Hello FP community! If you wanted to see where the modern Custom line started, this is it:

Привіт суспільство! Якщо ви хотіли побачити з чого почалась сучасна лінійка Custom, то це саме воно.

Pilot Custom K-Series Black Striped (made in Japan) K-500SS

Форма цієї моделі була запозичена у відомого Parker 75, який з’явився у 1965 році. Майже пряма циліндрична форма яка трохи стовщуєтся всередині, але ковпачок є продовженням корпусу. Закінчення пласкі з обох боків. Матеріал корпусу – нержавіюча сталь із бороздками із зачерненням. Система заправки – картриджно-конвертерна, свого пропрієтарного формату Pilot. Ковпачок на терті із плавним закриттям без жодного кліку наприкінці.

The shape of this model was borrowed from the famous Parker 75, which appeared in 1965. Almost a straight cylindrical shape with slightly thickens at middle, but the cap is a follow on the body. Flat tops on both sides. Body material – stainless steel with blackened grooves. The filling system is a cartridge-converter, of its proprietary Pilot format. Cap on friction with smooth closing without any click at the end.

З прикрас, окрім логотипа на наверші ковпачка, є повторюваний напис – Pilot Custom – (4 рази) на нижній частині ковпачка.

Of the decorations, in addition to the logo on the caps top, there is a repeating inscription – Pilot Custom – (4 times) on the cap bottom.

Тримайте мене четверо, але мені здається що цей фідер зроблений з ебоніту, а не з пластику як у нещодавно показаному, більш коштовному Pilot Silvern. З урахуванням технологічного процесу з того що це точіння, а не лиття під тиском, це справжній шедевр.

Hold me four, but it seems to me that this feed is made of ebonite, not plastic like the recently shown, more expensive Pilot Silvern. Taking into account the technological process, because it is turning, and not injection molding, it is a real masterpiece.

Перо: за формою майже таке саме як і у моделі Pilot Silvern (Elite) але меньшого розміру, і також вставне. На перо нанесено тільки 18K-WG, Pilot, <F>, Japan та трохи нижче від основного тексту розташована дата виробництва H371, виготовленим на фабриці в Хірацуко на у березні 1971 року. Перо має додаткові направляючи для позиціонування на секції. На хвостову частину нанесено маркування JIS – Japan Industrial Standard, фкий став на деякий час обов’язковим для золотовмісних речей у другий половині 20 сторіччя.

The nib: in shape almost the same as the Pilot Silvern (Elite) model, but smaller in size, and also inset. The nib is marked as only 18K-WG, Pilot, <F>, Japan and just below the main text is the production date of H371, made on the Hiratsuka plant in March 1971. The nib has additional slides for right tight positioning on the section. The tail part is marked JIS – Japan Industrial Standard, which for some time became mandatory for gold-containing items in the second half of the 20th century.

Загальні розміри інструменту: повна довжина – 135.5 мм, зі знятим ковпачком – 121.5 мм. Діаметр корпусу – 12 мм, у місці хвату – 10 мм. Вага – 26 г (із встановленим конвертером CON-40), а зі знятим ковпачком – 15.7 г (із встановленим конвертером CON-40).

Overall dimensions of the tool: full length – 135.5 mm, without cap – 121.5 mm. Body diameter – 12 mm, at the grip – 10 mm. Full weight is 26 g (with the installed CON-40 converter), and without cap – 15.7 g (with CON-40). 

Хвилинки історії:
Ця модель з’явилась на ринку у 1971 році як «японський на сучасний дизайн»  який в ті часи належав Parker який став законотворцем перової моди після Parker 51 та Parker 75.  Тож, згідно із ресурсом pilot-custom.jp, у 1971 році було представлено 3 моделі: сталева із чорними  смужками (K-500SS), у дерев’яному корпусі (K-500KS) та у стерлінговому сріблі із візерунком Cisele (K-1000SS).  Наступного року, у 1972, була представлена пластикова модель K-500RS, а у 78 був змінений дизайн на Custom Grandee(KG-700RS , з початку 1000RS) з відмовою від Inset пер. Звичний нам дизайн Pilot Custom з’явився вже у 1985 році із появою Pilot Custom 67, який спочатку був запланований як Pilot Custom 65 для святкування 65ої річниці із моменту створення компанії.

Minutes of history:
This model released in 1971 as a “modern Japanese design” which at that time was headlined by Parker, who became the fountain pen trend designer after the develop Parker 51 and Parker 75. So, according to the pilot-custom.jp resource, in 1971 there was 3 models are released: stainless steel with black stripes (K-500SS), with wood grained design (K-500KS) and in sterling silver with Cisele pattern (K-1000SS). The following year, in 1972, the plastic model K-500RS was presented, and in 1978 the design was changed to Custom Grandee (KG-700RS, earlier 1000RS) with the rejection from Inset nibs. The Pilot Custom design as we know it already appeared in 1985 with the released of the Pilot Custom 67, which was originally planned as the Pilot Custom 65 to celebrate the company’s 65th anniversary.

Перші моделі ручок Pilot Custom.  У 70і роки намагаючись розвинути дизайн Cisel на сталь, Pilot створив особливу технологію спеціального процесу травлення кислотою, щоб лінії не псувались та не дряпалися і не було вицвітання(але залишались схожими на лакування як у випадку із Cisele). Pilot знайшов правильний баланс, щоб ручки не відчувалися важкими для тривалого письма, але були міцними і навіть міцнішими за звичайні Myu та Myrex із просто нержавіючої сталі за рахунок додаткових ребер жорстокості.

The first models of Pilot Custom pens. The first models of Pilot Custom pens. In the 1970s, when trying to move the Cisel design on stainless steel, Pilot created a special technology of a special acid etching process to keep the lines from marring, scratching, and fading (lacquer as on Cisel). The Pilot has struck the right balance so that the pens don’t feel heavy for long periods of writing, but are solid and even stronger than the regular Myu and Myrex in just stainless steel due to the extra ribs of brutality.

Я придбав цю ручку до того як придбав Pilot Silvern, щоб ознайомитись із вставним пером Pilot. Ручка була із трохи погнутим кліпом, але в цілому виглядала непогано. Поки я чистив та виправляв кліп, раптово знялось перо, тому мені довелось витратити на її обслуговання трохи більше часу ніж я планував))

I purchased this pen before I purchased my Pilot Silvern to familiarize with the Pilot Inset nib. The cap had a slightly bent clip, but overall pen looked not bad. While I was cleaning and fixing the clip, the nib suddenly came off, so I had to spend a little more time for servicing than I planned))

Ширина звичайної лінії прямою стороною становить 0,4 мм з відносно мокрою лінією, при цьому натиск дозволяє збільшити цю лінію до 0,6 мм. Зворотний бік пише товщиною лінії близько 0.15 мм значно прозоріше.

The width of the normal line by the right side is 0.4 mm with a relatively wet line, while the pressure allows to increase this line to 0.6mm. The reverse side writes a line thickness of about 0.15 mm much transparency.

В решті:перше що мені спало на думку коли я заправив цю ручку після обслуговування, то це “як взагалі можна продати таку ручку?” Неперевершене перо із вологою та тонкою лінією, дуже комфортна для тримання, майже бездоганна зовнішньо, гладка, але має трохи зворотнього звязку – по типу рух не тертям я в’язкістю. Тобто мрія для художника, а може і для письменника дрібним почерком. До речі перо не гнучке, але м’яке, достатньо щоб інколи, коли треба робити акценти.

Коли купував не звернув увагу на напис WG (White Gold), але воно дійсно як “біле золото”, тобто справжне “біле золото”, жовтизни трошки є, але воно набагато біліше ніж звичайні золоті пера, і це не сучасне “Біле золото”, коли золоте перо просто родуєтся чи платинуєтся а підпісуєтся що це “біле золото”.

At the end: the first thing that came to my mind when i filled this pen after service was “How can anyone sell such a pen like this?” An unsurpassed nib with a wet and thin line(perception was influenced by color), very comfortable to hold, almost flawless in appearance, smooth, but with pleasured little feedback – the movement is not ordinary frictional, but viscous. That is, a dream for an artist, and maybe for a writer too with small handwriting. By the way, the nib is not flexible, but feels like soft, enough for sometimes when you need to make accents.

When I bought it, I did not pay attention to the inscription WG (White Gold), but it is really like “white gold”, there just is a little yellowness, but it is much whiter than ordinary gold nibs, and it is not modern “White Gold “, when the gold nib is simply cover rhodium or platinum and signed after as “white gold”.

Update 1:

Як я зазначав вище, я не планував знімати перо, але коли я чистив корпус та поверхню пера, воно просто знялось у моїх руках. До речі, я не знаю чи мало це перо протечу і чому попередній власник її вирішив продати, але мені довелось трохи напружитись, щоб все полагодити))

As I mentioned above, I didn’t plan on removing this inset nib, but when I was cleaning the section and surface of the nib, it just came off in my hands. By the way, I don’t know if this pen had a leak around nib and why the previous owner decided to sell it, but I had to strain a little to fixing))

На відміну від Pilot Silvern поверхня під пером на мала додаткового брашированія.

Unlike Pilot Silvern, the surface under the nib hasn’t additional brushing.

Update 2:

Завжди, коли я дивився на цю серію в інтернеті, мене постійно турбувало питання навіщо вони зробили цю канавку між корпусом та секцією. Коли я купив ручку я бажав це виправити, але дуже переймався що ця сходинка занадто мала і мені не вдасться виточити таку тонку втулку, бо вона буде як фольга. Але коли перо знялось і мені довелось повністю розібрати ручку, то я із радістю виявив що це лише з’ємна пластикова втулка)). Тож питання зміни подальшого дизайну вже не викликало жодних питань))

Every time I looked at this model series in web, I kept wondering why they made this groove between body and section. When I bought this pen, I wanted to fix this, but I was very worried that this step was too small, and I would not be able to turning such a thin sleeve, because it would be like foil. But when the nib came off, and I had to completely disassemble this pen, I was happy to discover that it was only a removable plastic ring)). So the question of changing the further design no longer raised any questions)).

Поясніть мені який сенс у цій канавці? Any explain to me the meaning of this groove?

В решті це виглядає зараз так, кільце як раз доповнює колір пера, хоча для повного потрапляння в дизайн варто булоб ще змінити наверщяя на такий самий колір .

Yo! At the final, it looks like this now, the ring just complements the color of the nib, although in order to fully fit into the design, it would be necessary to change the tops to the same material.)

Update 3:

Збільшене фото пера.

Just a magnify photo of nib.

Update 4:

До речі, текстура корпусу така сама як і на Myu Black Striped.

By the way, the texture of the body is the same as Myu Black Striped.

Update 5:

А ось так ручка виглядає у моїй руці.

And this is how the pen looks in my hand.

Update 6:

На цьому все, тож наприкінці ескіз японської красуні зроблений іншою японською красунею)). Так, вірогідно це не найкраще чорнила для демонстрації можливостей ручки, але я пізніше спробую доповнити чимось більш адекватним.

That’s all, so at the end, a sketch of a Japanese beauty is made by another Japanese beauty)). Yes, it’s probably not the best ink to review the pen’s properties, but I’ll try to make another test with something more adequate later

Update 7:

На завершення треба чогось додати про чорнило, тому що це Birmingham Tiger Lily, але із точки зору художньої цінності якийсь менш виражений ефект. Тобто чорнило має шейдінг від жовтого до помаранчевого, але не більше, і я не побачив шиннінгу як в попередніх Interstellar Bronze, Emerald Fusion чи Angelfish. Ще це чорнило має дивну особливість, що коли його змиваєш водою, воно миттєво змінює колір із помаранчевого на флуоресцентно яскраво зелений)).

Finally, I have to add something about the ink, because it’s Birmingham Tiger Lily, but in terms of artistic point it’s kind of a less pronounced effect. That is, the ink has shading from yellow to orange, but not more, and I did not see the shinning like in the previous Interstellar Bronze, Emerald Fusion or Angelfish. This ink also has a strange feature that when you wash it off by water, it instantly changes color from orange to fluorescent bright green)).

Update 8:

І зовсім наприкінці, вітаю всіх із Днем Перової ручки! Нехай це захоплення приносить нам не тільки задоволення, а й користь для розвитку! Будьмо!

At the rest, I congratulate everyone with Fountain Pen Day! Let this hobby bring us not only pleasure, but also benefit for development! Yahoo!

Update 07.11.2024:

Я обіцяв перевірити цю ручку більш адекватним чорнилом, то як раз зараз той час щоб це зробити))

I promised to test this pen by more adequate ink, so now is the time to do it))

Додатково, виявилось що коли я минулого разу очищав перо від старого клею, скоріш за все я доклав занадто зусиль і відполірував зворотню сторону пера до занадто гладкого стану, і як наслідок воно прикліялось не дуже щільно, і я отримав протечку у задній частині пера. Тож мені довелось знову його відкліяти, і на цей раз я зробив ддодаткове брашиювання і пластикової поверхні(хоча до неї клій дуже добре прикліявся) і відповідної поверхні золотого пера.

Additionally, it turns out that when I cleaned this nib from the old glue last time, I probably went too hard and polished the back of the nib too much and as result it didn’t stick very tightly and I got a leak at the tail part of the nib. So I had to remove it off again, and this time I did additional brushing on both the plastic and golden nib surfaces, although the glue stuck to it very well to glossy plastic one.

На цей раз все стало дуже добре і протікання чорнил нема. Чорнило, до речі, Caran d’Ache Cromatics Magnetic Blue.

This time everything went very well and there is no ink leakage. The ink, by the way, is Caran d’Ache Cromatics Magnetic Blue.

Ширина звичайної лінії прямою стороною становить 0,3 мм, при цьому натиск дозволяє збільшити цю лінію до 0,6 мм. Зворотний бік пише товщиною лінії близько 0.15 мм значно прозоріше.

The width of the normal line by the right side is 0.3 mm, while the pressure allows to increase this line to 0.6mm. The reverse side writes a line thickness of about 0.15 mm much transparency.

В підсумку: тож чорнило багато чого вирішує. Мабуть з того що чорнило дуже світле мені доводилось натискати на перо сильніше щоб отримати хоч якийсь колір, а коли чорнило стало темнішим то ручкою можна стало користуватись легким дотиком. Тож моя думка не змінилась, це просто чудова ручка із дуже привабливим виглядом!

At the end 2: so ink may weights. Probably because the ink is was very light, I had to press on the nib harder to get at least some color, and when the ink became darker, the pen could be used by normal light touch. So my opinion hasn’t changed, it’s just a great pen with attractive design!

Update 10:

Сюжет не надто японський але, на мій погляд, як найліпше підходить до тонкого пера. Для тих хто не впізнав, це площа Сан-Марко, у бік Сан-Джорджо, Венеція.

The theme is not too Japanese, but, in my opinion, it is best suited to a thin/extra thin pen/line. For those who did not recognize, this is St Mark’s Square, towards San Giorgio, Venice.

Чорнило за своїми властивостями мені теж сподобалось. Звісно воно не таке суперове за властивостями як Pelikan 4001 Blue-Black, але виглядає теж дуже добре, трохи більш текуче, трохи більше змащування та відтінок ближче до фіолетового, хоча Sailor Shigure мені здається більш цікавим у всіх відношеннях.

I also liked this ink according to its properties. Of course, it is not as super for paper as Pelikan 4001 Blue-Black, but it also looks very good, a little more liquid, a little more lubrication with shade closer to purple, although Sailor Shigure seems more interesting to me in all aspects.

With best to all friends!

Update 16.11.2024:

Продовжую насолоджуватись ручкою та водночас вирішив протестувати чергові, нові для мене, чорнила))

ps: одразу про чорнило (ручка просто чудова) – Birmingham Moray Eel Twinkle – нажаль, неприємне, сухе, блякле, бодянисте, поки що одне із найшірших врадень від чорнил за останній час (можливо лише в моїх тонких перах).

I continue to enjoy this pen and at the same time decided to test the next, new for me, ink))

ps: immediately about the ink (pen is just great without any question) – Birmingham Moray Eel Twinkle – unfortunately, it is highly unpleasant, dry, faded, watery, so far is the most unliked ink in recent times (maybe in my thin nibs).

Update 12:

24-річний Даниїл Єгоров, веслувальник національної збірної, загинув в бою за Україну 28 жовтня 2024 року під селищем Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.

24-year-old Danyil Egorov, rower of the national team, died fighting for Ukraine on October 28, 2024, near the village of New York, Bakhmut district, Donetsk region.

Даниїл був членом національної збірної України з академічного веслування. Представляв Україну на міжнародній арені з 2016 року.
Свою спортивну кар’єру він розпочав у Запорізькій області під керівництвом тренера Володимира Гапоненка, пізніше навчався у Миколаївському фаховому коледжі фізичної культури та Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова, де здобував освіту та розвивався як спортсмен.
Даниїл Єгоров — бронзовий призер чемпіонату Європи серед юніорів 2017 року та срібний призер чемпіонату Європи до 23 років 2019 року. Він мріяв про нові перемоги під керівництвом тренера Павла Пришутова, але з початком війни взяв до рук зброю й став до лав полку «Азов».
Нагороджений почесними нагородами за мужність Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та «За збереження життя».

Danyil was a member of the national academic rowing team of Ukraine. Represented Ukraine in the international arena since 2016.
He began his sports career in the Zaporizhia region under the guidance of coach Volodymyr Gaponenko, later studied at the Mykolaiv Professional College of Physical Culture and Admiral Makarov National Shipbuilding University, where he received an education and developed as an athlete.
Daniil Egorov is the bronze medalist of the European Junior Championship in 2017 and the silver medalist of the European Under-23 Championship in 2019. He dreamed of new victories under the leadership of coach Pavel Pryshutov, but with the beginning of the war he took up arms and joined the ranks of the “Azov” regiment.
Awarded the “Golden Cross” and “For Saving Life” honorary awards for courage of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine.

Update 18.11.2024:

Ще один тест чорнил, але на цей раз це Noodler’s X-Feather Blue. Не можу нічого гарного сказати про це чорнило, але і поганого також)). В тонкому пері не видно ні ялинки, ні просочування, але гострим пером є типова ялинка, яка характерна для всіх чорнил Ноодлерьс що я пробував. Порівняно із Caran d’Ache Magnetic Blue збільшення лінії лише на ~0.05мм. Ще здалось що чорнило швидкосохнуче. Колір звичайний, схожий на Royal Blue, тож кому треба водостійке чорнило схожого коліру – це може підійти.

Another ink test, but this time it’s Noodler’s X-Feather Blue. I can’t say anything good about this ink, but can’t say anything bad either)). There is no feather or bleeding in the thin nib, but on dip nib has the typical feather and bleeding that is characteristic of all Noodler’s inks I’ve tried. Compared to Caran d’Ache Magnetic Blue, the line is increased just only +0.05mm. It also seemed that the ink was enough quick-drying. The color is ordinary, similar to Royal Blue, so for those who need waterproof ink of a similar color, this may be suitable.

Compared to Caran d’Ache Magnetic Blue(at the left).

Update 14:

У Донецьку в бою загинув український дзюдоїст 23-річний Даніель Класс. З початку повномасштабної війни 23-річний спортсмен став на захист України та виконував бойові завдання на Донеччині, де й загинув.

Ukrainian judoka Daniel Klass, 23, was killed in combat in Donetsk. Since the beginning of the full-scale war, the 23-year-old athlete stood up for the defense of Ukraine and performed combat missions in Donetsk region, where he died.

Даніель був вихованцем спортивного клубу “Дзюдо Дніпро”, кандидатом у майстри спорту, бронзовим призером чемпіонатів України U17 у 2017 році та U18 у 2018 році.

Daniel was a member of the Judo Dnipro sports club, a candidate for master of sports, a bronze medalist of the U17 and U18 championships of Ukraine in 2017 and 2018.

До жовтня 2024 року на війні загинуло близько 500 українських спортсменів та тренерів, та понад 3000 зараз боронять країну у лавах ЗСУ.

By Oct 2024, about 500 Ukrainian athletes & coaches had fallen in the war, with 3,000+ joining the defense.

Glory to heroes! Glory to Ukraine!

Update 11.12.2024:

Єдиний недолік полягає у тому, що ковпачок ніяк не фіксується в закритому положенні, тому його легко можна зняти. Гадаю що як що ручка буде защеплена у кишені сорочки та при цьому підстрибнути, то ручка може легко випасти із ковпачка під силою тяжіння, як що кишеня доволі глибока.

The only one cons of this pen is that cap is not fixed in the closed position, so it can be easily removed. I think that if the pen is clipped on shirt’s pocket and at the same time jumps up, the pen can easily open from the cap under the force of gravity, as the pocket is quite deep.

Noodlers X-Feather Blue доволі бистросохнучі чорнила в тонкому пері. Поки я малював цей ескіз у мене кілька разів підсихало перо(я не робив перерви) і його доводилось занурювати у пляшку із водою, щоб зволожити перо. В конвертері чорнила було ще достатньо.

Noodlers X-Feather Blue is a fairly quick drying ink in thin nib. While I was drawing this sketch, my тши dried up several times when uncaped (I didn’t take a break) and had to dip it in a cup of water to moisten nib. And at this time there was still enough ink in the converter.

Джос Евері: «одержимий ШІ» фотограф, який обдурив купу користувачів Instagram

Jos Avery: the ‘AI-obsessed’ photographer who tricked many peoples in IG

Джос Ейвері отримав фотоапарат майже чотири десятиліття тому, що викликало захоплення фотографією на все життя. Але у вересні минулого року він захопився ШІ, за допомогою якого обдурив тисячі людей використовуючи Midjourney, який генерував чудові зображення з коротких текстових інструкцій. «Невдовзі після того, як я почав працювати над Midjourney, я став одержимий творчими можливостями», — сказав Ейвері AFP. Midjourney і такі конкуренти, як DALL-E 2 і Stable Diffusion, створюють “унікальні”(??) зображення, використовуючи величезний каталог зображень іх інтернету Для Евері, 48-річного інженера-програміста та юриста за освітою з Вірджинії, Мідджорні став безкоштовним сиром. Він сказав, що це дозволило йому створювати “прекрасне мистецтво”(??) без необхідності вирішувати власні соціальні проблеми. «Тоді я почав замислюватися, чи зможу я за допомогою штучного інтелекту створити щось що буде вважатись фотографіями», — сказав він. Це призвело до його експерименту: він створив обліковий запис в Instagram, щоб розмістити свою продукцію Midjourney, не розповідаючи повністю про походження зображень.

“На початку, я не думаю, що багато людей думали, що це фотографії, – сказав він. – Очі та шкіра були нереалістичними». Він почав виправляти помилки ШІ за допомогою Adobe Photoshop, зрештою заповнивши свою стрічку Instagram приголомшливими та яскравими портретами красивих, але нереальних людей.
Більше користувачів стікалося до його каналу, і більше з них вважали, що зображення справжні. «Люди запитували в коментарях про мою камеру та об’єктиви», — казав він – «Я відповів про обладнання, яким я користувався колись для справжніх фотографій». Джос визнав, що його відповіді «вводили в оману», оскільки люди припускали, що він використовував своє обладнання для створення цих конкретних зображень. Далі він більшее заглиблювався в оману, витрачаючи години на вибір та редагування зображень, щоб підвищити реалістичність, і видаляючи попередні роботи, які мали більш очевидні вади ШІ. Кількість його підписників стрімко зростала, але надалі ставало важче підтримувати реноме.
«Це значно перевищило мої очікування», — сказав Евері. «Фолери та мої оманливі відповіді змусили мене почуватися незручно, і мені було важко спати вночі». Зрештою він зізнався спеціалізованому веб-сайту Ars Technica, що зробив, додав згадку про штучний інтелект до своєї біографії в Instagram і почав давати чесні відповіді своїм підписникам. «Відтоді я спав набагато краще», — сказав він.
Незважаючи на те, що він отримав декілька хейтерів – «Мені довелося заблокувати близько 30 людей», – він сказав, що загалом реакція була позитивною, а його обліковий запис в Instagram, на який тепер підписані майже 40 000 осіб, продовжує зростати. Сьогодні він заповнює його як справжньою фотографією, так і чітко позначеними зображеннями, створеними з Midjourney. Він сказав, що інструмент штучного інтелекту був надзвичайно корисним, допоміг йому відкрити в собі любов до портретної фотографії. (?? :)). Але недоліком є ​​те, що він знову не так добре спить — бо всю ніч редагує за ШІ щоб залишатись затребуваним в IG.

Jos Avery was given a camera almost four decades ago, sparking a lifelong fascination with photography. But last September he found a new creative outlet, one that led him to deceive thousands of people: the artificial intelligence program Midjourney, which generates wild and wonderful images from brief text instructions. “Soon after starting with Midjourney, I became obsessed with the creative possibilities,” Avery told AFP. Midjourney and rivals like DALL-E 2 and Stable Diffusion generate “unique”(??) pictures by mashing up a vast back catalogue of images they have been “trained” on. For Avery, a 48-year-old software engineer and lawyer by training from Virginia in the United States, Midjourney was liberating. He said it allowed him to create “beautiful art”(??) without needing to tackle his own social anxieties. “Then I started to wonder if I could make AI images that could pass for photographs,” he said. This led to his fateful experiment: He started an Instagram account to house his Midjourney output, without being entirely upfront about the origins of the images.

At the beginning, I don’t think many people thought the images were photographs,” he said. “The eyes and skin were unrealistic.” He fixed these glitches with a dose of Adobe Photoshop, eventually populating his Instagram feed with stunning and stark portraits of beautiful – but unreal – people.
More users flocked to his feed, and more of them began to think the images were genuine. “People would ask in the comments about my camera and lens equipment,” he said. “I’d respond with the equipment I actually use for real photos or equipment I had included as part of the prompt.” He admits his answers were “misleading” since they suggested he had used his gear to create those specific images. Yet he just got deeper into the deception, spending hours choosing and editing images to boost the realism and deleting earlier efforts that were more obviously AI-generated. His follower count was rising rapidly, so the experiment was a success. But he was struggling to maintain the facade. “It grew far beyond my expectations,” Avery said. “The followers and my misleading answers made me feel uneasy, and I had trouble sleeping at night.” He eventually told the specialist website Ars Technica what he had done, added a mention of AI to his Instagram biography and started to give honest answers to his followers. “I’ve slept a lot better since then,” he said. Although he did get some abuse – “I had to block about 30 people” – he said the reaction overall was positive, and his Instagram account, now with almost 40,000 followers, is still growing. These days he populates it with both real photography and clearly labelled images generated from Midjourney. He said the AI tool has been hugely beneficial, helping him discover a love for portrait photography(?? :)). But the downside is that once again he isn’t sleeping so well – he stays up all night creating images on Midjourney.