифри, які змогла перевірити ООН, але справжня кількість, ймовірно, набагато вища.

«Окрім вбивств дітей та фізичної шкоди, спричиненої нападами, багато дітей по всій Україні зазнали втрат і насильства, які завдали шкоди їхньому психічному здоров’ю та благополуччю. Половина підлітків повідомляють про проблеми зі сном, а кожен п’ятий має нав’язливі думки та спогади», – зазначили в організації.

За даними ЮНІСЕФ, майже половина дітей, які навчаються в школах України, пропускають очне навчання, а майже мільйон дітей по всій країні взагалі не мають доступу до очного навчання через небезпеку.

At least 1,993 children in Ukraine have been killed or injured since the full-scale russian invasion. On average, this is two children every day, reported May 13, the children’s fund of the United Nations Organization for the Protection of the Rights and Interests of Children, UNICEF.
The fund noted that these are figures the UN was able to verify, but the true number is likely much higher.

“In addition to the killing of children and the physical harm caused by the attacks, many children across Ukraine have experienced loss and violence that has harmed their mental health and well-being. Half of teenagers report sleep problems, and one in five has intrusive thoughts and memories,” the organization said.

According to UNICEF, almost half of the children who study in schools in Ukraine miss face-to-face education, and almost a million children throughout the country do not have access to face-to-face education at all due to danger.

Our day's childhood in Ukraine. №stoprussiawar Lenskiy.org

На 1 червня 2024 року, через російську агресію в Україні загинули 550 дітей, та понад 1364 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
За даними Офісу генпрокурора, найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій — 532, Харківській — 378, Херсонській — 152, Дніпропетровській — 139, Київській — 130, Запорізькій — 108, Миколаївській — 105.
На 25 травня 2024 року 2021 дитина вважається зниклою внаслідок війни Росії проти України”

As of June 1, 2024, 550 children died in Ukraine due to russian aggression, and more than 1,364 were injured of various degrees of severity.
According to the Office of the Prosecutor General, children were most affected in the following regions: Donetsk — 532, Kharkiv — 378, Kherson — 152, Dnipropetrovsk — 139, Kyiv — 130, Zaporizhia — 108, Mykolaiv — 105.
As of May 25, 2024, 2021, the child is considered missing as a result of russia’s war against Ukraine.”

Our day's childhood in Ukraine. №stoprussiawar Lenskiy.org

Зі “щоденників воєнного часу” Астрід Ліндґрен, 1939-1940

Жити більше не хочеться! Росіяни сьогодні бомбардували Гельсінкі та інші міста Фінляндії. Одночасно вони вторглися на Карельський перешийок, проте отримали там гідну відсіч…. Багато евакуйованих із Гельсінкі повернулися назад… Росіяни хочуть битися, навіть попри те, що вся світова спільнота проти них.

Росіяни дуже кепсько споряджені і сильно потерпають у завірюху. Вони зазнають великих втрат особового складу, а весь світ у захваті від фінського захисту. Проте цивільне населення на півночі втікає за шведський кордон: їм справді важко. Але тут, у Швеції, усі радо готові допомагати Фінляндії.

Фінляндія звернулася до Ліги націй, але Молотов відмовляється брати участь у будь-яких конференціях. «Росія не перебуває в стані війни з Фінляндією, — стверджує цей малюк, — вона лише продовжує звільняти фінський народ, що чинить опір і вперто не бажає звільнятися».

Зараз у місті вимкнули електроенергію, і це у тисячу разів страшніше за минулий раз, бо ніхто не думав, що вимкнуть так надовго.

Досі нікому не відомо, на яких умовах Росія готова підписати мирну угоду, але Фінляндія перебуває в ситуації, коли їй доведеться погодитися на неприйнятні умови. Насправді всі умови «неприйнятні», інакше навіщо б Росія захоплювала клаптик фінської землі?

Західні держави взагалі не хочуть миру між Росією і Фінляндією. Вони вважають, що краще вже Росія буде при ділі, тоді вона не зможе допомагати Німеччині.

Люди на вулиці виглядають як зазвичай. Ми вже починаємо звикати.

Сьогодні о 12-й Стуре отримав рекомендованого листа, в якому його викликали до військкомату, і чверть по 3-й він вирушив автобусом до Спонґи.

У цьогорічній весні є щось дивне, неможливо їй не радіти, але водночас нестерпно думати, що люди гинуть у той час, як світить сонце і проростають квіти.

Нині знову ворушилися росіяни. Останніми днями з різних приводів вони окупували Литву, Латвію і Естонію. І ослабла Німеччина для нас тут, на півночі, означає лише одне – за нас візьметься Росія. І тому думаю, що радше все життя казатиму «ХГ», ніж терпітиму тут росіян. Важко уявити собі щось жахливіше. Я зустріла фінку Ельзу Юлландер, яка розповідає страхітливі речі про Фінську війну і про ставлення росіян до полонених. Її рідний брат нещодавно повернувся з ув‘язнення і розповідав, що його били так, що кров текла з вух, носа і рота…

Однак правдою є те, що росіяни викрали десятьох маленьких фінських Лотт (дівчатка віком 8-12 років) у Петсамо. Відтоді про їхню долю нічого не відомо.

Минулої весни я казала, що в разі, якщо восени війна ще триватиме, це вже буде неможливо витримати. Але бачите — таки можливо!

Дивно, як легко можна до всього звикнути! Днями я думала, чи настане колись такий день, коли знак «Укриття» у мирному вестибюлі здаватиметься чимось незначним? Тепер цілком зрозуміло, що так і має бути: приміщення, призначене для укриття одних людей, потрібні тоді, коли інші люди вирішують скидати бомби на їхні голови. Залишається лише сподіватися, що колись почуєш від своїх онуків: «Укриття — а що це таке?»

 

From the “Wartime diaries” of Astrid Lindgren, 1939-1940

I don’t want to live anymore! The russians bombed Helsinki and other Finnish cities today. At the same time, they invaded the Karelian Isthmus, but received a decent repulse there… Many of the evacuees from Helsinki have returned… The russians want to fight, even though the entire world community is against them.

The russians are very badly equipped and suffer a lot in a blizzard. They suffer heavy losses in personnel, and the whole world is in awe of the Finnish defense. However, the civilian population in the north is fleeing across the Swedish border: it is really difficult for them. But here in Sweden, everyone is happy to help Finland.

Finland appealed to the League of Nations, but molotov refused to participate in any conferences. “russia is not at war with Finland,” this kid claims, “it just continues to liberate the Finnish people, who are resisting and stubbornly unwilling to liberate themselves.”

Now the electricity has been turned off in the city, and it is a thousand times scarier than the last time, because no one thought that it would be turned off for so long.

No one yet knows on what terms russia is ready to sign a peace agreement, but Finland is in a situation where it will have to agree to unacceptable terms. In fact, all conditions are “unacceptable”, otherwise why would russia seize a piece of Finnish land?

Western countries do not want peace between russia and Finland at all. They believe that it would be better for russia to be some work, then it will not be able to help Germany.

People on the street look like normal. We are already getting used to it.

Today at 12 o’clock Stura received a registered letter in which he was summoned to the Military Commissariat, and at a quarter to three he left by bus for Sponga.

There is something strange about this spring, it is impossible not to be happy for it, but at the same time it is unbearable to think that people are dying while the sun is shining and flowers are sprouting.

Now the russians have moved again. In recent days, for various reasons, they occupied Lithuania, Latvia and Estonia. And a weakened Germany means only one thing for us here in the north – russia will take over for us. And that’s why I think that I would rather say “HG” all my life than tolerate russians here. It is hard to imagine something more terrible. I met a Finnish woman Elsa Jullander, who tells terrifying things about the Finnish war and the attitude of the russians towards prisoners. Her own brother recently returned from prison and said that he was beaten so that blood flowed from his ears, nose and mouth…

However, the truth is that the russians kidnapped ten little Finnish Lotts (girls aged 8-12) from Petsamo. Since then, nothing is known about their fate.

Last spring, I said that if the war continues in the fall, it will be impossible to endure. But you see, it is possible!

It’s amazing how easily you can get used to everything! I was wondering the other day, will there ever be a day when the “Shelter” sign in the peaceful lobby will seem insignificant? Now it is quite clear that this is how it should be: a room designed to shelter some people is needed when other people decide to drop bombs on their heads. One can only hope that one day you will hear from your grandchildren: “Shelter – what is it?”

Our day's childhood in Ukraine. №stoprussiawar Lenskiy.org

Tools: Pilot Capless VP w|custom UEF nib and Platinum Carbon Black

Our day's childhood in Ukraine. №stoprussiawar Lenskiy.org

Fragments

Our day's childhood in Ukraine. №stoprussiawar Lenskiy.org

Our day's childhood in Ukraine. №stoprussiawar Lenskiy.org

Our day's childhood in Ukraine. №stoprussiawar Lenskiy.org

Our day's childhood in Ukraine. №stoprussiawar Lenskiy.org

Leave a Comment

Error: Please check your entries!