Трохи продовжуючи мою давню тему.

Я вас любил, любовь ещё, быть может,
В моей душе угасла не совсем;
Но пусть она вас больше не тревожит,
Я не хочу печалить вас ничем.
Я вас любил безмолвно, безнадежно,
То робостью, то ревностью томим,
Я вас любил так искренне, так нежно,
Как дай вам Бог любимой быть другим.

А. Пушкин. 1829г

Датується не пізніше листопада 1829 року. Автографа не збереглося. Під позначенням «Я вас любив» і з датою «1829» увійшло до списків віршів, призначених для друку, складених не пізніше середини вересня 1831 р. Включено до цензурного рукопису третьої частини «Віршів А. Пушкіна» 1836 р.
«Я вас любив» – посвята Анні Олексіївні Андро-Оленіної (11.08.1808 – 18.12.1888), графині де Ланжерон, коханої Пушкіна в 1828-29 рр. До неї також звернені його вірші «Ти і ви», «Її очі», «Не співай, красуне, при мені» та багатьох строф «Онегіна».

I loved you and I probably still do,
And for a while the feeling may remain…
But let my love no longer trouble you
I do not wish to cause you any pain.
I loved you and the hopelessness I knew,
The jealousy, the shyness though in vain –
Made up a love so tender and so true
As may God grant you to be loved again.

(translated by Genia Gurarie, 1995)

Je vous aimais: et mon amour, peut-être,
N’est point au fond de l’âme encore éteint
Mais plus sa peine en vous ne doit renaître.
Je ne voudrais vous faire aucun chagrin.
Je vous aimais sans bruit, sans rien attendre
Jaloux et puis farouche en mon tourment,
Je vous aimais d’un coeur si pur, si tendre.
Qu’un autre, priez Dieu, vous aime autant.

(Traduit du Russe par A.Z. Foreman)

Олександр Сергійович Пушкін (26 травня [6 червня] 1799, Москва – 29 січня [10 лютого] 1837, Санкт-Петербург) – відомий поет, драматург і прозаїк, що заклав основи російського реалістичного напряму, критик і теоретик літератури, історик, публіцист; один із найавторитетніших літературних діячів першої третини XIX століття.
Ще за життя Пушкіна склалася його репутація найбільшого національного поета. Пушкін сприймається як основоположник сучасної російської літературної мови.
Походження Олександра Сергійовича Пушкіна йде від розгалуженого нетитулованого дворянського роду Пушкіних, що сходив за генеалогічною легендою до Ратше. Пушкін неодноразово писав про свій родовід у віршах та прозі; він бачив у своїх предках зразок істинної «аристократії», стародавнього роду, який чесно служив вітчизні, але не здобув прихильності правителів. Неодноразово він звертався (зокрема у художній формі) і образ свого прадіда по матері — африканця Абрама Петровича Ганнибала, що став слугою і вихованцем Петра I, та був військовим інженером і генералом.
Дуель із Дантесом відбулася 27 січня на Чорній річці. Пушкін був поранений: куля перебила шию стегна і проникла в живіт (хоча з цього приводу існує багато легенд і недомов). На той час поранення було смертельним. Пушкін дізнався про це від лейб-медика Арендта, який, поступаючись його наполяганням, не приховував справжнього стану справ.

Alexander Sergeyevich Pushkin was a Russian poet, playwright, and novelist of the Romantic era who is considered by many to be the greatest Russian poet and the founder of modern Russian literature.
Pushkin was born into Russian nobility in Moscow. His father, Sergey Lvovich Pushkin, belonged to Pushkin noble families. His maternal great-grandfather was African-born general Abram Petrovich Gannibal. He published his first poem at the age of 15, and was widely recognized by the literary establishment by the time of his graduation from the Tsarskoye Selo Lyceum. Upon graduation from the Lycee, Pushkin recited his controversial poem “Ode to Liberty”, one of several that led to his exile by Tsar Alexander the First. While under the strict surveillance of the Tsar’s political police and unable to publish, Pushkin wrote his most famous play, the drama Boris Godunov. His novel in verse, Eugene Onegin, was serialized between 1825 and 1832.
Pushkin was fatally wounded in a duel with his brother-in-law, Georges-Charles de Heeckeren d’Anthès, also known as Dantes-Gekkern, a French officer serving with the Chevalier Guard Regiment, who attempted to seduce the poet’s wife, Natalia Pushkina.