I have never been a fan of the Sheaffer brand and Slim format pens at all, but for wide the fountain pen knowledge base, I decided to make this review to the site.

Я ніколи не був прихильником бренду Sheaffer та ручок формату Slim, але для поповнення бази знань вирішив додати цей огляд на сайт.

Sheaffer Targa 675 Regency Stripe Classic (made in USA) 1976-1999

Це тонка ручка формату Slim у прямий циліндричній формі із пласкими навершями. Матеріал корпусу латунь із покриттям лаком, кліп позолочений 23 каратним золотом. Система заправки картриджно-конвертерна власного формату Sheaffer. Ковпачок на терті.

This is a slim pen in a straight cylindrical shape with flat tops. The body material is lacquered brass, the clip is 23K gold-plated. The filling system is a cartridge-converter by proprietary Sheaffer’s format. The cap is on friction.

Конструкція вкрай проста, тож розбирати тут нема що. Із брендованих елементів на кліпі присутня фірмова біла цятка яка колись сповіщала про довічну гарантію та SHEAFFER USA на формальному кільці ковпачка.

The design is extremely simple, so there is nothing to disassemble here. Of the branded elements, there is a branded white dot on the clip that once announced a lifetime warranty mark and SHEAFFER USA on the formal ring of the cap.

Перо: це саме справжнє інкрустоване перо, тобто секцію відливають під тиском прямо на перо яке встановлено в матрицю. Перо золоте, із 14 каратного золота. На перо нанесено ім’я бренду Sheaffer, нижче, ліворуч USA та 585, а праворуч ® та 14K. На диво перо не цвях, а навіть доволі м’яке.

The Nib: this is a real inlaid nib, meaning the section is cast molded directly onto the nib. The nib is 14K solid gold. The nib is stamped with the Sheaffer brand name, below, on the left, USA and 585 (gold sample), and on the right, ® and 14K (also gold sample). Surprisingly, but this nib is not a nail, and rather soft.

Загальні розміри інструмента: у складеному стані – 135.5 мм, зі знятим ковпачком – 115 мм, діаметр корпусу – 8.6 мм, у місці хвата – 7.6 мм. Повна вага: 18 г, без ковпачка 9.5 г.

Overall tool dimensions: when closed – 135.5 mm, without cap – 115 mm, body diameter – 8.6 mm, at the grip – 7.6 mm. Total weight: 18 g, without cap 9.5 g.

Хвилинки історії:
ця модель була  вперше представлена на ринку у 1976 році, як «Targa by Sheaffer» та зобов’язана своєю назвою Targa Florio, відкритим шосейним перегонам на витривалість, що проводились поблизу Палермо(Сицилія) із 1906 по 1977 роки. Targa випускалась до 1999 в більш ніж 70 різних варіантах обробки. Модель була в дусі свого часу і мала фірмову форму пера та тонкий корпус, але, мабуть, недостатньо тонкий, тому що у 1982 році компанія випустила ще більш тонку ручку для жінок та назвала її Slim Targa. 
Самою розповсюдженою стала модель із нержавіючої сталі зі сталевим пером, а самою топовою та найдорожчою був шедевр із твердого золота з 18 каратним пером, роздрібна вартість якого досягла піку в 4750 фунтів стерлінгів у 1992 році. Дизайнів було так багато, що свого часу навіть був розповсюджений вислів що «Ручка Sheaffer Targa схожа на даму, яка була одягнена у всі мислимі наряди». 
Окрім серійних моделей Sheaffer Pens випустила кілька Sheaffer Targas спеціальними тиражами на замовлення такими як для Harrods of London(1988 та 1989), у шкіряному дизайні з мотивами Африки (1988), дерев’яна ручка присвячена Франції із назвою Palissandre de Rio (1989) та Fred force 10 із обробкою паладієм(1992).  Але за весь час було лише одне лімітоване видання яке мало назву CP1, та було виготовлене із стерлінгового срібла кількістю 250 шт. Ручка мала візерунок з назвою “vannerie”. Більше цікавої інформації про Sheaffer Targa можна знайти тут.

Moments of history:
This model was first introduced to the market in 1976 as the “Targa by Sheaffer” and owes its name to the Targa Florio, an open road endurance race held near Palermo Sicily, from 1906 to 1977. The Targa was produced until 1999 in over 70 different finishes. The model was in the trend of its time and had a straight shape and slim body, but apparently not slim enough, because in 1982 the company released an even slimmer pen for women and called it the Slim Targa. The most common model was the stainless steel model with steel nib, but the top and most expensive was the solid gold masterpiece with an 18-carat nib and retail price of £4,750 in 1992. There were so many finish designs that at one time it was even said that “”the Sheaffer Targa pen is like a lady who has been dressed in every conceivable outfit”.
In addition to the serial models, Sheaffer Pens released several Sheaffer Targas in special editions such as for Harrods of London (1988 and 1989), in a leather design with African motifs (1988), a wooden pen dedicated to France called “Palissandre de Rio” (1989) and the Fred force 10 with palladium finish (1992). But in all time there was only one limited edition called CP1, and it was made of sterling silver in an amount of 250 pieces with the “vannerie” pattern. More interesting information about Sheaffer Targa can be found here.

Ручку я знайшов та придбав на прохання одного із поцінувачів пера, який зараз не може відволікатись на пошук ручок.  Додатково ручка була почищена та ще я подполірував зворотну сторону пера яка мені здалась гострою.

I found and purchased the pen at the request of one of the pen connoisseurs, who cannot be distracted by looking for pens right now. Additionally, the pen was cleaned, and I also polished the reverse side of the nib, which seemed crispy to me.

Ширина лінії звичайною стороною становить 0,5 мм, натиск збільшує цю лінію до 1,0 мм. Лінія волога та надзвичайно гладка. Зворотною стороною перо пише також гладко, товщиною лінії 0.35 мм.

The width of the line by right side is 0.5 mm, and pressure increases this line to 1.0 mm. The line is wet and extremly smooooth by right side. The reverse side writes also smooth with line width of 0.35 mm.

У підсумку: завдяки традиційно кирпатому перу, яке свого часу і вигадали Sheaffer, перо має надзвичайну гладкість ковзання. Я вважав що така конструкція пера повинна бути жорсткою як цвях, але перо мене здивувало своєю м’якістю. Я не є фанатом такого дизайну і тонких ручок, але в будь-якому випадку це гарна та якісна ручка. До речі, стандартний картридж має доволі великий об’єм чорнил, який може поступатись об’ємом хіба що International Long.

ps: дивно, але порівняно із розміром пера, твердосплавний кінчик здається таким великим, що  при скетчінгу мені постійно здавалось що на кінчику налип шматочок паперу і я постійно бажав його змахнути.

At the end: thanks to the traditional snub-nosed nib, which was invented by Sheaffer at one time, the nib writes extremely smooth. I thought that such a nib shape should be hard as a nail, but this nib surprised me with its softness. I am not a fan of such a design and thin pens, but in any case it is a nicely and high-quality pen. By the way, the branded cartridge has a fairly large ink volume, which can be inferior in volume only to the International Long.

ps: interestingly, but tip size is so big compared to overall size of the pen, so, when I sketching, it constantly seemed to me that a piece of paper was stuck to the tip and I constantly wanted to clean it off.:))

Update 1

Мені пощастило знайти повний рітеіл комплект, тож можу його показати.

I was lucky enough to find a full retail set, so I can show it in this review.

Update 2:

Традиційне фото пера крупно.

Traditional magnify photo of nib.

Update 3:

А це фото як ручка виглядає в руці.

And how looks the pen in my hand.

Update 4:

Порівняльне фото із іншими доволі відомими ручками формату Slim Size: Caran d”Ache Ecridor Chevron (ліворуч) та S.T. Dupont Classique MkII (праворуч).

Comparative photo with other quite well-known Slim sized pens: Caran d’Ache Ecridor Chevron (at the left) and S.T. Dupont Classique MkII (at the right).

Update 5:

На останок – портрет актора  Петра Весклярова, більш відомого як “Дід Панас“(ще доволі молодий:)), який понад 20 років вів програму “На добраніч діти” ще на радянському УТ-1, та став за життя легендою українського телебачення.

Finally, a portrait of actor Petro Vesklyarov, better known as “Grandpa Panas“(enough young :)), who hosted the program “Good Night, Children” on the Soviet UT-1 for over 20 years, and became a legend of Ukrainian television during his lifetime.

10 червня 1911 року у місті Тальне на Черкащині народився Петро Вескляров, український актор та телеведучий, найбільш відомим амплуа якого став “Дід Панас”. У цьому образі він 24 роки поспіль вів вечірню передачу “На добраніч діти”, яка зробила його легендою українського телебачення, попри русифікаторську політику тодішньої радянської влади. Цікаво, що при народженні актора, якого в СРСР підозрювали в українському націоналізмі, звали Пінхас Хаїмович Векслер. Він походив з єврейської родини, а його тато був шевцем. У біографії Діда Панаса є чимало непідтверджених документами фактів, зокрема, за однією з версій він змінив своє єврейське прізвище під час Другої Світової війни. До її початку він встиг попрацювати у Черкаському робітничо-селянському театрі, а потім був керівником художньої самодіяльності у містечку Гребінка на Полтавщині. З 1946-го по 1959-й працював у драматичному театрі в Луцьку, де одружився з секретаркою театру Галиною. У пари народився син Богдан. А з 1959-го актор почав працювати на кіностудії Довженка, звідки і прийшов до найзнаменитішої ролі свого життя. Цікаво, що вперше він зіграв Діда Панаса ще 1962-го року, підміняючи колегу, проте два роки потому став одноосібним виконавцем цієї ролі. Крім того, Петро Вескляров зіграв у низці фільмів, які стали класикою українського кіно – “Олекса Довбуш”, “Гадюка”, “Циган”, “Іванна», “Вій”, “Забудьте слово смерть”, та у багатьох інших. Всього в його доробку ролі у понад 50 фільмах. Українська вишиванка Весклярова часом дратувала керівництво телебачення, його подекуди звинувачували в націоналізмі, а в 70-их роках кілька разів навіть намагалися замінити. Проте після хвилі обурливих листів глядачів актора повертали до виконання ролі Діда Панаса. За словами його сучасників, Вескляров ніколи не переходив на російську мову у спілкуванні, без огляду на статус співрозмовника. Ну а фраза, “отака х..ня, малята”, яку ніби то сказав Дід Панас, я переконаний це фейк який створили щоб дискредитувати актора та його образ, і зроблений за лекалами “тухлої риби” КГБ.

On June 10, 1911, Petro Vesklyarov was born in the city of Talne in Cherkasy region, a Ukrainian actor and TV presenter, the most famous role of “Grandpa Panas” became. He was lead for 24 years in a row, “good night children”, which made him a legend of Ukrainian television, despite the russification trend of the Soviet times. It is interesting that at the birth of an actor, who was suspected of Ukrainian nationalism in the USSR, was named Pinhas Haimovich Wexler. He came from a Jewish family, and his dad was a shoemaker. In the biography of Panas’s grandfather, there are many unconfirmed facts, in particular, in one version, he changed his Jewish name during the Second World War. By its beginning, he had time to work at the Cherkasy Workers ‘and Peasants’ Theater, and then was the head of amateur art in the town of Grebinka in Poltava region. From 1946 to 1959 he worked at the Drama Theater in Lutsk, where he married the secretary of theater Galina. The couple had a son Bogdan. And since 1959, the actor began to work at Dovzhenko’s film studio, from where he came to the most famous role of his life. It is interesting that he first played Panas’s grandfather in 1962, replacing his colleague, but two years later became the sole performer of this role. In addition, Petro Vesklyarov played in a number of films that became the classic of Ukrainian cinema – “Oleksa Dovbush”, “Viper”, “Gypsy”, “Ivanna”, “Eyelashes”, “Forget the Word of Death”, and many others. In total, his role in more than 50 films.Vesklyarova’s Ukrainian embroidery sometimes annoyed the soviet television leadership, he was accused of nationalism, and in the 1970s his even tried to replace several times. However, after a wave of outrageous letters of the audience, the actor was returned to the role of grandfather Panas. According to his contemporaries, Vesklyarov has never switched to russian language in communication, regardless of the status of the interlocutor. And, the phrase, “Otaka H..Nya, Baby”, which as if his grandfather Panas said, I am convinced that the fake was created to discredit the actor and his image, and made behind the patterns of KGB’s “Trubid fish”.

Час вам в ліжечко і спати!
І хай вам присняться хороші-прихороші, солодкі-присолодкі сни!

 

Вечір стиха вечоріє,
вдалині наче бір синіє,
а до того синєбору
позліталися в цю пору
птиці ночувати.

 

Бір їм казку прошепоче
і послухають охоче
сойки, зяблики, синиці
і малі й великі птиці
і полягають спати.

 

Отже й ти, малятко, цить.
І зайчик сіренький спить.
Сплять при дорозі воли,
сплять на відрозі орли,
тільки не спить пастушок.
Свиснув – летить посошок
Сплять наші рідні краї
Ниви дорідні, гаї.
Спи, мій маленький, цить.
І зайчик сіренький спить.
На добраніч, хороші.

 

Добраніч, добраніч, добраніч!!!